Чути юний подих,то Весна крокує
Воскреса природа і життя вирує.
На лелечих крилах до рідної хати
Прилітає нині Веснонька багата.
Чепурить світлицю зеленим розмаєм
Сонечком ласкавим землю зігріває.
І оселя повна щебетом пташиним
Бо пернаті діти з Нею прилетіли.
Дерева-сирітки гілля в небо зводять
А Весна їм сукні розкішні лагодить.
Вже не будуть голі на вітрі стояти,
А немов панянки, зодягнуться в шати.
Не забула Весна про рани на тілі,
Бо на землі рідній знов ростуть могили.
Окропила землю сльозами - дощами,
Думала, як прийде, буде мир у Мами.
Та гудуть гармати, кров багряна ллється,
Вмирають солдати, ворог буйний б’ється.
Весна засмутилась, та все ж треба жити
За волю і правду Господа молити.
І взялась сердешна до роботи сміло,
Рястом, первоцвітом земленьку зігріла.
Сіяла, вливала срібними дощами,
Вірила в надії, що мир буде з нами.
І в небо здіймались молитви лелечі,
То Весна благала миру для малечі.
Заростуть руїни смарагдовим листом,
Заживе країна, стане небо чистим.
Лиш юні могили не розкажуть болю
На ангельських крилах прилетять з весною.
Хай, мов віск розтане, ця сумна година
Мир і правда стане жити на Вкраїні!.
05.03.17