ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Ерметов
2017.04.24 17:42
Колись я думав, що почуття гумору – чи не найвища чеснота!.. Що це те, що робить нас людьми. Дозволяючи поглянути на страхи й затятості легко і невимушено бічним а чи ущипливим поглядом... Коли правила стають пекучими (або пекельними), наче розжарені пу

Микола Соболь
2017.04.24 17:28
Моя сусідка по городу
Сварлива баба, хай їй грець.
Оце взяла собі за моду,
Іще ходити навпростець.

Повчає "лізучи" по грядці:
– Не так посаджено усе!
Кляне мене, як у гарячці,

Ніна Виноградська
2017.04.24 16:47
Ви на колінах біля трону квилите,
Долоні простягнули для прохань.
І скільки треба сліз — ви стільки й виллєте,
Напишете про тисячі кохань.

Про квіточки, про яблуні і вишеньки,
Про ґрона виноградні і вино.
А правду ви ніколи не напишете,

Олександр Сушко
2017.04.24 16:09
Вже котрий рік тебе немає поруч,
І жити звик уже на самоті.
Але не відпускає болю обруч -
Без тебе стіни дому геть пусті.

І, як колись, уже не тішать свята
Та потьмяніли юності дива.
Пішла у рай моя старенька мати

Юрій Ерметов
2017.04.24 12:34
Любиш Путіна, ну, зізнайся? Ах, який сурйозний чувак! І, головне, строгий!.. І чьоткий. Чьоткий пацан. "Сказал – сдєлал". Нє, ну ні то що нєкоторіє. І нє сказал, і нє сдєлал. А, главноє, нє заставіл. Вот в чьом йіго нєдостаток! Гдє же ваш вождь? Чт

Світлана Майя Залізняк
2017.04.24 10:54
Серце - стрімка саламандра.
Сонце... тривоги-кущі.
Плани - і сходження, й мандри.
Час приминає плющі.
Крекче, затоптує сутнє.
Онде сріблистий ціпок.
Щемко душі... неспокутно...
Плащ Мамариги намок.

Ніна Виноградська
2017.04.24 06:11
І коли я стою наодинці зі зболеним світом,
То регоче печаль і волає розбита душа.
А країна моя замерзає, заквітчана цвітом,
Хвора з горя, беззахисна, ніби маленьке пташа.

Бо утратила все — сподівання і світлу надію,
Де у вікна щоранку — і сонце,

Микола Соболь
2017.04.24 04:56
Вона жила в очікуванні дива, –
Була вродлива.
Але його на жаль так і не стріла, –
Все чорно-біле.
Тепер сказати може вже сміливо,
Життя - то диво.
23.04.17р.

Юрій Ерметов
2017.04.24 00:18
Я вже починаю сердитись!..
Із цими своїми коханнями...
Я вже починаю сердитись!..
Ви жити мені не даєте...
Як можна весь час вас любити?
Я вже починаю сердитись!..

Коли я вже стану,

Ірина Бондар Лівобережна
2017.04.23 23:17
Вербових котиків торкання
Розбудять промені в очах.
Морозом приспане кохання
З теплом знайде до серця шлях,
І буде сонце – на удачу,
Слова складуться у вірші.
Сьогодні я тебе побачу,
І завесніє на душі.

Ірина Бондар Лівобережна
2017.04.23 23:16
…А крига непрозора та тонка,
Що в сад весни веде (чи в потойбіччя?).
Чекає там простягнута рука,
Де між кущів приховані обличчя
Тих, що шепочуть: «Може упаде?»...
Шалені оси жала обламали
І згинули, не видно їх ніде.
Зоріє сад. Далеко до фіналу,

Володимир Бойко
2017.04.23 22:32
Ти пробач, що ніяк
Розминутись не можу з тобою,
Що про тебе щораз
Непокоять знадливі думки.
За тобою услід,
Наче проліски вслід за весною,
Сподівння пливуть,
Як за часом спливають роки.

Леся Сидорович
2017.04.23 20:01
Щоби цей світ у прірву не злетів,
Будь як Оленка. Або просто будь.
Люби життя, вершину цю здобудь,
У кожному відкрий мільйон світів!

Даруй всім усміх, жвавий танцю спів.
Для кожного промінчиком побудь.
Щоби цей світ у прірву не злетів,

Ніна Виноградська
2017.04.23 18:38
На тій землі, де пахнуть чисті роси,
Де соняшник у вікна загляда.
Я бігала мала, щаслива, боса.
Був світ — безмежний, мама — молода.

І в батькових руках злітала в небо,
Сміялась мама сонячно обом.
Здавалось, більше від життя не треба…

Нінель Новікова
2017.04.23 18:38
Божественно играли на рояле
И расцветали крокусы в садах,
А у дорог кокетливо стояли
Берёзки в изумрудных кружевах.

Невестились деревья в белой пене.
Гнездо готовил аист-старожил.
А куст персидской сказочной сирени

Ніна Виноградська
2017.04.23 18:37
А ранок вже залебедів
І небосвіт розквітнув сонцем.
Стара земля моїх дідів
Горіхом стука у віконце.

У мальви вбралися тини,
І вишні горнуться до хати…
Іще ростуть у снах сини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іцхак Скородінський
2017.04.24

Іван Гористеп
2017.04.20

Катерінка Ярошовець
2017.04.17

Олександр Крижанівський Космос
2017.04.13

ксюша корнелюк
2017.04.08

Бондаренко Вікторія Бондаренко Вікторія
2017.04.06

Аннаві Розаннова
2017.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 О болю мій!..
О болю мій!
Ти є життя, я знаю.
Хто не живе-
Тому і не болить...
І ниють рани...
І душа страждає...
Яка ж ти різна,
Різна, болю мить...
То розкажи,
Яким же ти буваєш,
Мій болю,
Віддзеркалення життя?
Ти мати й мачуха,
Ти день за небокраєм,
Ти незрівнянна
Сила відчуття
Моментів тих,
Що дарувала доля,
Яка під доброю
Зорею нас звела
Дарунком щастя...
Тільки вже ніколи
Нам не відпити
з того джерела.
Ми сліпо маєм,
Не цінуючи, ЩО маєм,
П"ючи, допоки
У криниці є вода,
І так п"ючи,
Безтямно пропиваєм
Той дар на двох,
Що Бог кохання дав...
А рани що ж?
На те вони, щоб нити,
Застуджені об млосний
Світ нічний.
І все ж... Згадавши
Неповторні миті-
Який же ти солодкий,
Болю мій!..


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117041611229





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-04-16 23:46:06
Переглядів сторінки твору 90
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.033 / 5.5  (4.634 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.668 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.04.23 00:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-04-17 00:49:22 ]
Щемко, гарно, Серго!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-04-17 10:23:01 ]
Дякую, Ярославе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./М.К.) [ 2017-04-17 06:06:42 ]
А є такі, що й із розплющеними очима нічого не бачать. Окрім себе. Все вірно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-04-17 10:23:42 ]
Так... Віритимемо, що ми З ІНШИХ)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-04-17 09:05:47 ]
Чимось нагадало:
Бывает так: живешь в неволе —
В безвыходной сердечной боли.
Потом, бывает, минет срок,
И боль уйдет, как дождь в песок.
И волен ты, как ветер в поле,
Но… жаль тебе сердечной боли.
Ирина Снегова

З поверненням, Серго, рада бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-04-17 10:26:51 ]
Таки жаль... Ще не повернувся) два тижні ще))) Та все гаразд. Профілактика просто))) Дівчата люблять хлопчиків зі справками)))))))))))))))))))Ви ж розвивали "мінетну темку", то не мені Вам казати...))) Я одобрямс))) ХРИСТОС ВОСКРЕС)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2017-04-17 20:48:51 ]
Душевно і глибоко,вражає душу.Наснаги Вам Сергію