На днях побувала на зустрічі білгородських поетів умовно трьох поколінь (зібрання "односайтівців"). Поспостерігала і зрозуміла, що бачу зріз практично будь-якого літературного сайту. Одні й ті ж манери, думки, прохання-вимоги, претензії, виступи. Цікаво було і пізнавально.

фуршет був? не побились? хм, якщо не побились - то були несправжні поети, а якщо й фуршету не було - то якісь сектанти, бійся їх. особливо бійся, коли вони читають стіхі і при тому чай з тортом хомячать - такі хвалять все, і ще й так щиро хвалять, що піздєц, і ще норовлять в районці надрукувати з анотацією - творчість нашої краянки, поетесси, патріотки і просто чарівної жінки (ну, це про тебе, звісно)

Фуршету не було, бо зустріч була в приватному театрі із глядачами. Бійка була, аж іскри сипалися - поети були справжні. Я також додала свої п'ять копійок, хоча і була серед глядачів (ну який з мене російський поет?)
Молодняком милувалась - талановиті, поки не майстерні (але при бажанні то набувне), пробивні, сміливі.
Побачила двох Майстрів. Один був обліплений учнями різного віку, декотрі вже й його переросли. А другий - надталановитий, але не розуміючий нікого, окрім себе та тих, хто його вголос шанує - був сам.
І читали так, що затягувало, і сперечалися від душі. Не вистачає мені отакого живого спілкування.

Тіло - коли слухається, а коли своєї гне. Ну і я відповідно - коли дослухаюсь до нього, а коли й прошу сидіти тихо)
Це я так в липні закрутку робила до другої години ночі, і поперек розстогнався на всю кухню, то мусила все кинути і письмово йому відповісти))

Тільки так, Вікторе!))

Розумію і схвалюю Ваші дії.
Час від часу переглядаю своє і, якщо бачу щось не те, а чи люди бачать, то й допрацьовую.

І я не боюся змінювати вірші. Згодна з Вами, що можна довдосконалюватися до пшику, але зрештою до першого варіанту завжди можна повернутися, а так в процесі пошуків щось та й можна надибати влучне.

Ви на правильному шляху)

а яка оцінка була?

5.5

Не знаю, яка була оцінка, але якщо вона відповідала тодішньому стану речей і на це було вказано автору - то що ж такого? - в мене ось теж є речі, які я згодом кардинально переробив, але оцінки на них стоять такі, які поставили по гарячих слідах, вказавши на якусь тодішню помилку.

А якщо "оцінювати треба завершені(довершені) "страви"", тоді оцінювання на сайті, де будь-яку "страву" в будь-який момент можна змінити, варто взагалі відмінити.

я на оцінках не зациклююсь, хоча приємно, звісно, не буду лукавити
але думка Ваша слушна, питання принципове по суті

ну, тут така штука - я на оцінку рідко дивлюсь, бо воно таке, якщо маю що про текст сказати - то що мені чужа оцінка, а якщо нічого сказати - тим паче. але - оцінка має значення для афішування на головній - так що, розмір має значення

і правильно робите)
По суті, все чисто суб'єктивне і відносне в цьому світі, тим паче оцінки)
А розмір, звісно, має значення, тут зокрема ще й для рейтингу, але то теж... див. вище

А щодо текстів Лариси, головне, що про них є що сказати. І вони й так анонсуються, цілком заслужено.

Такі слова перекривають будь-які оцінки. Вдячна, Любове!