ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Балера
2020.07.04 19:45
Коли дивлюсь услід красуні тій,
Жорстокість милої ятрить мене.
Я думаю: яка з-поміж стихій
З’єднала вроду й серце крижане?
То не земля: вона й висот сягне,
І не вода: вогнем любов зоріє.
Повітря? Ні, завзяття в ній міцне.
І не вогонь, бо не палають

Євген Федчук
2020.07.04 19:17
З прадавніх літ лежить серед Дніпра
Великий острів - Хортицею зветься.
Немов природи надзвичайна гра,
В яку ріка віками з шумом б’ється.
Високії гранітні береги,
Могутні скелі хвилі ті стрічають.
Шумить Дніпро. Йому не до

Роксолана Вірлан
2020.07.04 18:12
Зазорена у цю ріку,
Струмій на хвилі неподатливій...
Усе життя на волоску
І попри вирви чорні й патові,

Оце дивися тут і мрій,
І не дозволь собі не мріяти.
Он поле із- під житніх вій

Олександр Сушко
2020.07.04 18:02
Я - сірома скромна, не з тузів,
Тож під серцем заповіді Божі:
В рай пускають навіть без трусів,
А у владу - виключно за гроші.

На горба народу Мойша "гопс!",
Скликав до корита всю родину.
В шахрая життя - країна Оз,

Олександр Панін
2020.07.04 15:19
Вже потвори нічні не гарчать,
Кришталевий зірок передзвін…
Тихо, ніжно співає дівча –
Спить Коханий – єдиний, один.

***

"Я кохаю тебе, Дорогий,

Сергій Губерначук
2020.07.04 13:52
Мов гілочка плакуча,
ти тулишся до мене,
але під нами – круча,
в ній глибина – шалена,
неміряна тривога,
невиказана правда,
немов життя без Бога
чи доля безпорадна!

Микола Соболь
2020.07.04 07:58
Комусь болить на фронті кожна втрата.
Залита кров’ю – матінка-земля.
Двохсотими вертаються солдати.
Під артою* здригаються поля…

Плодить війна сиріт і вдів без ліку.
Тобі було півкроку до мети…
На милицях йде площею каліка –

Ярослав Чорногуз
2020.07.04 05:45
Вночі легкий вітрець несе
І прохолоду, і розраду.
Затихло на алеях все,
Лиш місяць бродить понад садом.

Вгодований і повний він,
І як солодку вату – лиже
Довгасту хмарку в темряві…

Євген Федчук
2020.07.03 19:30
Стоять у Призов’ї три могили.
Найменша називається Корсак
Найвища з них Бельмак, чи то Горіла,
Та ще середня Синя, чи Токмак.
Я вам легенду хочу розповісти
Про три високі степові гори.
Було то у часи прадавні, звісно,
Якої

Іван Потьомкін
2020.07.03 10:15
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Сергій Губерначук
2020.07.03 10:04
Велика криса* не їла рису,
а виключно целофан.
Жила на світі в одній кобіті,
що влізла у сарафан.

Попереду довгі роки вигнання
на каторгу у Сибір,
плювати, у ній жевріє останнє:

Тетяна Левицька
2020.07.03 08:59
Дай руку, сонце, і іди за мною,
не обертайся на презирство й сміх.
Хто судить всіх не відчуває болю,
і не вмирає кожен день  за гріх.

Хай кине камінь той в крилату спину,
хто не злукавив навіть у думках.
Я відколола  сонця половину,

Ігор Деркач
2020.07.03 07:35
Що у світі діється...
Зайві ще надіються,
що оклигають живими
із болячками своїми,
поки десь подінуться.

***
Знаємо, що коїться:

Микола Соболь
2020.07.03 06:55
Радій сьогоденню.
Довкола безмежна блакить
і думка про вічне летить,
здається буденно…
А ми? Не відчули.
Як всесвіт торкається нас
його необтяжливий глас –
трембіта гуцула,

Дума Козак
2020.07.02 22:43
Два яблука дитя тримало,
на вигляд гарних і смачних.
Гостинець де воно дістало,
не відав я, та то не гріх.
Звернувся щиро до малого, –
Одне дай яблучко мені.
Поглянув той з-під лоба строго,
примружив очі враз ясні

Євген Федчук
2020.07.02 19:00
Каховське море, хвиля в берег б’є,
Пінявий слід лишає за собою.
Кигичуть чайки десь над головою,
А вранці сонце із води встає,
І враження, немов то, справді, море,
Таке ж безмежне, як і всі моря.
Та відчуттям не варто довірять:
Оманливі чарівні ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Не питай
Вірш напишу про чаплю та їжачка.
Знову куплю коробку фарб акварельних
і зачудуюсь, як небо у став стіка.
Потім поллю квітник і зварю варення.

