ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.06.02
11:16
В окопи чорнориза не зови!
Є попадя, церковка, сала кусень.
Іздалеку бурмоче молитви,
Підрощуючи в піст обвисле пузо.
Здоров'ячка бажає ворогам,
А землякам убитим - пишну месу.
Чи вірую у Господа? Ага.
Є попадя, церковка, сала кусень.
Іздалеку бурмоче молитви,
Підрощуючи в піст обвисле пузо.
Здоров'ячка бажає ворогам,
А землякам убитим - пишну месу.
Чи вірую у Господа? Ага.
2020.06.02
09:53
Весна майнула майже непомітно.
Її палітру сонячного дня
на себе приміряє буйне літо,
сідлаючи гарячого коня.
Ніколи не було у цьому світі,
аби перемагала маячня.
Нові акорди чути у зеніті
Її палітру сонячного дня
на себе приміряє буйне літо,
сідлаючи гарячого коня.
Ніколи не було у цьому світі,
аби перемагала маячня.
Нові акорди чути у зеніті
2020.06.02
08:42
Перша.
Її світлість.
Акварельний силует.
Ще контур з-під п’ят,
і от – вже витонченість,
ще трохи і лет!..
Та кіс дика ліана
хвоста покинула в джунґлях;
Її світлість.
Акварельний силует.
Ще контур з-під п’ят,
і от – вже витонченість,
ще трохи і лет!..
Та кіс дика ліана
хвоста покинула в джунґлях;
2020.06.02
07:39
Яке ж це літо?
З небес крізь сито
холодна злива -
як із цебра.
З пахких акацій
додолу квіти
зриває вітру
лиха мара.
З небес крізь сито
холодна злива -
як із цебра.
З пахких акацій
додолу квіти
зриває вітру
лиха мара.
2020.06.02
07:31
Чи припаду до джерела добра?
Поезія не сповнена любові.
В ній біль за Україну в кожнім слові,
Бо журиться Тарасова гора.
Іще учора думав не про те,
Що ми по суті тимчасові гості,
Шукаючи у неба високості
Поезія не сповнена любові.
В ній біль за Україну в кожнім слові,
Бо журиться Тарасова гора.
Іще учора думав не про те,
Що ми по суті тимчасові гості,
Шукаючи у неба високості
2020.06.02
06:25
А небо синє, сяйливе, райдужне,
Нірвана, спокій...
Мені ж під каменем тільки затишно,
Норі глибокій.
Нірвана, спокій...
Мені ж під каменем тільки затишно,
Норі глибокій.
2020.06.02
05:59
І слів шалену плутанину,
І дум родючих вихорці,
Як поєднаю воєдино,
То віршем стануть у кінці
Оцих миттєвостей натхнення,
Коли без меж і рубежів
Ділюся з вами сокровенним
Набутком щирих почуттів…
І дум родючих вихорці,
Як поєднаю воєдино,
То віршем стануть у кінці
Оцих миттєвостей натхнення,
Коли без меж і рубежів
Ділюся з вами сокровенним
Набутком щирих почуттів…
2020.06.01
23:49
Крокує Заєць
з автоматом,
Схожий на волоцюгу,
який знайомий
з денатуратом,
Стрибає по стежинах
горбатих,
Поразлітається
з автоматом,
Схожий на волоцюгу,
який знайомий
з денатуратом,
Стрибає по стежинах
горбатих,
Поразлітається
2020.06.01
21:26
Гуляє літо за лісами,
усе очікує весну,
аби явити вечорами
погоду теплу і ясну.
Але і дні такі негожі,
і ночі іноді такі,
що й соловей іще не може
усе очікує весну,
аби явити вечорами
погоду теплу і ясну.
Але і дні такі негожі,
і ночі іноді такі,
що й соловей іще не може
2020.06.01
20:37
Тяжка робота ратая у полі,
То за сохою, то з косою йдеш.
Аж зводить кожну кісточку від болю,
Від сонця не сховаєшся ніде.
А ще ж меча тримаєш напохваті,
Бо скільки зайд блукає навкруги,
Які готові геть усе забрати
Й самого десь погнати на торги.
То за сохою, то з косою йдеш.
Аж зводить кожну кісточку від болю,
Від сонця не сховаєшся ніде.
