ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Роберта Луїса Стівенсона

 Дитячий сад віршів 3
ХІ
Спів

Співає пташка про гніздечко
І про яєчка в нім;
Моряк – про море й те містечко,
Де він залишив дім.

Співають японець з іспанкою,
Й хоч діти – в співі щем;
Й шарманщик із шарманкою
Співають під дощем.

ХІ
Singing

Of speckled eggs the birdie sings
And nests among the trees;
The sailor sings of ropes and things
In ships upon the seas.

The children sing in far Japan,
The children sing in Spain;
The organ with the organ man
Is singing in the rain.


ХІІ
Зазираючи вперед

Коли вже дорослим я стану,
Повагу здобувши і шану,
То об’явлю для дівчатка й хлоп’яти:
Мої іграшки ручками не чіпати!

ХІІ
Looking Forward

When I am grown to man's estate
I shall be very proud and great,
And tell the other girls and boys
Not to meddle with my toys.


ХІІІ
Гарна гра

На кораблі – стільцях зі спальні –
Рушать готові в мандри дальні;
Й щоб не страшні були шторми,
Подушку прихопили ми.

І цвяхи, й пилку теж взяли,
Й у відра воду налили,
А Том до того ж наполіг
Ще взяти яблуко й пиріг.
Й цього достатньо мені й Тому,
Щоб плавати, забувши втому.

У плаванні минають дні,
Й подобається гра мені.
Та випав Том, забивши ногу;
То ж я один вже – й зву підмогу.

ХІІІ
A Good Play

We built a ship upon the stairs
All made of the back-bedroom chairs,
And filled it full of soft pillows
To go a-sailing on the billows.

We took a saw and several nails,
And water in the nursery pails;
And Tom said, "Let us also take
An apple and a slice of cake;"--
Which was enough for Tom and me
To go a-sailing on, till tea.

We sailed along for days and days,
And had the very best of plays;
But Tom fell out and hurt his knee,
So there was no one left but me.


ХІV
Куди прямують човники?

Води коричнева стрічка
І золотий пісок –
Біжить проворно річка
Між верб і між осок.

Листя пливе й не зникає;
В піняву каламуть
Човники я пускаю –
Куди ж вони допливуть?

Вдаль нестиме їх річка
За міст, за горб, за млин, –
Приймаючи потічки,
Прискорюючи плин.

Пливти їм повз рокити
Ще сотню миль туди,
Де їх вже інші діти
Дістануть із води.

ХІV
Where Go the Boats?

Dark brown is the river,
Golden is the sand.
It flows along for ever,
With trees on either hand.

Green leaves a-floating,
Castles of the foam,
Boats of mine a-boating--
Where will all come home?

On goes the river
And out past the mill,
Away down the valley,
Away down the hill.

Away down the river,
A hundred miles or more,
Other little children
Shall bring my boats ashore.

ХV
Тітчина спідниця

Тітоньки моєї спідниця –
Ну така уже витівниця:
Ковзає із шурхотом по підлозі,
Й поріг переповзати теж у змозі!

ХV
Auntie's Skirts

Whenever Auntie moves around,
Her dresses make a curious sound,
They trail behind her up the floor,
And trundle after through the door.


ХVІ
Постільний край

Як я лежав у ліжку хворий
Й мав дві подушки для опори,
Я іграшки у постіль брав
Й у війни й мандри з ними грав.

Міг довго я спостерігати,
Як олов’яні йшли солдати
В мундирах різних кольорів
Між ковдри вм’ятин і горбів.

Й кораблики в даль неозору
Я вів по простирадла морю;
Будинки зводив – й більше ста
Як мав, засновував міста.

Мов цар, я, хоч і не в короні,
Сидів на двох подушок троні
Й дивився майже із-під стелі
На край, що схований в постелі.

ХVІ
The Land of Counterpane

When I was sick and lay a-bed,
I had two pillows at my head,
And all my toys beside me lay,
To keep me happy all the day.

And sometimes for an hour or so
I watched my leaden soldiers go,
With different uniforms and drills,
Among the bed-clothes, through the hills;

And sometimes sent my ships in fleets
All up and down among the sheets;
Or brought my trees and houses out,
And planted cities all about.

I was the giant great and still
That sits upon the pillow-hill,
And sees before him, dale and plain,
The pleasant land of counterpane.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-23 07:57:46
Переглядів сторінки твору 894
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.642
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній