ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.04.22 11:31
Фото - на згадку - обрамлене мохом.
Хто не повірить - покажемо Вчора.
Я превесела (і сумочка бохо),
знаджена... і заспокоєна морем.

Ти відхилився, бо знав що навіки
в дощ розлучаємось. Ліпше - дівулі.
Я відтіняла сріблясто повіки,

Олександр Сушко
2018.04.22 08:57
Я старий чувак. Не хтивий жук.
Забуваю про персистих мавок..
А дівчата поруч "шу-шу-шу" -
Вуха настовбурчив на русалок.

Думав, щось про кухню, м"ясо, плов,
В кожної в руці із пивом гальба.
Помилився: шепчуть про любов,

Микола Дудар
2018.04.21 19:41
Знову звучатиме Моцарт
На перехресті думок
Погляд зупиниться: - Що це?…
Перший - найважчий крок

Ти, відповідно, вже поруч
Обрій привабливих губ…
Корчить дочасно свій обруч

Ігор Деркач
2018.04.21 13:37
Що проминає, того вже немає.
Отак і нас не буде, як мине
останній день утраченого раю,
де ще буяє житіє земне..

Іду по лісу, чи гуляю полем,
або на сонці грію тілеса –
я наодинці із душевним болем,

Олександр Сушко
2018.04.21 12:17
Од праці горб. Втомився, аж змалів.
Ручиці прикипіли до лопати.
Буколіки потрібні цій землі,
Комусь природу варто описати.

Поклони б'ють земельці селюки,
Іде ратай з відром вівса за плугом.
Утніть, брати, величне, на віки -

Світлана Майя Залізняк
2018.04.21 11:54
А Цицерон оспівує цицьки,
між без'язиких розсипає перли.
Його поез не сплутаєш ні з ким,
читайте від Опішні до Говерли.

Встигає в дощ садити картоплі,
ловити щук, білити вишню, сливку,
ховає пера гусячі в дуплі,

Сонце Місяць
2018.04.21 06:37
бездонна лазур берлінська
& вирій вкрай запустів
& крізь квітневості
шугають птахів дітиська

маршує цісарське військо
з-за блиску його мов стій
міські конспірологи зблизька

Серго Сокольник
2018.04.21 03:03
Спорожніла карафа бажань,
Що її Усевишній відміряв,
І з"явилось питання питань
Міри шалу відпитої щиро,
Ким постали на грані зими
Ми, оголені, мов перед Богом?..
Ти вказівкою серця прийми
У майбутнє на мапі дорогу,

Ярослав Чорногуз
2018.04.21 00:31
Цвітуть сади і серце завмирає
Від солоду і хмелю, і жаги.
У цьому передпокої розмаю
Замріяно всміхаються Боги.

Рожева ласка розлилась високо.
У щебеті пташинім ожива,
Відсвічує на сонці, пестить око

Іван Потьомкін
2018.04.20 21:22
Не знаю, как других выходцев из бывшего Союза, но меня по старой советской привычке и в Израиле где-то около одиннадцати утра так и тянет к производственной гимнастике. Рабочий день начинается в семь и к этому времени в самом деле хочется подразмять

Вікторія Лимарівна
2018.04.20 16:30
Слова… Вони вміло розбуджують вмить.
Відкриють цікавий навколишній світ.
Далекий, привабливий, загадковий.
Відчуємо потяг не випадковий:
В пізнанні збагатимо внутрішній світ,
Стосунки взаємні , та й розум не спить.

Слова… Вони стислі бувають, гірк

Оксана Дністран
2018.04.20 09:38
Наворожи мені себе, як ти лиш вмієш,
Так всепроникно - до судин і так стихійно -
До букв і ком серцебиття, до філіграні,
У круговерті весняній, у довгожданій.

До дна ніколи лиш не дай себе пізнати,
Щоб не гірчив оп

Леся Геник
2018.04.20 09:29
О туго моя темноока...
О мученько сива моя...
Найважче з тобою до року,
а потім - ти вже, як cвоя.

А після - ти, наче родина.
І в будні не йдеш, і до свят,
уперто уже й безупинно

Олександр Сушко
2018.04.20 09:15
Усе життя мій брат куняв-дрімав.
А як не спав - чуже хапав у руки.
Тепер фінал, жалітися дарма -
У злиднях помиратимуть онуки.

