ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.09.16 12:03
І знову бій. Повсюди вороги,
Свої, чужі...не бачу вже різниці.
Кацапів хочу знищить до ноги,
А хохлаків повісити на гілці.

Одні стріляють точно межи віч,
А інші - чорним байдужем у душу.
Зірвати б їхні посмішки з облич,

Ігор Деркач
2019.09.16 09:09
ІПолетіли у вирій бусли
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.

А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,

Микола Соболь
2019.09.16 05:36
Стрункі берези та дуби розлогі
До неба піднялися край дороги.

Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).

У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…

Петро Скоропис
2019.09.16 02:16
Великий муж дивився у вікно,
а світ її очей кінчався краєм
тканини його грецької туніки,
яка скидалась із-за складок на
заціпле в хвилюванні море.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи

Світлана Майя Залізняк
2019.09.15 19:37
Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки серед аматорів та кількох вит

Олександр Сушко
2019.09.15 18:18
Напишу цього разу без жартів,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.

Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,

Любов Бенедишин
2019.09.15 17:12
Навіщо шипи-докори?
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.

Ярослав Чорногуз
2019.09.15 16:20
Пробувши понад 10 років на цьому дивовижному інтернет-ресурсі "Поетична робітня", який очолює Велимир Маньєрист ( і саме він створив тут цей неповторний світ класичної римованої романтичної поезії, де шляхетні трубадури оспівують неземну вроду прекр

Ніна Виноградська
2019.09.15 16:08
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –

Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,

Володимир Бойко
2019.09.15 10:45
На дерев безшелесність,
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.

Тетяна Левицька
2019.09.15 09:10
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад

Віктор Кучерук
2019.09.15 06:51
В тобі незміряно багато
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.

Микола Соболь
2019.09.15 06:16
Тусовки модні, дискотеки…
Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.

Сергій Губерначук
2019.09.14 19:16
В осонні вересень так радісно сурмить
у розтруби дерев, у ріг достатку,
перебирає струни верховіть
мільярдом арф осіннього початку.

Збігаються вітри з усіх-усюд
гойдати ліс у сонячній колисці,
аби приспати безперервний труд

Іван Потьомкін
2019.09.14 16:57
Заговорив по-українськи вірш Рубцова.
В моєму серці тихо так заговорив,
Немов озвався давній-давній друг,
А з ним і отроцтво озвалось.

Заговорив по-українськи вірш Рубцова
І Вологодщину, пісну на врожаї,
Врожайну на зажурну пісню,

Ігор Деркач
2019.09.14 13:42
Нема коли поглянути угору.
Та і навіщо линути у даль?
У цю суху осінньо-літню пору
у кожного своя жура-печаль.

Рушаємо із бабиного літа
у затяжні тумани і дощі,
аби були оказії зігріти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Михайло Олегович Гордон
2019.09.15

Вероніка Головня
2019.09.04

Сергій Негода
2019.08.11

Дмитро Заєць
2019.08.06

Світлана Короненко
2019.08.06

Анастасія Романюк
2019.08.04

Аврора Милосская
2019.08.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Nove ( ІII)
 
півсутінок
густішає подвір’ям
ізнов життя стає летким
пора шалена надвечір’я
& ліхтарі ~
ван-гогівські зірки

дивись туди
де люду трохи рідше
виходь із лабіринту тіл
де покидьки займають ніші
свої ~
безчасні & прості

можливо
ми найдемо дію
завиграшки ~ наснагу й лють
чи путь нову крізь буревії
можливо
нас & проклянуть




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-09-26 18:58:32
Переглядів сторінки твору 4459
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.31 13:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-09-26 20:51:00 ]
Ви не образитесь, якщо я скажу, що ніщо не nove під місяцем. Зміст цікавий, про форму і оригінальність говорити зайве. Принаймні я не знайшов для себе логічного пояснення знакам алгебри Буля замість розділових знків, які дисциплінували б ритміку і розмірність вірша. З деталями Ви теж можете не погодитись. Наприклад: логічніше – пів-сутінком густішає подвір’я, ~ ліхтар ~ ван-гогівські зірки, ніші ~ і тимчасові & не ті, ми найдемо протидію, за виграшки або заввиграшки, & можливо нас не проклянуть, звичайно, що теж без будь-яких претензій на істину в останній інстанції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-09-26 21:38:20 ]
Звісно, не заперечуватиму, що зі сторони, як ми вже дісталися спільно-зручних позицій споглядання, всі ці тільди & амперсанди можуть бути розціненими, як дивацтво, чи дітвацтво, але ще я маю при цім свій власний трохи досвід збирання такого роду декорів, і цих випадків сотні чимало, отже, можу переконливо зазначити, що то є справа звички, звісно, ніщо не nove під місяцем, це говорю Вам якби із перших рук, не сприйміть неналежно.
Закурсивовані деталі, пане Ігоре, авжеж, із цікавістю підставив, і звісно, є рація щодо логічності. Безперечно я би відстоював лише останній рядок, бо в нім своєрідна філософія моменту,
та й звісно подячний правдиво, що вчиталися у цей текст, за що насправді приємно дякувати, бо добре вчитатися треба ще вміти, а ті, хто вміє здебільшого мають обмаль часу на все. . .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
К О (Л.П./Л.П.) [ 2016-09-27 02:27:35 ]
найбільше засмакували 'ван-гогівські зірки',
чомусь виникли алюзіі
(не знаю чи був такий задум)
а так трохи брутальний style
хоча від того магія не зникає

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 03:17:32 ]
алюзії це святе

а магія це і спритність рук, теж

але ліхтарі правдиво розкошували над краєвидом,
хоча абсенту тим вечором якось не було
або ймовірно, що було не до абсенту



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 14:39:47 ]
від останніх рядків якимось прямо революційним духом війнуло )) мабуть, видалося )) якось дуже хочеться вірити, що можна обійтися без люті і всього того, до чого вона призводить (у класичному земному варіанті розвитку подій)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2016-09-27 14:48:46 ]
в кінці це такий обертон)

без не обійтися, бо. . .

але є багато всяких можливостей
загалом, цей злидарський цикл
наслідує часто-густо останній
липнево-серпневий серіал, а там
якраз йшлося за все, чого нема