ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Як годинник відмірює час...
Як годинник відмірює час,
Наче жах на підлогу пролив...
І все менше... Все менше у нас
Тих моментів, що варті віків...

Ніч тягуча, мов ризький бальзам,
Ложе нам колиса у пітьмі...
Душ єднання, підвладне тілам...
-Притулись і мене обійми,

Моя феє божествених снів,
У яких я немов у раю!..
...і веління бажань, голосні,
Наче цокіт годинника, п"ють

Із коріння калгану, міцний,
Що, мов я, проростає в тобі,
Довгодіючий шалу настій...
Наскрізний проникаючий біль...

Вся жадаєш ти тілом своїм
Долучитись основи основ...
Наче жертву прадавній друїд,
Я приймаю... І світла любов

В парі з темним бажанням іде,
Обійнявшись останнім злиттям...
Як нечемно сповіщує день
Хід годинника... Смерть... І життя...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116121112731

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-12-11 23:06:12
Переглядів сторінки твору 2889
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-12 12:05:02 ]
Дуже сподобалось "Ніч тягуча, мов ризький бальзам", і хай він не тягучий фактично, але образно він саме такий, глибинно, а Ви саме так відчуваєте.
Вітаю Вас з днем народження, Серго. І бажаю побільше "тих моментів, що варті віків"!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-12 13:10:33 ]
Дякую)
"ТО, ЧТО БЫЛО ЗАГАДАНО- ВСЕ ИСПОЛНИТСЯ В СРОК..." Якою б не була Ваша місія в цьому світі, Ларисо (?), майте на увазі- я не створюю воєн, розборок, мстєй... Це не моє, бо я не цим формую свій світ. Хоча зовнішній вплив формує в якійсь мірі світ кожного... І коли Рубікон перейдено (а його перейдено), вже не мають сенсу якісь незграбні вивертання чи екивоки. Бо в будь-якому випадку здійсниться лише те і саме те, що має здійснитись, і нема кому жалітись, і жаліти нема кого...
Можете відмітити і позитив- я абсолютно нічого не заборонив Вам на своїй сторінці, незважаючи на деякі моменти (назвемо їх обережно так), які я категорично не сприймаю і ніколи не сприйму. Бо десь та має бути ота "нічейна земля", де можна по справжньому, по-дорослому дискутувати...
Колись у Першу Світову, на Різдво 1914 року, оті всі бюргери, що їх витягли з теплих борделів від коханок, вдягли в незграбні мундири і кинули під газ і кулі в траншеї з водою по коліна, повилазили та таку от територію з обох сторін... І була казкова ніч з братанням, випивкою, добрими побажаннями... А тоді, на ранок, казка зникла, всі повернулись до своїх обов"язків- потрошити нутрощі одне одному на цьому оскаженілому світі... Зараз, як Ви бачите, цього принаймні в літ. сфері і на понюх нема, отої шляхетності... Бо світ таки котиться в прірву, як СЛОВО, про що мною сказано в минулому моєму вірші (я ще й пом"якшив його, таки на догоду декому...)
То ж приймаю Ваші поздоровлення (відкинувши отой кумар повсякденних узагальнених цмаків, Ви ж розумієте, про що я... Та то таки не моя справа...))), приймаю саме як вияв шляхетності і дякую.
А далі- хай все вирішує доля...
Дякую, ще й за прочитання цього дещо філософського відступу- монолога... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-12-13 00:05:32 ]
Чудова філософська любовна лірика, Серго, позначена печаттю вічності. Бережіть цей вірш, він може залишитись і після Вас! Вітаю!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-13 03:01:32 ]
Це ВИСОКА ОЦІНКА, Ярославе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2016-12-14 09:19:15 ]
Яскраві миттєвості, незабутні відчуття...
Як добре, що вони трапляються в житті кожного з нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-14 20:55:41 ]
То за те, щоб вони ніколи не кінчались, Вікторе!) Будьмо!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-12-14 19:45:15 ]
Пане Серго! Гарні рядки! Нехай Ваша ФЕЯ Вас надихає!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-12-14 20:56:19 ]
О, я щиро вдячний Вам, Лілеє... Спасибі...)