А ще ж меча тримаєш напохваті,
Бо скільки зайд блукає навкруги,
Які готові геть усе забрати
Й самого десь погнати на торги.
2020.06.01
18:10
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2020.06.01
17:06
Барвисте літо -
світ малахітом,
яскраве сонце,
як мандарин.
З ковша сузір'я
в день перелито
сусальні зорі -
в'язкий бурштин.
світ малахітом,
яскраве сонце,
як мандарин.
З ковша сузір'я
в день перелито
сусальні зорі -
в'язкий бурштин.
2020.06.01
16:52
Вразумейте, граждане тупые –
В речке не ворОтится вода.
Украина – это не Россия,
И не будет ею никогда.
В речке не ворОтится вода.
Украина – это не Россия,
И не будет ею никогда.
2020.06.01
11:52
З Мавкою ніколи не прощаюсь,
бо ширяю з нею у віках.
У дугу зінуло, а не каюсь,
як її утішу, – ах-ах-ах!
Бо вона м'яка як та резина –
поки натягаєш, каже, – вйо!
А коли потягне чим по спині,
бо ширяю з нею у віках.
У дугу зінуло, а не каюсь,
як її утішу, – ах-ах-ах!
Бо вона м'яка як та резина –
поки натягаєш, каже, – вйо!
А коли потягне чим по спині,
2020.06.01
10:59
Ґеніальний спосіб був і є –
книгою…
напиши її рукою
лівою –
не виходить!
піт цигкий на пучках
стане кригою –
надто холод розуму
книгою…
напиши її рукою
лівою –
не виходить!
піт цигкий на пучках
стане кригою –
надто холод розуму
2020.06.01
10:53
Вийшла заміж я, мойри. А чи з тим...
- Ні. Змирися,- не нарікай.
Не пізнаєш оази ніжності,
Зрада чорна - твоя ріка.
Від любові не буде користі,
І з твоєї до нас мольби.
Той, що поруч, - козак безсовісний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...- Ні. Змирися,- не нарікай.
Не пізнаєш оази ніжності,
Зрада чорна - твоя ріка.
Від любові не буде користі,
І з твоєї до нас мольби.
Той, що поруч, - козак безсовісний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2020.05.20
2020.03.29
2020.03.27
2020.03.19
2020.03.12
2020.03.01
2020.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Кучерук (1958) /
Вірші
Благо
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Благо
Хоч і вересень дощиком схлипує,
Коли в купу збирає хмарки, –
Стали сіті плести поміж липами,
Непривітні очам, павуки.
Горобці галасливо цвірінькають,
Аж родину наповнює страх, –
По-хазяйськи, з дбайливою жінкою,
Переносимо сіно під дах.
Шарудить неспокійно під п’ятами
Трав пожовклих холодний покров, –
І себе відчуває багатою
Половинка моя ,– без підмов.
Бо, не будучи змалку ледачими,
Працювали не вряди-годи, –
Нині радо у погребі бачимо
Літніх клопотів щедрі плоди.
Натомилися працею нашою,
Щоб у хаті та в полі був лад, –
Щоби гості були не з поклажами,
А верталися з ними назад.
Щоб родилося нам і любилося
Не правителям всім завдяки, –
Ми, народжені Божою милостю,
Так проводимо дні та роки.
01.09.16
Коли в купу збирає хмарки, –
Стали сіті плести поміж липами,
Непривітні очам, павуки.
Горобці галасливо цвірінькають,
Аж родину наповнює страх, –
По-хазяйськи, з дбайливою жінкою,
Переносимо сіно під дах.
Шарудить неспокійно під п’ятами
Трав пожовклих холодний покров, –
І себе відчуває багатою
Половинка моя ,– без підмов.
Бо, не будучи змалку ледачими,
Працювали не вряди-годи, –
Нині радо у погребі бачимо
Літніх клопотів щедрі плоди.
Натомилися працею нашою,
Щоб у хаті та в полі був лад, –
Щоби гості були не з поклажами,
А верталися з ними назад.
Щоб родилося нам і любилося
Не правителям всім завдяки, –
Ми, народжені Божою милостю,
Так проводимо дні та роки.
01.09.16
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0979 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0979 seconds