Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
2026.09.18
13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
2026.09.18
12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно.
Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти.
Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними.
Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди.
У панібра
2026.09.18
09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
2026.09.18
05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
2026.09.17
23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
2026.09.17
21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
2026.09.17
19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Тим, хто голосував за порошенка не соромно? Чи коні завжди не винні?
Наводимо враження Лариси Ніцой, яка побувала на засіданні наради в Міністерстві освіти України. Як виявилося, покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей (а при цьому їм ще й нагороди влада дає) у міністерства освіти немає ВАЖЕЛІВ.
Про це Лариса Ніцой пише на своїй сторінці у ФБ:
"Після наради в Міністерстві освіти поступово виходжу зі стану «нокдаун». По-маленьку відновлюю здатність розмовляти. Якщо відкинути кола, якими ми ходили з 15.00 до 18.20 навколо двох питань: вчителі-сепаратисти і мова освіти, наша розмова скорочено виглядає так:
- Пане Юрію, як покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей. Їм ще й нагороди влада дає.
- У Міністерства немає ВАЖЕЛІВ впливу. Звертайтеся до СБУ.
- Чому Ви, маючи купу звернень і сигналів про проблему з учителями-сепаратистами, НЕ ЗАКЛАЛИ такі ВАЖЕЛІ в новий Законопроект про освіту, який Ви подали до Верховної Ради? В цьому Законі немає жодного згадування про дану проблему, чому?
Включається здивований міністерський юрист:
- А Ви що, закон читали?
- Ми читаємо все, що Ви пишете і бачимо все, що Ви робите. Чому Ви не заклали в новий закон вирішення даної проблеми?
- Подайте пропозиції, - каже Кононенко, - ми їх перенаправимо Верховній раді.
- Ми то подамо. Але чому це не зробило Міністерство? Скільки разів я чула тут у Міністерстві: «От почекайте, приймемо новий Закон про освіту, і все вирішимо». Ви подали новий закон – і в ньому жодним словом не згадується проблема вчителів-сепаратистів, наче їх не існує. У нас війна, і тема актуальна. Чому в законі про це не йдеться?
Міністерський юрист не витримує.
- Можна я візьму ноутбук і пошукаю?
Юрій Кононенко дозволяє. Юрист приносить ноутбук і починає вивчати проект закону про освіту, який подало Міністерство до Верховної Ради. Ми з активістами здивовано переглядаємося. Чомусь були впевнені, що Закон про освіту писали міністерські юристи. Виявляється, його писав хтось інший. Цікаво, хто?
- У мене наступне питання, - продовжую я. – Як Ви могли пропустити в законі ганебну сьому статтю.
- А що в ній не так? - дивується Кононенко.
- Ви знову всюди, де тільки можна, ввели навчання мовою меншин. Ми не проти меншин і не проти вивчення меншинами своєї мови. Але чому вона всюди? Ви навіть у Вишах ввели викладання мовою меншин. Таке навіть Табачник собі не дозволяв. Як Ви уявляєте таке викладання? Наприклад, у ВУЗі на лікаря вчиться вірменин вірменською, кримський татарин – татарською, угорець – угорською і т.д. Потім ці лікарі кожен своєю мовою розмовлятиме з пацієнтом і ставитиме діагноз? Для цього існує державна мова. Чи Ви за ідіотів нас маєте, які нічого не розуміють? У нас немає навчальної бази для вишів мовами меншин. Насправді цим пунктом Закону Ви нахабно і цинічно впроваджуєте на всіх рівнях російську мову.
- Згідно нашої Конституції, стаття 10, - каже Кононенко, - держава забезпечує меншинам навчання мовою меншин.
- Ви перекручуєте! Цитую Конституцію дослівно стаття 10: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».
В Конституції немає викладання навчального процесу мовами меншин в школах і вишах. В Конституції немає 2 годин української на тиждень, а все інше мовою меншин. В Конституції немає утримання шкіл меншин за кошт держави. В Конституції немає навчання студентів у ВУЗах мовами меншин. Це все Ваше трактування. Це Ви все вигадуєте з однією метою – задавити українську.
- Але ми керуємося Європейськими Хартіями!
- Припиніть нас дурити тими Хартіями, бо і тут Ви все перекручуєте, чи Ви думаєте, що їх читаєте тільки Ви, а ми бичкам хвости крутимо? Хартії придумали в Європі. Ми теж їх ратифікували. Вам не здається дивним, що в самих авторів хартій, у Європі, в школах НЕМАЄ ВИКЛАДАННЯ МОВАМИ меншин, а є ВИВЧЕННЯ МОВИ меншини. Відчуваєте різницю? Чому ми взяли Хартію і не взяли їхню мовну модель у школах меншин? Ви ж знаєте, що в них початкова школа 1-4 класи має викладання мовою меншини та державною мовою, в середній школі 5-9 класи викладання дисциплін мовою меншин зменшується і збільшується викладання предметів державною мовою. В старших класах 10-12 класи – викладання державною мовою. Це робиться з тим, щоб меншини інтегрувалися в суспільство і професійну й вищу освіту могли здобувати державною мовою. А якщо їм мало мови меншин, вони йдуть у платні школи, на платні курси. Поясніть, чому Ви не запроваджуєте їхню модель?
Не підходить Європейська модель, візьміть Канадську. Там дошкілля має мову меншини, у школах меншин викладання предметів здійснюється державною мовою, але кожного дня є два предмети мовою меншини. І така школа, де є всього два уроки мовою меншини у них вважається школою для меншини!!! У ВУЗах - викладання проводиться державною мовою. А якщо комусь мало мови меншини в школі, той за власний кошт вчиться додатково. Чому ви не берете за основу ці випробувані моделі, а вигадуєте погану зі СВОЇХ міркувань?
- Європа нас ще й рамковими конвенціями обмежує.
- Ви знову перекручуєте! І в Хартії, і в Конвенції крім захисту мов меншин ще і йдеться про ІНТЕГРАЦІЮ МЕНШИНИ в суспільство. Чому ви говорите про захист і не говорите про інтеграцію.
- Ми говоримо!
- А РОБИТЕ що? Що робить Міністерство освіти для інтеграції меншин в суспільство? Що робить міністерство з угорськими школами на Закарпатті? Кому, як не Вам відома ця катастрофічна багаторічна !!! проблема. Діти не знають української і не можуть здати ЗНО з української. В результаті приїздили угорці просити за цих дітей. Після закінчення школи в Україні ці діти їдуть отримувати професійну і вищу освіту в Угорщину, бо вони не можуть вчитися українською. Як ці угорські спеціалісти потім працюватимуть в Україні? Чи вони не працюватимуть тут? Чому тоді ми, українці, утримуємо зі свого бюджету школи для Угорщини і навчаємо за свій кошт дітей для Угорщини? Більше того, не знаю, чи Ви розумієте, що саме Ви, міністерство освіти, закладаєте підвалини для майбутньої проблеми (конфлікту) на Закарпатті, як на Сході. Угорці прийдуть захищати угорську меншину в Україні. І такі прецеденти вже є.
- Та припиніть, угорці дуже доброзичливо до нас ставляться, - усміхається Юрій Кононенко.
- Це Ви припиніть! Ми вже мали доброзичливих сусідів на сході. Після нашої розмови я починаю впевнюватися, що ви не по нерозумінню, Ви свідомо закладаєте нам у майбутньому конфлікт на Закарпатті. Може це будуть не танки, але конфлікт буде. Що Ви, міністерство, робить для інтегрування угорської меншини в українське суспільство? У них там немає українського телебачення? Ми вже мали проблеми з українським телебаченням на сході. Що ви зробили, куди зверталися, кому писали-наголошували, що це майбутня проблема і її треба вирішити зараз? У них не вистачає вчителів української? Ми вже мали таку саму проблему на сході. Що Ви зробили, як заохотили, що впровадили, щоб такі вчителі туди поїхали?
- Ми взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту.
- Щоооо?! Як це?! Це такий жарт?! Так от що відбувається! От для чого в Законі про освіту, в цілому непоганому законі з новаторськими підходами, дорослою та інклюзивною освітою, ганебна сьома стаття про мову. Це підготовочка до двомовної освіти?! Спочатку в окремих регіонах, а тоді щоб розповзлося по всій Україні?!
PS
Під шумок війни та інших негараздів попускають питання української мови.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тим, хто голосував за порошенка не соромно? Чи коні завжди не винні?
У нас цукорій офшорний ж не просто так,
воно - гарант Конституції. І що?...
Обрали? Відповідайте!..
Наводимо враження Лариси Ніцой, яка побувала на засіданні наради в Міністерстві освіти України. Як виявилося, покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей (а при цьому їм ще й нагороди влада дає) у міністерства освіти немає ВАЖЕЛІВ.
Про це Лариса Ніцой пише на своїй сторінці у ФБ:
"Після наради в Міністерстві освіти поступово виходжу зі стану «нокдаун». По-маленьку відновлюю здатність розмовляти. Якщо відкинути кола, якими ми ходили з 15.00 до 18.20 навколо двох питань: вчителі-сепаратисти і мова освіти, наша розмова скорочено виглядає так:
- Пане Юрію, як покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей. Їм ще й нагороди влада дає.
- У Міністерства немає ВАЖЕЛІВ впливу. Звертайтеся до СБУ.
- Чому Ви, маючи купу звернень і сигналів про проблему з учителями-сепаратистами, НЕ ЗАКЛАЛИ такі ВАЖЕЛІ в новий Законопроект про освіту, який Ви подали до Верховної Ради? В цьому Законі немає жодного згадування про дану проблему, чому?
Включається здивований міністерський юрист:
- А Ви що, закон читали?
- Ми читаємо все, що Ви пишете і бачимо все, що Ви робите. Чому Ви не заклали в новий закон вирішення даної проблеми?
- Подайте пропозиції, - каже Кононенко, - ми їх перенаправимо Верховній раді.
- Ми то подамо. Але чому це не зробило Міністерство? Скільки разів я чула тут у Міністерстві: «От почекайте, приймемо новий Закон про освіту, і все вирішимо». Ви подали новий закон – і в ньому жодним словом не згадується проблема вчителів-сепаратистів, наче їх не існує. У нас війна, і тема актуальна. Чому в законі про це не йдеться?
Міністерський юрист не витримує.
- Можна я візьму ноутбук і пошукаю?
Юрій Кононенко дозволяє. Юрист приносить ноутбук і починає вивчати проект закону про освіту, який подало Міністерство до Верховної Ради. Ми з активістами здивовано переглядаємося. Чомусь були впевнені, що Закон про освіту писали міністерські юристи. Виявляється, його писав хтось інший. Цікаво, хто?
- У мене наступне питання, - продовжую я. – Як Ви могли пропустити в законі ганебну сьому статтю.
- А що в ній не так? - дивується Кононенко.
- Ви знову всюди, де тільки можна, ввели навчання мовою меншин. Ми не проти меншин і не проти вивчення меншинами своєї мови. Але чому вона всюди? Ви навіть у Вишах ввели викладання мовою меншин. Таке навіть Табачник собі не дозволяв. Як Ви уявляєте таке викладання? Наприклад, у ВУЗі на лікаря вчиться вірменин вірменською, кримський татарин – татарською, угорець – угорською і т.д. Потім ці лікарі кожен своєю мовою розмовлятиме з пацієнтом і ставитиме діагноз? Для цього існує державна мова. Чи Ви за ідіотів нас маєте, які нічого не розуміють? У нас немає навчальної бази для вишів мовами меншин. Насправді цим пунктом Закону Ви нахабно і цинічно впроваджуєте на всіх рівнях російську мову.
- Згідно нашої Конституції, стаття 10, - каже Кононенко, - держава забезпечує меншинам навчання мовою меншин.
- Ви перекручуєте! Цитую Конституцію дослівно стаття 10: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».
В Конституції немає викладання навчального процесу мовами меншин в школах і вишах. В Конституції немає 2 годин української на тиждень, а все інше мовою меншин. В Конституції немає утримання шкіл меншин за кошт держави. В Конституції немає навчання студентів у ВУЗах мовами меншин. Це все Ваше трактування. Це Ви все вигадуєте з однією метою – задавити українську.
- Але ми керуємося Європейськими Хартіями!
