Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.18
17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.
An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.
An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h
2026.07.18
16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?
Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?
Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,
2026.07.18
11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи
2026.07.18
11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу
Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш
2026.07.18
10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами
Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі
2026.07.18
07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову
2026.07.18
04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО
"Слова читайте у ранкових росах,
У кольорі осінньої іржі.
Обходьте стороною безголосих!
Цінуйте слово щирої душі!"
Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови
2026.07.17
21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2026.07.17
18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.
Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.
Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:
2026.07.17
16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.
А може піддалася на поталу
2026.07.17
16:15
Частина I: Стрибок Закоханого
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить
2026.07.17
13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.
Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста
2026.07.17
11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло
2026.07.17
07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ
2026.07.17
06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою
Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
2026.07.17
05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії
Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Тим, хто голосував за порошенка не соромно? Чи коні завжди не винні?
Наводимо враження Лариси Ніцой, яка побувала на засіданні наради в Міністерстві освіти України. Як виявилося, покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей (а при цьому їм ще й нагороди влада дає) у міністерства освіти немає ВАЖЕЛІВ.
Про це Лариса Ніцой пише на своїй сторінці у ФБ:
"Після наради в Міністерстві освіти поступово виходжу зі стану «нокдаун». По-маленьку відновлюю здатність розмовляти. Якщо відкинути кола, якими ми ходили з 15.00 до 18.20 навколо двох питань: вчителі-сепаратисти і мова освіти, наша розмова скорочено виглядає так:
- Пане Юрію, як покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей. Їм ще й нагороди влада дає.
- У Міністерства немає ВАЖЕЛІВ впливу. Звертайтеся до СБУ.
- Чому Ви, маючи купу звернень і сигналів про проблему з учителями-сепаратистами, НЕ ЗАКЛАЛИ такі ВАЖЕЛІ в новий Законопроект про освіту, який Ви подали до Верховної Ради? В цьому Законі немає жодного згадування про дану проблему, чому?
Включається здивований міністерський юрист:
- А Ви що, закон читали?
- Ми читаємо все, що Ви пишете і бачимо все, що Ви робите. Чому Ви не заклали в новий закон вирішення даної проблеми?
- Подайте пропозиції, - каже Кононенко, - ми їх перенаправимо Верховній раді.
- Ми то подамо. Але чому це не зробило Міністерство? Скільки разів я чула тут у Міністерстві: «От почекайте, приймемо новий Закон про освіту, і все вирішимо». Ви подали новий закон – і в ньому жодним словом не згадується проблема вчителів-сепаратистів, наче їх не існує. У нас війна, і тема актуальна. Чому в законі про це не йдеться?
Міністерський юрист не витримує.
- Можна я візьму ноутбук і пошукаю?
Юрій Кононенко дозволяє. Юрист приносить ноутбук і починає вивчати проект закону про освіту, який подало Міністерство до Верховної Ради. Ми з активістами здивовано переглядаємося. Чомусь були впевнені, що Закон про освіту писали міністерські юристи. Виявляється, його писав хтось інший. Цікаво, хто?
- У мене наступне питання, - продовжую я. – Як Ви могли пропустити в законі ганебну сьому статтю.
- А що в ній не так? - дивується Кононенко.
- Ви знову всюди, де тільки можна, ввели навчання мовою меншин. Ми не проти меншин і не проти вивчення меншинами своєї мови. Але чому вона всюди? Ви навіть у Вишах ввели викладання мовою меншин. Таке навіть Табачник собі не дозволяв. Як Ви уявляєте таке викладання? Наприклад, у ВУЗі на лікаря вчиться вірменин вірменською, кримський татарин – татарською, угорець – угорською і т.д. Потім ці лікарі кожен своєю мовою розмовлятиме з пацієнтом і ставитиме діагноз? Для цього існує державна мова. Чи Ви за ідіотів нас маєте, які нічого не розуміють? У нас немає навчальної бази для вишів мовами меншин. Насправді цим пунктом Закону Ви нахабно і цинічно впроваджуєте на всіх рівнях російську мову.
- Згідно нашої Конституції, стаття 10, - каже Кононенко, - держава забезпечує меншинам навчання мовою меншин.
- Ви перекручуєте! Цитую Конституцію дослівно стаття 10: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».
