Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в підсумку.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорідне
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Купрій (1976) /
Вірші
Щедрівки, колядки на новий лад
***
Коляд, коляд, коляда,
Різдво в хату загляда.
Діва Марія Христа породила,
В ясла поклала,
На сіні сповила.
Щоби мороз не завдав дитю лиха,
Щоби огріти дитя, волик дихав.
Янголи в небі лунко співають,
Божого сина в піснях прославляють.
Зірка небесна весь світ озорила,
Радість велику усім сповістила.
З хати до хати Христа прославляйте,
Піснею – колядкою друзів вітайте.
***
Коляд, коляд, посміхніться,
І на небо подивіться,
Звізда ясна засвітила,
Всьому світу сповістила:
Народилося дитятко.
Непорочне Янголятко,
Бог, Спаситель всього люду,
Славім його, добрі люди!
Хай молитву вашу чує,
Від біди й негод рятує.
Радійте! Бога прославляйте!
Мені ж гостинців жменьку дайте.
***
Коляд, коляд, коляда,
З хати в хату погляда,
Цілою юрбою,
З ясною звіздою.
Спішить поспішає,
Ваш дім не минає,
Торбинку носить,
Гостинців просить.
***
Коляд, коляд, колядин,
Я в селі такий один,
Всі провулки об блукав,
Доки дім ваш відшукав,
Бо казали, в цій господі,
Господиня і господар,
Мають руки золоті,
Все уміють руки ті:
Куховарити, білити,
Прати, шити та варити,
І кувати, і орати…
Тож пустіть мене до хати.
З моїм до вас приходом
Буде вам винагорода.
Пахне в хаті цій смачненько.
Пригостіть мене швиденько.
Дякувати красно буду
в наступнім році - не забуду.
***
Щедрий вечір! Добрий вечір!
Радо вас віта малеча.
Господиню – красну пані
Й господаря у жупані.
Щедрик – ведрик, зустрічайте!
Щедро гостей пригощайте.
***
Щедрик, ведрик, хурделиця,
Сніг до долу стелиться,
З ніг збиває завірюха,
Вітрюган страшенно дмуха,
А я маленька, стою босенька,
Дрожу, замерзаю,
Господарів благаю:
Пустіть мене в хатку,
Пригрійте дитятко,
За сучасним звичаєм -
Пригостіть швидше чаєм.
***
Щедрик, ведрик, щедрую,
Паляницю носом чую,
Пиріжки крізь хату бачу,
І цукерочки в придачу.
Не жалкуйте печеного,
Не жалійте вареного,
Швидше виносьте,
Пригощайте гостю.
***
Щедрик, ведрик, щедрівочка..
Я маленька дівочка,
Рясненька спідничка,
Рум`яненьке личко,
Нікого не знаю,
Ходжу все блукаю,
Пустіть мене в хатку,
Пригрійте дитятко,
Не проганяйте,
Солодощів дайте.
Нехай ваша хатка
Цвіте у достатку.
***
Сію, вію, засіваю,
Рідну землю прославляю.
Сам Господь мене послав,
Щоб вас щиро привітав,
Щоб у полі та в коморі
Усього було доволі,
Щоб ваш стіл від страв ломився,
Щоб господар не журився,
Посміхалась господиня,
Як Свята Діва Марія,
Ангели оберігали,
І завжди допомагали.
***
Сію, сію, засіваю,
Урожай гарний збираю:
Овес, жито та пшеницю,
Горох, мак та сочевицю,
Кукурудзу, рапс, насіння,
Гречку, рис… Нема терпіння.
Враз втомився від роботи,
З понеділка до суботи,
Вже натруджена така
Оніміла враз рука.
Та для рішення цих бід
Маю діловий підхід.
Свою частку урожаю -
На цукерку обміняю.
***
Сію, вію, зерна не жалію,
Притрушу всю хату,
Щоб жили багато.
@Тетяна Купрій-Кримчук, 2015.
Літературно - художнє видання
"Молитва за Цілюще Слово",
м. Рівне, 2018.
