ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика / Денники з ПМ

 Зауваги не стороннього (1). Малочуттєвість

Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли...

Шевченко Т.

Українці паталогічно байдужі Чи тут ще інше?

Як на мене, то ми всі, зауважуючи проблеми в державі і наші особисті, часто нарікаємо на видиму начебто масову байдужість населення до всього нездалого. Але чи "байдужість" первинна причина? Вочевидь, що НІ. Все значно сумніше. Первинною є, нмсд, "малочуттєвість"-"низькочуттєвість" пересічної української особистості, що вельми характерно для найнижчого рівня "хомо", коли подальша деградація перетворює "хомо" на повноцінну мавпу, що вже в деяких країнах, схоже, і спостерігається.
Тож, зважаючи на таку особистісну деградацію пересічних українців, напевно таки потрібно скромним паросткам національної еліти скеровувати своє вміння саме на допомогу в розвитку кожному і всякому, а це вже зовсім-зовсім інше, аніж те, чим займається нині більшість письменників, науковців, лікарів, філософів, бізнесменів, тощо. Про братію діячів церков не говорю нічого, краще про них забути, і назавжди.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-16 12:25:09
Переглядів сторінки твору 4292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2026.04.27 10:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:33:25 ]
Не погоджуюсь з тим, що українці - не сапієнс.:) Бо хто ж тоді ми, ті що не біля керма? Біда в тому, що націю будь-якими способами розбавляють отими мавпами зі світу Дарвіна і можливо, що й деякі церкви і секти відіграють(чи відпрацьовують) тут не останню роль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 11:51:16 ]
Сапієнси українці, сапієнси, але йдеться про низькорозвинуті форми сапієнсів, які визначаються малочуттєвістю-низькочуттєвістю. "Малочуттєві", на думку автора тексту,якраз і можуть сьогодні вести дикий і напівдикий спосіб життя, але ніяк не здатні до вибудови актуальної високорозвинутої цивілізації. Хоча проблема тільки в подальшому індивідуальному розвитку. Жодний сапієнс не обмежений в можливостях цього інд. розвитку, але має його, принаймні, схотіти, або потрібно якось до цього пересічного сапієнса спонукати. В іншому випадку деградація така ж природна і неминуча, як і смерть, в т.ч. і нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-09-17 00:19:21 ]
Хрін ії зна...
Вже й гром грянув скільки разів- а мужик все не хреститься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 11:53:27 ]
О так, і "хресту", як символу, мільйони років. Тож "тупизм" - це дуже давня риса. Хоча і на тупих і малочуттєвих є велике соціальне замовлення, повно вакансій, такими бути найлегше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 16:46:05 ]
Маю три запитання до автора:
- чи можете сказати, на якому місці в світі по рейтингу... чуттєвості стоїть українська нація?
- чому саме чуттєвість і в якому тлумаченні?
- що саме, на Вашу думку, мають робити "скромні паростки національної еліти" (і підпитання: кого Ви маєте на увазі) для розвитку чуттєвості людей?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-17 17:56:00 ]
... я б перевів на інше: а на... нам та чуттєвість здалася... і про якусь міру взагалі... отако блукаючи між рідних завжди дорікав їм за надмірну душевність... та за справді відсутність - тобто... надмірну чуттєвість до чужих чоловіків... тобто жінок... але - не про те ідеться... А про що ідеться? Потрібно означити конкретно... Літераторів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-17 18:06:29 ]
...вибачаюсь - поки дійшов до кінця тексту - початок вже забув: справді - визнаю поруч, на вулиці є оте Шевченкове - "...і діточок своїх ведуть..." та по російськи розмовляють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 00:06:02 ]
Вітаю!
1) Українці у світі, нмсд, знаходяться на тому місці, на якому знаходиться держава Україна в тих чи тих галузях і царинах,
2) Чуттєвість - це від "чуття". Чуття - первинне. Чуття - це джерело інформації, яка вже так чи інакше далі використовуватиметься. Тобто, без чуття для особи немає нічого, зовсім нічого.
3) Еліта не може існувати без опирання на широкий спектр чуттів усіх рівнів. Онтогенез будь-якої особи немислимий без розширення області чуттів. Так звана еліта має каталізувати процес розвитку особи, давати свій приклад у цьому. Пропоную дво_три_чакрових не вважати елітою. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 00:29:13 ]
Відкриття нових і нових важливих чуттів вельми нагадує, наприклад, позбавлення від дальтонізму.
Малочуттєвість - це не добре. Добре - в повноцінності.