В Конституції немає викладання навчального процесу мовами меншин в школах і вишах. В Конституції немає 2 годин української на тиждень, а все інше мовою меншин. В Конституції немає утримання шкіл меншин за кошт держави. В Конституції немає навчання студентів у ВУЗах мовами меншин. Це все Ваше трактування. Це Ви все вигадуєте з однією метою – задавити українську.
- Але ми керуємося Європейськими Хартіями!
- Припиніть нас дурити тими Хартіями, бо і тут Ви все перекручуєте, чи Ви думаєте, що їх читаєте тільки Ви, а ми бичкам хвости крутимо? Хартії придумали в Європі. Ми теж їх ратифікували. Вам не здається дивним, що в самих авторів хартій, у Європі, в школах НЕМАЄ ВИКЛАДАННЯ МОВАМИ меншин, а є ВИВЧЕННЯ МОВИ меншини. Відчуваєте різницю? Чому ми взяли Хартію і не взяли їхню мовну модель у школах меншин? Ви ж знаєте, що в них початкова школа 1-4 класи має викладання мовою меншини та державною мовою, в середній школі 5-9 класи викладання дисциплін мовою меншин зменшується і збільшується викладання предметів державною мовою. В старших класах 10-12 класи – викладання державною мовою. Це робиться з тим, щоб меншини інтегрувалися в суспільство і професійну й вищу освіту могли здобувати державною мовою. А якщо їм мало мови меншин, вони йдуть у платні школи, на платні курси. Поясніть, чому Ви не запроваджуєте їхню модель?
Не підходить Європейська модель, візьміть Канадську. Там дошкілля має мову меншини, у школах меншин викладання предметів здійснюється державною мовою, але кожного дня є два предмети мовою меншини. І така школа, де є всього два уроки мовою меншини у них вважається школою для меншини!!! У ВУЗах - викладання проводиться державною мовою. А якщо комусь мало мови меншини в школі, той за власний кошт вчиться додатково. Чому ви не берете за основу ці випробувані моделі, а вигадуєте погану зі СВОЇХ міркувань?
- Європа нас ще й рамковими конвенціями обмежує.
- Ви знову перекручуєте! І в Хартії, і в Конвенції крім захисту мов меншин ще і йдеться про ІНТЕГРАЦІЮ МЕНШИНИ в суспільство. Чому ви говорите про захист і не говорите про інтеграцію.
- Ми говоримо!
- А РОБИТЕ що? Що робить Міністерство освіти для інтеграції меншин в суспільство? Що робить міністерство з угорськими школами на Закарпатті? Кому, як не Вам відома ця катастрофічна багаторічна !!! проблема. Діти не знають української і не можуть здати ЗНО з української. В результаті приїздили угорці просити за цих дітей. Після закінчення школи в Україні ці діти їдуть отримувати професійну і вищу освіту в Угорщину, бо вони не можуть вчитися українською. Як ці угорські спеціалісти потім працюватимуть в Україні? Чи вони не працюватимуть тут? Чому тоді ми, українці, утримуємо зі свого бюджету школи для Угорщини і навчаємо за свій кошт дітей для Угорщини? Більше того, не знаю, чи Ви розумієте, що саме Ви, міністерство освіти, закладаєте підвалини для майбутньої проблеми (конфлікту) на Закарпатті, як на Сході. Угорці прийдуть захищати угорську меншину в Україні. І такі прецеденти вже є.
- Та припиніть, угорці дуже доброзичливо до нас ставляться, - усміхається Юрій Кононенко.
- Це Ви припиніть! Ми вже мали доброзичливих сусідів на сході. Після нашої розмови я починаю впевнюватися, що ви не по нерозумінню, Ви свідомо закладаєте нам у майбутньому конфлікт на Закарпатті. Може це будуть не танки, але конфлікт буде. Що Ви, міністерство, робить для інтегрування угорської меншини в українське суспільство? У них там немає українського телебачення? Ми вже мали проблеми з українським телебаченням на сході. Що ви зробили, куди зверталися, кому писали-наголошували, що це майбутня проблема і її треба вирішити зараз? У них не вистачає вчителів української? Ми вже мали таку саму проблему на сході. Що Ви зробили, як заохотили, що впровадили, щоб такі вчителі туди поїхали?
- Ми взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту.
- Щоооо?! Як це?! Це такий жарт?! Так от що відбувається! От для чого в Законі про освіту, в цілому непоганому законі з новаторськими підходами, дорослою та інклюзивною освітою, ганебна сьома стаття про мову. Це підготовочка до двомовної освіти?! Спочатку в окремих регіонах, а тоді щоб розповзлося по всій Україні?!
