ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2018.07.20 14:55
Ми їли з одної миски...
Ми пили з одної кварти...
І бігли на наверх із писком
З нори на будь-яку варту
Мокали себе у колір…
Найкращий - жовтоблакитний
Заради дітей і волі
Готові себе убити

Богдан Манюк
2018.07.20 14:53
Лялька-мотанка час вибирає і руки
для появи своєї. Утішся, майстрине,
що магічне до тебе раптово прилине.
Доторкнися до нього й нікому – ні звуку.
У мовчанні – сходини. А вниз чи угору –
вибирати тобі. Не спіши. Не барися,
як оті на горі причепуре

Світлана Майя Залізняк
2018.07.20 10:17
а щастя - відсутність горя.
Біжи... виринай на біс.
Життя і пере, і поре,
міняє фасон куліс.

Жадаєш світопорядку.
Знов чубляться злі брати,
дружбанчик центрує грядку,

Олександр Сушко
2018.07.20 08:42
Надійшла із тьми хвилина зла,
Крок - і провалився в темну прірву.
Важко полетіти без крила.
Я ж - літаю. Думав - неможливо.

На хвилинку, втомлений, приліг -
Увігнали ніж по саму гарду.
Вогнептаха гномик переміг,

Ігор Шоха
2018.07.20 08:21
Творець одвічно експериментує
на неосяжнім поприщі своїм –
об'єднує, роз'єднує, парує
усе, що на землі Його існує
на грані між розумним і дурним.

Була цивілізація і буде,
тасуються народи, племена,

Галина Михайлик
2018.07.20 06:44
Я – фонтан! Феєрверк! Вибухаюча магма!
Наднового чуття галактичний вулкан!
Я – криниця (зі мною не знатимеш спраги)
і простий подорожник, цілющий бальзам,

пломінке па-де-де у стрімкім падолисті,
легендарно-манливе злотаве руно…
Я – найкращий сцен

Сонце Місяць
2018.07.20 03:56
а долі зникають як вірші
& зорі небесні
бо тим що не знали і вчора
не відати днесь

& ти залишаєшся десь там
у щирому квесті
із часом не граючи в карти

Олена Балера
2018.07.19 20:43
Красуня, незворушна й чарівна,
Жене від себе на шляхи земні,
Та Неба скаламученого знак
Велить для неї проживати дні.
Кому тепер скоритися мені,
Найкраще знають тільки Небеса,
Та нижче небо вивергає гнів,
Коли моя покора їй згаса.

Іван Потьомкін
2018.07.19 19:48
«Ой пішла я в понеділок, в суботу вернулась.
Вибачайте мені, сестри, що недовго була.
У вас лагідно і тихо...Янголи довкола...
Та я в кожнім із них бачу любого Миколу.
Залицявсь він до Горпини, Секлети і Марти,
А до мене не озвався ні словом, ні жарт

Віта Парфенович
2018.07.19 16:22
Ми розійшлися... розійшлися через дрібницю, побутові питання і роздратованість. Ти і я втомилися, один від одного, від покладених на один одного надій, а ще – від роботи, напруженої, виснажливої... Того вечора ти чекав теплої вечері, турботи, любощів. Я

Світлана Майя Залізняк
2018.07.19 15:18
Вирізьбиш десь на камені
(кайла пливуть - бери)
всі наративи мамині...
правила анти-гри...

Є ще сестри квадратики:
пильно заповни їх,
щоб від Пристром до Аттики

Олександр Сушко
2018.07.19 11:00
Жона не здається без бою,
На ложі кручуся як в'юн.
Замучила мавка любов"ю,
Безсилий уранці встаю.

Друзяка без меду став жовчним,
Бажає скрипучих пружин.
Поглипує поглядом вовчим,

Ярослав Чорногуз
2018.07.19 08:38
Боги, навіщо мучите любов`ю?
Чи це уже до смерті не мине?
Здавалося, із серця вирвав з кров`ю
Нарешті почуття оте жахне.

Здавалося… І знову мимоволі
Вишукую загублені сліди.
Й уколами оці сердечні болі,

Ігор Деркач
2018.07.19 07:04
Охоплюю душею    цілий світ
і   подумки    рушаю   у   політ
поза    водойми    гори і моря
де   сяє   ще     поетова    зоря
і     вечорами     пізно    уночі
іще     перекликаються     сичі
його Дніпро Арал і Петербург
у    кондуїт     нотує  

Сонце Місяць
2018.07.19 04:05
убраний в чорний монолог
він розстіба її пальто
& однопартники його
вантажать інший ешелон

.

вона блонд ~ бестія

Микола Соболь
2018.07.18 20:09
Замерло все, листок не шерхотить.
Воліє день умовчати печалі…
У чорнім небі наступає мить –
Грімниця б’є посеред хмар вуалі.

