ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Гриби
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Сніги минулого
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші

С М
2026.10.21 12:43
Гіацинтова хата (The Doors)
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день

Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг

Вячеслав Руденко
2026.10.21 11:43
Держави хитрого грача
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,

Володимир Мацуцький
2026.10.21 10:32
Критичний аналіз вірша
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні. Нижче наведено повний текст твору: ______________

хома дідим
2026.10.21 08:52
* 236 *
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
* * *
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Під жовтим листям
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Чарівно
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Іди
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
* * *
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
* * *
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Міжсловесні контроверсії – 2
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
* 235 *
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Море
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вікторія Торон / Вірші / Поети і слова

 Я тиші жду
Я тиші жду, коли б розтанув хор
і запитання в намірі б зостались,
і значення без звуку і без форм
за межі берегів переливались.

Нехай розумні, завчені слова
сипнуть урозтіч конями баскими,
і буде тиша, тиша світова,
де спроба мови — марна й непростима.

Полеміка по рейках відгримить,
і пауза наповниться світами.
Можливо, нам зустрітись пощастить
у мовчазних провулках між словами?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-08-09 04:29:10
Переглядів сторінки твору 3085
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.738 / 5.5  (4.834 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.700 / 5.5  (4.839 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-08-09 09:26:24 ]
Розмовна інтонація вірша завжди чітко показує і пояснює читачу хвилинні настрої автора, - чи не так?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-09 12:40:59 ]
Ви праві. Настрій, мабуть, хвилинний, тому що все одно повертаєшся до слів, при всій їхній недосконалості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-08-09 14:10:16 ]
Дуже оригінальний вірш, цікаві думки, особливо кінцівка сподобалась: Можливо, нам зустрітись пощастить
у мовчазних провулках між словами? Оце і є те, що у Ліни Костенко сказано: "Поезія - це завжди неповторність..." Вітаю, Вікторіє, з перемогою над словом!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-09 20:06:06 ]
Приємно чути це від Майстра. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2016-08-09 20:58:35 ]
Здається, Декарт наполягав на тому, щоб уточнювати значення слів і цим позбавити світ од половини його нещасть. Натомість дедалі більше набуває тенденція надавати їм багатозначності. Може, жадана Вами,пані Вікторіє, тиша допоможе здійснитись задуму Декарта?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-10 04:32:03 ]
З одного боку, я розумію Декарта. Треба прагнути до точності слова, тому що неточне слово спотворює думку, стає джерелом непорозуміння. З другого боку, сама природа слова така, що, конкретизуючи реальність, воно також спрощує її, позбавляє об’ємності, нюансів. Тому словам не можна сліпо довіряти. Я нижче навела вірш Гумільова, в якому слово дещо ідеалізується. Насправді ж тут мається на увазі не просто слово-звук, а слово, за яким стоїть вагома ідея, думка. В тому, як люди зараз оперують словами, суть часто втрачається. В багатозначності я не бачу нічого поганого, якщо тільки це зроблено грамотно, органічно, що дуже нелегко. Що дратує, так це фальшива багатозначність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-09 22:03:46 ]
Як на мене, Ви праві в тому, що зараз в наш час потік слів - то справжня пустка без змісту:

А хочеться змістовності, якогмога більше. Щоб зміст був відчутний у поглядах, жестах, манерах, киванні головою, ході, з рештою в поставі. Але це давно втрачено в суцільному вихорі шаленої сучасності. Та, на жаль і слова вже порожні і, почасти, не становлять цінності
..."
і значення без звуку і без форм
за межі берегів переливались"....

Так мені показався Ваш твір, пані Вікторія....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-10 04:08:18 ]
Може, вас втішить, що ця проблема не нова. Сто років назад поети вже писали про девальвацію слова. Можна пригадати вірш Гумільова "Слово":
http://www.stihi-rus.ru/1/gumilev/38.htm

В оный день, когда над миром новым
Бог склонял лицо свое, тогда
Солнце останавливали словом,
Словом разрушали города.

И орел не взмахивал крылами,
Звезды жались в ужасе к луне,
Если, точно розовое пламя,
Слово проплывало в вышине.

А для низкой жизни были числа,
Как домашний, подъяремный скот,
Потому что все оттенки смысла
Умное число передает.

Патриарх седой, себе под руку
Покоривший и добро и зло,
Не решаясь обратиться к звуку,
Тростью на песке чертил число.

Но забыли мы, что осиянно
Только слово средь земных тревог,
И в Евангелии от Иоанна
Сказано, что Слово это - Бог.

Мы ему поставили пределом
Скудные пределы естества.
И, как пчелы в улье опустелом,
Дурно пахнут мертвые слова.

Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Кучеренко (Л.П./Л.П.) [ 2016-08-09 22:05:22 ]
На жаль не можна виправити помилки у вже доданому коментарі.....
.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-08-10 04:10:15 ]
Я знаю, також відмітила для себе цю незручність.