PS
Під шумок війни та інших негараздів попускають питання української мови.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тим, хто голосував за порошенка не соромно? Чи коні завжди не винні?
У нас цукорій офшорний ж не просто так,
воно - гарант Конституції. І що?...
Обрали? Відповідайте!..
Наводимо враження Лариси Ніцой, яка побувала на засіданні наради в Міністерстві освіти України. Як виявилося, покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей (а при цьому їм ще й нагороди влада дає) у міністерства освіти немає ВАЖЕЛІВ.
Про це Лариса Ніцой пише на своїй сторінці у ФБ:
"Після наради в Міністерстві освіти поступово виходжу зі стану «нокдаун». По-маленьку відновлюю здатність розмовляти. Якщо відкинути кола, якими ми ходили з 15.00 до 18.20 навколо двох питань: вчителі-сепаратисти і мова освіти, наша розмова скорочено виглядає так:
- Пане Юрію, як покарати викладачів, які агітували за так звані ДНР-ЛНР, організовували референдум, а тепер і далі працюють у нашій освіті, навчають наших дітей. Їм ще й нагороди влада дає.
- У Міністерства немає ВАЖЕЛІВ впливу. Звертайтеся до СБУ.
- Чому Ви, маючи купу звернень і сигналів про проблему з учителями-сепаратистами, НЕ ЗАКЛАЛИ такі ВАЖЕЛІ в новий Законопроект про освіту, який Ви подали до Верховної Ради? В цьому Законі немає жодного згадування про дану проблему, чому?
Включається здивований міністерський юрист:
- А Ви що, закон читали?
- Ми читаємо все, що Ви пишете і бачимо все, що Ви робите. Чому Ви не заклали в новий закон вирішення даної проблеми?
- Подайте пропозиції, - каже Кононенко, - ми їх перенаправимо Верховній раді.
- Ми то подамо. Але чому це не зробило Міністерство? Скільки разів я чула тут у Міністерстві: «От почекайте, приймемо новий Закон про освіту, і все вирішимо». Ви подали новий закон – і в ньому жодним словом не згадується проблема вчителів-сепаратистів, наче їх не існує. У нас війна, і тема актуальна. Чому в законі про це не йдеться?
Міністерський юрист не витримує.
- Можна я візьму ноутбук і пошукаю?
Юрій Кононенко дозволяє. Юрист приносить ноутбук і починає вивчати проект закону про освіту, який подало Міністерство до Верховної Ради. Ми з активістами здивовано переглядаємося. Чомусь були впевнені, що Закон про освіту писали міністерські юристи. Виявляється, його писав хтось інший. Цікаво, хто?
- У мене наступне питання, - продовжую я. – Як Ви могли пропустити в законі ганебну сьому статтю.
- А що в ній не так? - дивується Кононенко.
- Ви знову всюди, де тільки можна, ввели навчання мовою меншин. Ми не проти меншин і не проти вивчення меншинами своєї мови. Але чому вона всюди? Ви навіть у Вишах ввели викладання мовою меншин. Таке навіть Табачник собі не дозволяв. Як Ви уявляєте таке викладання? Наприклад, у ВУЗі на лікаря вчиться вірменин вірменською, кримський татарин – татарською, угорець – угорською і т.д. Потім ці лікарі кожен своєю мовою розмовлятиме з пацієнтом і ставитиме діагноз? Для цього існує державна мова. Чи Ви за ідіотів нас маєте, які нічого не розуміють? У нас немає навчальної бази для вишів мовами меншин. Насправді цим пунктом Закону Ви нахабно і цинічно впроваджуєте на всіх рівнях російську мову.
- Згідно нашої Конституції, стаття 10, - каже Кононенко, - держава забезпечує меншинам навчання мовою меншин.
- Ви перекручуєте! Цитую Конституцію дослівно стаття 10: «В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».
В Конституції немає викладання навчального процесу мовами меншин в школах і вишах. В Конституції немає 2 годин української на тиждень, а все інше мовою меншин. В Конституції немає утримання шкіл меншин за кошт держави. В Конституції немає навчання студентів у ВУЗах мовами меншин. Це все Ваше трактування. Це Ви все вигадуєте з однією метою – задавити українську.
- Але ми керуємося Європейськими Хартіями!
