ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.10 00:00
Дошкуляє запах димового нікотину, який осів на шторах ще не твоєї квартири, але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим, і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення – ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей і прогулянок - ні, не там, де тусуєть

Кока Черкаський
2026.05.09 21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.

Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,

Іван Потьомкін
2026.05.09 19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.

Роксолана Вірлан
2026.05.09 17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,

Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,

Ігор Терен
2026.05.09 17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,

Борис Костиря
2026.05.09 13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.

Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту

хома дідим
2026.05.09 09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший

Вячеслав Руденко
2026.05.09 09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л

Тетяна Левицька
2026.05.09 09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.

Кока Черкаський
2026.05.08 23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.

Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
За обрієм шукань, уже не перших,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Проза

 Мій "подвиг"
- У житті завжди є місце подвигу – згадав я і кинув палити. Я і раніше кидав, але якось не так, щоб конкретно і остаточно. Мабуть, не ті зорі відповідали за силу моєї волі… А тут відпустка – вересень 1987 року. Я у батьків. Опеньків у лісі – косою коси, тож я щодня, зранку й до вечора, поринав у доволі важку, але оздоровчу, з точки зору переміни занять, і корисну, з точки зору поповнення сімейного бюджету, роботу по збиранню і переробці дарів лісу. Докурив свої останні цигарки, стрільнув двійко у знайомого і все… Аж цілих 12 днів без тютюнової трунки. І нічого такого – ні вуха не пухли, ні безсоння не дошкуляло. Але усе хороше, рано чи пізно, закінчується. Не виключення і мій трудовий відпочинок. Вийшов на роботу, всі колеги давно роз’їхалися по об’єктах, так що спокус зайвих не мав. Виписав і я собі відрядження, та уже наступного дня добирався до місця призначення. Дороги прямої не було, тож пересадками – з поїзда на автобус. В Рогатині вийшов трохи розім’яти засиджені ноги, ковтнути свіжого повітря. Замість вітряного подиху у ніздрі потрапив запашний тютюновий димок, що смачно і густо клубився із вузького кола пасажирів того ж автобуса, які, на відміну від мене, не особливо переймалися вічним питанням «ту бі ор нот ту бі»… І так мені закортіло, засвербіло, запекло, що я мимоволі піддався спокусі, обіцяючи сам собі, що ще трохи посмалю, а потім… з понеділка, з першого числа, з Нового року, точно кину… Бігцем, бо час підпирав, до кіоску, де в ті часи поруч із газетами продавалися ще і цигарки. Дістав із кишені монету більшого діаметру, тобто металевого карбованця, і тягну руку у вузьке віконце, в яке видно продавщицю класичного типу – старшу жінку із вічно незадоволеним виразом обличчя. Коли рука з карбованцем зупинилася майже біля її носа, я на деякий час втратив дар мови. Наче щось заклинило, заціпило, защемило… чи то язик, чи підвідні до нього нервові волокна. Жіночка питально дивилася на мене, очікуючи хоч якогось звуку… Але я мовчав, як партизан на допиті. Не пам’ятаю точно, про що я думав, але процес внутрішнього боріння між миттєвим бажанням купити пачку цигарок і застарілим потягом позбутися шкідливої звички тривав секунди три-чотири. Після чого я, не проронивши і слова, чим, мабуть, таки спантеличив ту кіоскерку, витягнув руку із тісного вмістилища паперової інформації і шкідливих зваб та й пішов собі геть. Уже біля автобуса розтиснув пальці і глянув на монету. На мене мудро і авторитетно дивився сам товариш Ленін…, наче хотів сказати: - Правільной дорогой ідьош, товарішь… - А дідько тебе забирай – подумав би я нині з висоти історичного прозріння, але тоді нічого такого у мислі не завітало. Більше у житті я не випалив жодної цигарки, хоча ситуаційних спокус траплялося аж занадто. Було тоді мені 33 роки. Вік Ісуса Христа. Кожному хрест по його силах, мабуть. Комусь на смерть іти заради спасіння інших, комусь руку з грошима вчасно забрати… Усім бажаючим кинути палити я міг би сказати: Ленін у поміч, але де ту монету тепер взяти, хіба що у нумізматів? Та й не в пошані той вождь у людей нині, чого тільки «ленінопад» у три попередні роки вартує. Та й за ідола тих часів тепер Бонда чи якогось іншого марочного крутія вже не продадуть. Отака, пані і панове, моя оповідка про свій доленосний вчинок минувшини, яким я і досі пишаюся…

22.02.2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-02-23 10:48:33
Переглядів сторінки твору 3293
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 14:31:31 ]
А я, пане Олександре, кинув смалити, як діти сказали: "Або ти кидаєш, або ми починаємо!"Жодних роздумів не було. Відтоді тільки попервах у снах брався за цигарку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 15:38:15 ]
О, пане Іване, хоча мій стаж, очевидно, менше вашого, але і я пізнав ці нічні муки... Скільки разів мені снилося дуже реально, що я палю цигарку і паралельно в тому ж сні охоплював сумний розпач - як же так, стільки не палив і не втримався... Але коли прокидався і приходив до тями, відчував величезне полегшення: це ж тільки сон... Так до року було, а потім безповоротно минулося і, крім огиди до того диму, нічого вже не відчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 15:00:59 ]
З анекдоту:"Мені кинути палити - раз плюнути. Я вже разів з двадцять кидав...":)
(по його силаМ-?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-23 15:40:01 ]
Це точно, раз плюнути... Дякую за правку. За одно і ще кілька вніс, бо мене трохи не було, а свіжим оком краще видно, де можна поправити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-02-24 14:57:11 ]
Я цей подвиг остаточно здійснив 7 років тому)))) Хоча, як у шансоні 70-х
"я ж разов четырнадцать бросал,
семь из них еще в начальной школе"))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-25 13:28:08 ]
У цій справі найбільше пам'ятається останній раз... бо перемога над собою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-24 16:15:18 ]
Cлабаки! А ось - я! Я! Я! Я!

Коли розповідаю, що кинув курити ще у 6 класі, мене часто запитують: " А коли почав?"
- У першому класі! - відповідаю чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-25 13:31:03 ]
Сергію, вас не можна повноцінно зарахувати до когорти переможців над тютюновою залежністю. "Несмышлёнышем" почали, практично ним і закінчили. А тут високе усвідомлення потрібне. Так що не якайте....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-25 13:35:27 ]
Але ж виходить, що моя свідомість у 6 класі була вища свідомості багатьох інших, хто зрілого, поважного віку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-25 13:39:24 ]
Чи Ви вважаєте, що у 6 кл. свідомості немає, вона приходить пізніше? Я навчався в звичайній школі.Не для розумово відсталих.
До речі, високе усвідомлення потрібне не так для того, щоб кинути курити, як для того, аби просто не курити, не починати. Хоча спробувати, що воно таке - потрібно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2017-02-25 13:51:12 ]
Сергію, я коментую, трохи жартуючи. Усвідомлення приходить і у шкільному віці, звичайно. Просто тоді менше самостійного досвіду і більше дорослої опіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2017-02-25 13:57:54 ]
Я відчуваю це жартування, не переймайтеся. Якось почитаєте мою прозу - пересвідчитеся: у мене стиль подібний до Вашого коментування. ((: