А чи траплялося із вами подібне: вашу автівку (жигулик) зупиняє наступний клієнт саме там, де ви щойно призупинились для висадки такого ж?. У такий спосіб " на грача» ви собі заробляєте на виживання. Він озвучує адресу… такий балакучий, більше вашого… Через хвилину ви про нього знаєте майже все: і що він запізнюється, і, що "вона" не пробачить, і такої ніде на всю галактику… І що... А ви всього у кілька слів, як блискавкою йому в лице, - шарах! - шарму як не було, збліднів, перекосило… а вже біля будинку, а він дійсно спішив, бо гнали добре… і що «вона» може розчаруватись, якщо він не розповість… бо зустрічаються давно, одне одного розуміють з півслова, спільні інтереси, і це назавжди, до гроба… А вжей коли розрахувався за проїзд (і решти не треба), погодьтеся - гріє душу?! Цікавий момент: не від-пус-кає. Тримається за двері. Вікна приспущені… Разів з десять все перепитував: - Звідки ви знаєте, звідки? Ми з вами ніколи не зустрінемось, а я до кінця життя… скажіть, будь ласка… Ну, скажіть!.. Мене розпирав внутрішній дикий сміх, на грані божевілля… Руки ціпко тримались керма. Перша передача увімкнута, зчеплення готове було… ось-ось зірветься чотирикопитний з місця. Моя спина упиралася в обдерте сидіння. Я дивився на хлопчину, на його перекошене від подиву обличчя. Розуміючи, що так довго не встояти і я можу зареготати до сліз, а у мене їх ще достатньо, ще не виплакав… - Якщо я тобі відповім, ти все одно не повіриш, а так будеш своїм дітям розказувати… А вони - своїм , - і відпустив педаль зчеплення… газу. Втерся в потік, включив радіо, а очі наче локатор: то вліво, то вправо… Агов, «грачі» де ви? … І чому я щедрому хлопчині не сказав, що фамілія його дівчини сама по собі злетіла з мого язика, коли він її так захоплено оспівував ?.. Чому?
02.02.2017.