- Припиніть нас дурити тими Хартіями, бо і тут Ви все перекручуєте, чи Ви думаєте, що їх читаєте тільки Ви, а ми бичкам хвости крутимо? Хартії придумали в Європі. Ми теж їх ратифікували. Вам не здається дивним, що в самих авторів хартій, у Європі, в школах НЕМАЄ ВИКЛАДАННЯ МОВАМИ меншин, а є ВИВЧЕННЯ МОВИ меншини. Відчуваєте різницю? Чому ми взяли Хартію і не взяли їхню мовну модель у школах меншин? Ви ж знаєте, що в них початкова школа 1-4 класи має викладання мовою меншини та державною мовою, в середній школі 5-9 класи викладання дисциплін мовою меншин зменшується і збільшується викладання предметів державною мовою. В старших класах 10-12 класи – викладання державною мовою. Це робиться з тим, щоб меншини інтегрувалися в суспільство і професійну й вищу освіту могли здобувати державною мовою. А якщо їм мало мови меншин, вони йдуть у платні школи, на платні курси. Поясніть, чому Ви не запроваджуєте їхню модель?
Не підходить Європейська модель, візьміть Канадську. Там дошкілля має мову меншини, у школах меншин викладання предметів здійснюється державною мовою, але кожного дня є два предмети мовою меншини. І така школа, де є всього два уроки мовою меншини у них вважається школою для меншини!!! У ВУЗах - викладання проводиться державною мовою. А якщо комусь мало мови меншини в школі, той за власний кошт вчиться додатково. Чому ви не берете за основу ці випробувані моделі, а вигадуєте погану зі СВОЇХ міркувань?
- Європа нас ще й рамковими конвенціями обмежує.
- Ви знову перекручуєте! І в Хартії, і в Конвенції крім захисту мов меншин ще і йдеться про ІНТЕГРАЦІЮ МЕНШИНИ в суспільство. Чому ви говорите про захист і не говорите про інтеграцію.
- Ми говоримо!
- А РОБИТЕ що? Що робить Міністерство освіти для інтеграції меншин в суспільство? Що робить міністерство з угорськими школами на Закарпатті? Кому, як не Вам відома ця катастрофічна багаторічна !!! проблема. Діти не знають української і не можуть здати ЗНО з української. В результаті приїздили угорці просити за цих дітей. Після закінчення школи в Україні ці діти їдуть отримувати професійну і вищу освіту в Угорщину, бо вони не можуть вчитися українською. Як ці угорські спеціалісти потім працюватимуть в Україні? Чи вони не працюватимуть тут? Чому тоді ми, українці, утримуємо зі свого бюджету школи для Угорщини і навчаємо за свій кошт дітей для Угорщини? Більше того, не знаю, чи Ви розумієте, що саме Ви, міністерство освіти, закладаєте підвалини для майбутньої проблеми (конфлікту) на Закарпатті, як на Сході. Угорці прийдуть захищати угорську меншину в Україні. І такі прецеденти вже є.
- Та припиніть, угорці дуже доброзичливо до нас ставляться, - усміхається Юрій Кононенко.
- Це Ви припиніть! Ми вже мали доброзичливих сусідів на сході. Після нашої розмови я починаю впевнюватися, що ви не по нерозумінню, Ви свідомо закладаєте нам у майбутньому конфлікт на Закарпатті. Може це будуть не танки, але конфлікт буде. Що Ви, міністерство, робить для інтегрування угорської меншини в українське суспільство? У них там немає українського телебачення? Ми вже мали проблеми з українським телебаченням на сході. Що ви зробили, куди зверталися, кому писали-наголошували, що це майбутня проблема і її треба вирішити зараз? У них не вистачає вчителів української? Ми вже мали таку саму проблему на сході. Що Ви зробили, як заохотили, що впровадили, щоб такі вчителі туди поїхали?
- Ми взяли курс на двомовну, білінгвальну освіту.
- Щоооо?! Як це?! Це такий жарт?! Так от що відбувається! От для чого в Законі про освіту, в цілому непоганому законі з новаторськими підходами, дорослою та інклюзивною освітою, ганебна сьома стаття про мову. Це підготовочка до двомовної освіти?! Спочатку в окремих регіонах, а тоді щоб розповзлося по всій Україні?!
PS
Під шумок війни та інших негараздів попускають питання української мови.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Висока поезія і просто віршування - мистецтво і кіч (кітч)?"
• Перейти на сторінку •
"Трамп. За що саме проголосували "наївні" американці."
• Перейти на сторінку •
"Трамп. За що саме проголосували "наївні" американці."
Про публікацію