#поезія_тетяни_купрій_кримчук
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Щедрівки, колядки на новий лад
***
Коляд, коляд, коляда,
Різдво в хату загляда.
Діва Марія Христа породила,
В ясла поклала,
На сіні сповила.
Щоби мороз не завдав дитю лиха,
Щоби огріти дитя, волик дихав.
Янголи в небі лунко співають,
Божого сина в піснях прославляють.
Зірка небесна весь світ озорила,
Радість велику усім сповістила.
З хати до хати Христа прославляйте,
Піснею – колядкою друзів вітайте.
***
Коляд, коляд, посміхніться,
І на небо подивіться,
Звізда ясна засвітила,
Всьому світу сповістила:
Народилося дитятко.
Непорочне Янголятко,
Бог, Спаситель всього люду,
Славім його, добрі люди!
Хай молитву вашу чує,
Від біди й негод рятує.
Радійте! Бога прославляйте!
Мені ж гостинців жменьку дайте.
***
Коляд, коляд, коляда,
З хати в хату погляда,
Цілою юрбою,
З ясною звіздою.
Спішить поспішає,
Ваш дім не минає,
Торбинку носить,
Гостинців просить.
***
Коляд, коляд, колядин,
Я в селі такий один,
Всі провулки об блукав,
Доки дім ваш відшукав,
Бо казали, в цій господі,
Господиня і господар,
Мають руки золоті,
Все уміють руки ті:
Куховарити, білити,
Прати, шити та варити,
І кувати, і орати…
Тож пустіть мене до хати.
З моїм до вас приходом
Буде вам винагорода.
Пахне в хаті цій смачненько.
Пригостіть мене швиденько.
Дякувати красно буду
в наступнім році - не забуду.
***
Щедрий вечір! Добрий вечір!
Радо вас віта малеча.
Господиню – красну пані
Й господаря у жупані.
Щедрик – ведрик, зустрічайте!
Щедро гостей пригощайте.
***
Щедрик, ведрик, хурделиця,
Сніг до долу стелиться,
З ніг збиває завірюха,
Вітрюган страшенно дмуха,
А я маленька, стою босенька,
Дрожу, замерзаю,
Господарів благаю:
Пустіть мене в хатку,
Пригрійте дитятко,
За сучасним звичаєм -
Пригостіть швидше чаєм.
***
Щедрик, ведрик, щедрую,
Паляницю носом чую,
Пиріжки крізь хату бачу,
І цукерочки в придачу.
Не жалкуйте печеного,
Не жалійте вареного,
Швидше виносьте,
Пригощайте гостю.
***
Щедрик, ведрик, щедрівочка..
Я маленька дівочка,
Рясненька спідничка,
Рум`яненьке личко,
Нікого не знаю,
Ходжу все блукаю,
Пустіть мене в хатку,
Пригрійте дитятко,
Не проганяйте,
Солодощів дайте.
Нехай ваша хатка
Цвіте у достатку.
***
Сію, вію, засіваю,
Рідну землю прославляю.
Сам Господь мене послав,
Щоб вас щиро привітав,
Щоб у полі та в коморі
Усього було доволі,
Щоб ваш стіл від страв ломився,
Щоб господар не журився,
Посміхалась господиня,
Як Свята Діва Марія,
Ангели оберігали,
І завжди допомагали.
***
Сію, сію, засіваю,
Урожай гарний збираю:
Овес, жито та пшеницю,
Горох, мак та сочевицю,
Кукурудзу, рапс, насіння,
Гречку, рис… Нема терпіння.
Враз втомився від роботи,
З понеділка до суботи,
Вже натруджена така
Оніміла враз рука.
Та для рішення цих бід
Маю діловий підхід.
Свою частку урожаю -
На цукерку обміняю.
***
Сію, вію, зерна не жалію,
Притрушу всю хату,
Щоб жили багато.
@Тетяна Купрій-Кримчук, 2015.
Літературно - художнє видання
"Молитва за Цілюще Слово",
м. Рівне, 2018.
#поезія_тетяни_купрій_кримчук
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