До цього йшло. Все решта - балачки.
Уся країна лазить попідтинням.
На чужині кайлують діточки,

Сонце Місяць
2018.04.20 06:34
Насправді тебе поймає тільки все разом, без окремості. Пилюга на вулицях мабуть та, що був сніг. За пилюгою звичним гіпертекстом шедеври у миттєвості вавилонській, надалі безхмарній

Марґо Ґейко
2018.04.19 22:53
Здавна казали мислителі Сходу –
Двічі не зайдеш у ту ж саму воду.
Я уявляю собі це інакше –
Все, що було, залишається. Наче.

Бог розділив твердь і воду. Відтоді
Здійснює коло вода у природі.
Лине в людину і в світ із людини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Іолана Тимочко
2015.03.20

Ольга Значкова
2014.09.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Рецензії / Епістолярне

 Відгук Левка Різника на збірку "Зачаття неба"
1.11.2016 П.Любові Бенедишин

Вельмишановна пані Любове!

Прошу вибачення, що так довго збирався з відповіддю.
(…) прочитавши збірку, не знайшовся з належними думками, щоби правильно висловити враження. Писати згарячу що-небудь – не піднялася рука.
Отже… Що слова?.. Це, як казав один кіногерой: розсипи камінчиків скристалізованого графіту. Тобто, дорогоцінні камінці. Але окремо – вони дикі, необроблені. А поет закладає на око лупу, бере інструмент й перше уважно роздивляє ці камінчики зі всіх боків, - чи де яка грань природньо не виблискує, а котру треба підпилувати, зачистити, припасувати, вигранити… Аж проходить час і ряд слів грає-виблискує всіма гранями, в них міняться найпрекрасніші кольори. Оце і є красою слова… поезією! Ось таку думку навіяла Ваша нова збірочка й публікація в «Дзвоні». Бо відчувається Ваша велика праця над «грануванням» слова. І в цьому Ви якраз на правильному шляху. Ви не «віршуєте», а «грануєте». У цьому, на мою думку, й секрет і цінність поезії. Бо тематичний момент з часом проминає, а «грановане» слово буде приносити читачеві естетичне задоволення завжди – красою і блиском «граней».
Маєте рацію:

Де слово меч,
мовчання – щит.
Видовище відваги…
Сховати безборонне
під
сарказму саркофагом…


Мені здається, що якраз такий спосіб спілкування поета зі словом дає істинну насолоду від здобутків.
Працюйте! Бажаю Вам доброго здоров’я і міцно тримати в руках інструменти з титанічними насадками!

Щастя-успіхів!
З щирістю – Левко Різник.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-11 11:27:08
Переглядів сторінки твору 706
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.136 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.214 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.01.14 20:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2017-05-11 21:52:11 ]
"велика праця над «грануванням» слова. І в цьому Ви якраз на правильному шляху. Ви не «віршуєте», а «грануєте».

Долучаюся.

Вітаю із відгуком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-12 08:39:07 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-05-11 23:41:23 ]
Вітаю, друг мого батька, пан Левко Різник вірно Вас відчуває, Любо, подібні висновки ворушаться і в мені, особливо щодо гранослов"я - цілком згоден і щодо "Літа проминальної літургії", яку смакую, але ще ніяк не втну рецензію. Ці відгуки допоможуть, дякую!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-12 08:40:00 ]
Дякую, Ярославе. Жду з великою цікавістю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2017-05-12 13:27:55 ]
Класичні традиції в поєднанні з сміливим новаторством приносять гідний щирого захоплення результат, а ти, Любо, завжди невичерпно винахідлива в строфіці, в ритміці, в римуванні, іще - твої епітети, метафори, порівняння приємно вражають своєю влучністю, отож цікавою та глибокою творчістю ти просто заслужила на такі чудові, схвальні відгуки.
Пишаюся тобою, та й годі!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2017-05-13 19:01:07 ]
Дякую, Вікторе, за розлогий коментар, він теж як міні-рецензія. Як приємно і радісно аідчувати підтримку і розуміння друга.