Як блиснула! Ясніше за життя.
Змішався спогад у сльозі та зливі…
В калюжі вигопцьовує дитя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ангелінка МАЮ
2018.07.18

Олександр Шевчук
2018.07.17

Маша Кішка
2018.07.09

Кілометр Рубемл Далекий
2018.07.01

Катерина Швець
2018.06.29

Оксана Винник Ксенька
2018.06.25

Зоріна Головатюк
2018.06.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Вірші

 Богородиця "НЕОПАЛИМА КУПИНА"
Усіх поглине ця трясовина,
і поростуть на куп’ях очерети,
і лиш Неопалима Купина
тебе опалить виміром четвертим.
І там, на дні, у цій трясовині,
де морок, твань і вічна малярія,
душа твоя космічна не змаліє,
молись Неопалимій Купині!
Молись не за зірки, а за сузір’я,
земне тяжіння і небесну вись,
і навіть за брудне своє ганчір’я,
за гаддя в кублах – все одно молись.
Бо ти людина в цій трясовині,
бо у вогні твоє нутро солоне…

Ти вір Неопалимій Купині,
не погорить вона і не потоне!

(Зі збірки "...І все ж - неопалима". - Львів:Логос,2001)

Одна із моїх поетичних збірок має назву "...І все ж - НЕОПАЛИМА" (поезії 1998-2001).
Чому «н е о п а л и м а»?..
…Тому, що ікона Пресвятої Богородиці «Неопалима Купина» - моя покровителька, день її вшанування, 4 вересня, збігається з днем мого народження.
… Тому, що символіка «Неопалимої Купини» глибинно архаїчна, багатопластова і об’ємно функціональна, вона сягає корінням у міфологію Стародавнього Світу, країн Східного Середземномор’я, Близького Сходу, зокрема Шумеру та Вавілону-Аккадії.
Іконографія «Неопалимої Купини» наскрізь пронизана духом космосу та зороастризму: тут і образ-символ «буйнопелюсткової розетки» - немеркнучої зорі Ранкового Сходу в шумерів і, водночас, квітки Непорочності і Чистоти, традиційної праукраїнської Лелії; і «многоступенева драбина», що розділяє Небо і Землю, Світ Живих від Світу Мертвих, саме та, що помагає покійним піднятися на небо, подібно до єгипетської піраміди; і образ «Гори Безсмертного» («Красної Гори», яку знавала старожитня Україна-Русь), безсмертної Духової Криниці наших предків, капища їх воскреслих душ.
Отака вона, Пречиста Матір Божа «Неопалима Купина», що прийшла у християнство з глибини тисячоліть, захищена крильми херувимів та серафимів Нової релігії, рівно ж, як і подобою Бога-Отця в образі «неопалимого куща» перед старозавітним Мойсеєм.
… «Неопалима Купина» - це доля моєї прадідизни, яку топтали і не витоптали орди варварів протягом всієї її полум’яної історії існування. Це той похідний вівтар, перед яким вклякали сини і доньки мого народу, боронячи рідну землю від непрошених зайд. Це та пам’ять поколінь, яка передається малолітній дитині, аби відчула вона, де її коріння, і не була безбатченком на власній землі. Аби вміла молитися до Богородиці і просити у Неї заступництва не тільки для себе і своєї родини, а й для своєї історичної Батьківщини:

«Прибігаємо до Тебе, Царице наша,
і ревно Тя просимо –
заступи нас своїм омофором,
як заступила ти наших гетьманів,
що їхняя слава ввесь світ наповнила…
Влий і в наші серця
Ти надію великої радости.
І причини сили нашим змаганням.
І покрий нас від усякого зла.
Да устоїм перед ворогом
отчої віри і всего народу!
…І двигни наш нарід з неволі
до колишньої слави,
щоб і ми зажили хороброї слави героїв,
як і в цьому житті, так і в вічности…».

Вірую, що молитва, мовлена із чистих уст наших дітей, дійде до Небесної Цариці України, і вона обдарує усіх нас «неопалимою» іскрою все божої любові і ласки, та свідомої причетності до сакральної скарбниці українського етносу на благо служіння зневаженим духовним оберегам української національної ідеї.

ІРИНА ВОВК








Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-08-21 10:20:09
Переглядів сторінки твору 212
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.932 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2018.07.06 12:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-08-22 07:05:04 ]
"Усіх поглине ця трясовина,
і поростуть на куп’ях очерети,
і лиш Неопалима Купина
тебе опалить виміром четвертим."

Не всіх поглине: хтось утопиться, хтось повіситься, а дехто помре удома чи на полі бою.

"І там, на дні, у цій трясовині,
де морок, твань і вічна малярія," -


"душа твоя космічна не змаліє,
молись Неопалимій Купині!
Молись не за зірки, а за сузір’я,
земне тяжіння і небесну вись," - узагалі нонсенс! Навіщо молитися тому кущам чи дубам? Ми ж не язичники. А зірки самі по собі вже створюють сузір'я. То чому зіркам не можна молитися, а сузір'ям необхідно? Це що за викрутиси словесні?

"і навіть за брудне своє ганчір’я,
за гаддя в кублах – все одно молись.
Бо ти людина в цій трясовині,
бо у вогні твоє нутро солоне…" - повна ахінея. Гра слів, яка не потребує підтвердження сумнівної якості.

"Ти вір Неопалимій Купині,
не погорить вона і не потоне!" - навіщо мені вірити кущу? В кущ - се сяк так - з натяжкою можна вірити. А кущу?
Сміливо знімайте вірш з публікації. Школярські вправи, звичайно, потрібні, але ж є й міра.