- Припиніть нас дурити тими Хартіями, бо і тут Ви все перекручуєте, чи Ви думаєте, що їх читаєте тільки Ви, а ми бичкам хвости крутимо? Хартії придумали в Європі. Ми теж їх ратифікували. Вам не здається дивним, що в самих авторів хартій, у Європі, в школах НЕМАЄ ВИКЛАДАННЯ МОВАМИ меншин, а є ВИВЧЕННЯ МОВИ меншини. Відчуваєте різницю? Чому ми взяли Хартію і не взяли їхню мовну модель у школах меншин? Ви ж знаєте, що в них початкова школа 1-4 класи має викладання мовою меншини та державною мовою, в середній школі 5-9 класи викладання дисциплін мовою меншин зменшується і збільшується викладання предметів державною мовою. В старших класах 10-12 класи – викладання державною мовою. Це робиться з тим, щоб меншини інтегрувалися в суспільство і професійну й вищу освіту могли здобувати державною мовою. А якщо їм мало мови меншин, вони йдуть у платні школи, на платні курси. Поясніть, чому Ви не запроваджуєте їхню модель?
Не підходить Європейська модель, візьміть Канадську. Там дошкілля має мову меншини, у школах меншин викладання предметів здійснюється державною мовою, але кожного дня є два предмети мовою меншини. І така школа, де є всього два уроки мовою меншини у них вважається школою для меншини!!! У ВУЗах - викладання проводиться державною мовою. А якщо комусь мало мови меншини в школі, той за власний кошт вчиться додатково. Чому ви не берете за основу ці випробувані моделі, а вигадуєте погану зі СВОЇХ міркувань?
- Європа нас ще й рамковими конвенціями обмежує.
- Ви знову перекручуєте! І в Хартії, і в Конвенції крім захисту мов меншин ще і йдеться про ІНТЕГРАЦІЮ МЕНШИНИ в суспільство. Чому ви говорите про захист і не говорите про інтеграцію.
- Ми говоримо!
- А РОБИТЕ що? Що робить Міністерство освіти для інтеграції меншин в суспільство? Що робить міністерство з угорськими школами на Закарпатті? Кому, як не Вам відома ця катастрофічна багаторічна !!! проблема. Діти не знають української і не можуть здати ЗНО з української. В результаті приїздили угорці просити за цих дітей. Після закінчення школи в Україні ці діти їдуть отримувати професійну і вищу освіту в Угорщину, бо вони не можуть вчитися українською. Як ці угорські спеціалісти потім працюватимуть в Україні? Чи вони не працюватимуть тут? Чому тоді ми, українці, утримуємо зі свого бюджету школи для Угорщини і навчаємо за свій кошт дітей для Угорщини? Більше того, не знаю, чи Ви розумієте, що саме Ви, міністерство освіти, закладаєте підвалини для майбутньої проблеми (конфлікту) на Закарпатті, як на Сході. Угорці прийдуть захищати угорську меншину в Україні. І такі прецеденти вже є.
- Та припиніть, угорці дуже доброзичливо до нас ставляться, - усміхається Юрій Кононенко.
- Це Ви припиніть! Ми вже мали доброзичливих сусідів на сході. Після нашої розмови я починаю впевнюватися, що ви не по нерозумінню, Ви свідомо закладаєте нам у майбутньому конфлікт на Закарпатті. Може це будуть не танки, але конфлікт буде. Що Ви, міністерство, робить для інтегрування угорської меншини в українське суспільство? У них там немає українського телебачення? Ми вже мали проблеми з українським телебаченням на сході. Що ви зробили, куди зверталися, кому писали-наголошували, що це майбутня проблема і її треба вирішити зараз? У них не вистачає вчителів української? Ми вже мали таку саму проблему на сході. Що Ви зробили, як заохотили, що впровадили, щоб такі вчителі туди поїхали?
- Ми взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту.
- Щоооо?! Як це?! Це такий жарт?! Так от що відбувається! От для чого в Законі про освіту, в цілому непоганому законі з новаторськими підходами, дорослою та інклюзивною освітою, ганебна сьома стаття про мову. Це підготовочка до двомовної освіти?! Спочатку в окремих регіонах, а тоді щоб розповзлося по всій Україні?!
PS
Під шумок війни та інших негараздів попускають питання української мови.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Висока поезія і просто віршування - мистецтво і кіч (кітч)?"
• Перейти на сторінку •
"Трамп. За що саме проголосували "наївні" американці."
• Перейти на сторінку •
"Трамп. За що саме проголосували "наївні" американці."
Про публікацію