Цвях увіб’ю, до рамки виріжу скло —
свіжий пейзаж повішу в кінці кімнати.
Знаєш, від нього дивне іде тепло,
в сутінках добре дивитись — і засинати...

Поки ж до ночі є час, зі старої скрині
з-поміж спідниць нафталінних, рюшей, торочок
витягну дещо — повітряне та нестримне:
сукню пошию собі у білий горошок.

Так ось і житиму: зранку холодний душ,
стиглі суниці, шпаки, кропива з молочаєм...
Ввечері — з сотень книжок, наче з сотень душ,
виберу рідну. Посидимо вдвох за чаєм...

Телефонуй тоді. Знаєш, я буду рада
хоч би й до ранку слухати голос тихий,
роздуми довгі про Рим, про життя та зраду,
про невгамовність мрій та підступність лиха...

Поки ж в маршрутці щодня я трясусь до міста,
ниє спина, монітор виїдає очі —
ти не питай, бо не знаю, як відповісти,
чим ти для мене є, і чого взагалі я хочу...




Найвища оцінка Катерина Івченко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрій Кондратюк 5 Майстер-клас / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-06-10 11:03:34
Переглядів сторінки твору 2748
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.653 / 5.33  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.782 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-06-10 19:46:31 ]
Почуття самотності та смутку війнуло з той картини.
стиглі суниці, шпаки, кропива з молочаєм...
Ввечері — з кольорових обкладинок — сотень душ
виберу рідну — посидимо вдвох за чаєм...
Хай щастить Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-06-11 07:03:53 ]
Дякую, Ярославе. То — зважаючи, як сприймати: може й не самотності, а свободи жити так, як хочеться. Погодьтеся, цього не вистачає майже всім. Коли людина врешті починає жити саме тек, як мріяла, вона мимохіть змінює своє ставлення до багатьох речей. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-06-11 07:13:19 ]
Нарешті знайомий камінець серед моря піску...
Але чекав більшого(огранка - не та... Ще слід шліфувати).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-06-11 09:00:57 ]
Добрий день, Ларисо!
Чомусь мені дуже вже близький цей стан. дивне відчуття наче це я написав. Тільки от "роздуми довгі про Рим, про життя та зраду.." - звідки?
Це мабуть випадково так співпало, але це ж я зхиблений на Римі.
Як каже мій брат - будемо надіятись що випадковість невипадкова.
Дуже знайомий настрій...
Дуже близький...
Тільки от у мене причина...
Раптово померла мама і все що я зробив не допомогло. Рак четвертої стадії, який ну ніяк не діагностувався.
Вже пройшло скоро сорок днів, а я не можу змиритись.
...
Вірш гарний. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 10:09:07 ]
"Ти не питай, бо не знаю, як відповісти,
чим ти для мене є, і чого взагалі я хочу..."

Дякую за ці рядки, пані Ларисо! :)
Влучне завершення вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 11:42:38 ]
цілісний, легкий та... справжній вірш
такі пишуться на одному диханні
і, як на мене, не потребують "шліфування"

думаю, кожен може знайти Свій рядок, тому
цитувати не буду
просто подякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-06-11 14:13:55 ]
Погоджуюсь з пані Катериною - кожен може знайти свій рядок... але я процитую той, що ближче мені: "Ти не питай, бо не знаю, як відповісти,
чим ти для мене є, і чого взагалі я хочу..."
Вірш чудовий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-11 22:52:15 ]
Дуже гарна штучка, дуже природна, Володимир Замшанський з деякою правотою говорить, що можна ще трохи дошліфувати. Можливо, але легка тінь хаосу в божественному саду в цьому випадку може зникнути разом із божественністю?
Все просто, як насолода від простих, природних речей, читаючи, я її отримав, Ларисо :)
"Ти не питай, бо не знаю, як відповісти,
чим ти для мене є, і чого взагалі я хочу..."
Що додати до цього, хіба що жіночий погляд,
і недогляд природи, його невтамовану спрагу (до її віршів, звісно) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-06-12 07:24:54 ]
Дякую Вам, мої справедливі судді. Я обов’язково ще працюватиму над цим текстом. Так завжди буває: спочатку виплеснеш із себе, а потім починаєш думати і бачиш, що багато чого треба впорядкувати. Я вже багато чого й змінила у порівнянні з першим варіантом.

Дякую всім. Зараз не маю можливості писати багато, бо ремонтується мій комп’ютер, і я не маю поки що виходу на інтернет.

Юрасю, тримайся, сонечко. Я знаю, як тобі зараз важко. Обов’язково колись поговоримо про Рим. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-07-01 10:13:34 ]
Привіт Ларисо ( з Москви), настав час, подавайте своїх лауреатів нашого конкурсу і, бажано, з невеличким обгрунтуванням :(
Ось тут на цій сторіночці.