ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
* * *
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Провінція
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Сонце в казанку
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
Тверезими очима правди
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Залишайтеся, пане Келлог!
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Муза
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Про корисне і шкідливе
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Розпад
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
Нещаслива дівчина (The Doors)
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
* * *
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Сливи
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
* * *
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
В садочку
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
* * *
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Монолог сліпого
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Калина

Пам’яті батьків

Посадили її недалечко від хати,
Навiть згадки немає, коли.
Там любисток цвiте, пахнуть кущики м’яти
Та стежки споришем поросли.

Там щороку своїх мацюпунiх курчаток
Від сусідських котів та шулік
Стерегла, як могла, перелякана мати,
Закликала сховатись під бік.

Ще там лавка була на самому осоннi,
І на ній о вечірній порі
Гомоніли сусідоньки, склавши долоні,
Виглядали дітей матері.

І калина росла, наливалася соком,
Облiтали на зиму листки.
Приїжджали ми влiтку, на мiсяць щороку,
Потiм знов сиротiли батьки.

Може, ти ще ростеш біля рідної хати
Та ховаєш курчат в споришах,
Та нема вже кому біля тебе стрічати.
… Тільки пам’ять усе воскреша.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-05-20 17:38:57
Переглядів сторінки твору 4833
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.008 / 5.5  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-05-21 14:39:29 ]
Одвічна туга за тими, хто відійшов в інші світи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-21 17:34:29 ]
Так, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-05-22 12:01:33 ]
і все ніби так, ровнєнька і чєтка, але останній рядок - ой-вей із мір. сльози в душі -це коли мило в очі потрапило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-22 12:15:06 ]
ой, це просто виправляється - достатньо наголос поставити там де треба.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-05-22 12:28:02 ]
мені йдеться про те, що якщо цей жарт з переставленим наголосом є бояном, то уяви яким старосвіцьким є такеванількове - сльози в душі. ху, це як стату який ванільковий у ВК. щось таке - у мене романтика в душі - і обовязковий першийнах від такої ж школоти - романтика в душі, срач на кухні, а в коридорі вже гості стоять


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-23 14:29:55 ]
Осока має вірш, де всі наголоси неправильні - авторські. В даному ж випадку, як виявляється, наголоси були правильні, треба було тільки наголос поставити на останній склад слова "душі", аби не було жартівливих різночитань.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-22 16:35:09 ]
Да ладна, для речі, написаної в перший місяць поетичних спроб, терпимо. А от те, що зараз виставила, не виправивши, мінус. Хай тепер коле очі, щоб на другий раз думала трохи.
Зате буду знати, як виволікати Вас із підпілля. В запасі "такого ванількового" є досить))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-22 18:39:17 ]
ой-ой, сором, червонію дійсно... аж тепер дійшло, про "спориші-душі"... кляті наголоси, ну от ні разу в житті не чула "в спорИші", з дитинства і по цей день була переконана, що "в споришІ"... виправлю, бо стидовисько реальне... дякую, хлопці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-23 14:32:09 ]
Ларисо, якщо є сумніви щодо наголосу, завжди можна перевірити через словник наголосів, він навіть є тут підключений на сайті - в правому нижньому кутку, де "Останні надходження".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 11:33:44 ]
Самій стало цікаво про наголошування слова "спрориш", заглянула в словник:

відмінок однина множина

називний спори́ш спориші́
родовий споришу́ спориші́в
давальний споришу́, спорише́ві спориша́м
знахідний спори́ш спориші́
орудний спорише́м спориша́ми
місцевий на/у спориші́, споришу́ на/у спориша́х
кличний спори́шу* спориші́*

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8

Чи то є які новітніші версії з наголошуванням на "И"?
Перша (до редагування) версія вірша мені чогось не відкривається, то ж не маю змоги порівняти, що було. Те, що зараз цілком в стилі сентименталізму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-23 14:27:30 ]
значить, все нормально було в Лариси: спориші́ - душі́
Ларисо, можете вертати попередній варіант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 21:51:25 ]
Виправляла ж не тому, що наголос, Грею))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-24 15:24:16 ]
а чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 21:50:11 ]
Було:
Може, ти ще ростеш біля рідної хати
Та ховаєш курчат в спориші,
Та нема вже кому біля тебе стрічати.
В серці пустка. І сльози в душі.
Перевіряти варто завжди. Але дійсно бувають слова, в яких впевнений стовідсотково і в яких не сумніваєшся. А варто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-05-23 23:26:50 ]
Вертати перший варіант ост. строфи наче й нема потреби.
В останньому рядку я б замінила "марно" на щось інше - "тільки": тільки пам'ять усе воскреша.
Адже поки є пам'ять про когось - то не марно все було... такі от роздуми. Але то, вже що Вам є ближче до душі.
натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-05-24 15:25:41 ]
скорочені форми дієслів теж наче б то не вітаються


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-24 15:36:42 ]
Цитую класиків))): "Маєте рацію, але така вже властивість деяких давніх віршів - скільки б не морочилась, опрацьовуючи на предмет вдосконалення - все одно щось залишається таким, що не піддається: усунеш збіги - збивається розмір..."
В даному випадку, Кристіане, хай вже краще скорочена форма дієслова кривить, аніж набридлий штамп (хоча недалеко від нього і відійшла, виправивши).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-23 23:34:22 ]
Можна і "тільки", згодна. А "марно" тому, що стрічати все одно вже не вийде ніхто.
Дякую, Галю.