ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.02.19
02:16
Небо потемніле над землею
Тугою усе заволокло.
До душі шляхетної твоєї
Дай мені торкнутися крилом.
А моя душа шукає спокій
Чи знайде - неначе уві сні –
Затишок в очах твоїх глибоких,
Тугою усе заволокло.
До душі шляхетної твоєї
Дай мені торкнутися крилом.
А моя душа шукає спокій
Чи знайде - неначе уві сні –
Затишок в очах твоїх глибоких,
2019.02.19
01:18
Вже зима минає, а ти й не знав,
ритуально п'яний або тверезий.
Світ тобі ні мати, ані Тереза.
А війна, мій хлопчику, й не війна.
За недобрий ранок і добру путь,
за червоний сніг, що зійде за місяць.
Безпорадні спогади часом бісять:
ритуально п'яний або тверезий.
Світ тобі ні мати, ані Тереза.
А війна, мій хлопчику, й не війна.
За недобрий ранок і добру путь,
за червоний сніг, що зійде за місяць.
Безпорадні спогади часом бісять:
2019.02.18
16:14
Моє волосся трохи розпатлане, як і мозок
Десь на четвірку за шкалою від
Один – прокинулась без пам’яті в реп’яхах
До десяти – ідеально розчесане
Локон постійно
Тулиться до підборіддя
Мій погляд застряг
Десь між одинадцятою ранку цієї безмежної до
Десь на четвірку за шкалою від
Один – прокинулась без пам’яті в реп’яхах
До десяти – ідеально розчесане
Локон постійно
Тулиться до підборіддя
Мій погляд застряг
Десь між одинадцятою ранку цієї безмежної до
2019.02.18
14:55
Музи заслабли, хворіє крилатий мій кінь,
Критик сказав, що віршую я дуже погано.
В пущу іду викорчовувати штурпаки,
А на Парнас хай стежину торують титани.
Збився приціл, а на рими утратився нюх,
Грона сонетів подібні, неначе сосиски.
Досить у
Критик сказав, що віршую я дуже погано.
В пущу іду викорчовувати штурпаки,
А на Парнас хай стежину торують титани.
Збився приціл, а на рими утратився нюх,
Грона сонетів подібні, неначе сосиски.
Досить у
2019.02.18
12:13
Наївся - і спить під зимовим наркозом
Ведмідь, завалившись у власний барліг.
Щоб тіло спочило і втомлений розум,
Зими дочекавшись, і я би заліг.
Не буде вертепів, курантів, колядок,
Прикрашених сосен, ялин і смерек -
У сплячці надійний душевний по
Ведмідь, завалившись у власний барліг.
Щоб тіло спочило і втомлений розум,
Зими дочекавшись, і я би заліг.
Не буде вертепів, курантів, колядок,
Прикрашених сосен, ялин і смерек -
У сплячці надійний душевний по
2019.02.18
12:02
Якби я не бачила їх, я б жила в «сьогодні», і тільки.
якби я не бачила їх, так начебто їх не було...
Та цілився в них об’єктив -- і хтось надимався з утіхи,
хтось горе волік кам’яне -- і очі воно обпекло.
На дні міліонів умів, між коренів душ зціпен
якби я не бачила їх, так начебто їх не було...
Та цілився в них об’єктив -- і хтось надимався з утіхи,
хтось горе волік кам’яне -- і очі воно обпекло.
На дні міліонів умів, між коренів душ зціпен
2019.02.18
11:42
ЩОДО ПРИМІТИВІЗМУ – ПРО ФОТОШОПИС...
... а от вам про мій інтерес до простого-примітивного (в зображенні загалом)... що актуально у “нинішньому комп’ютер-інтернет-facebook ” - такий, наприклад, діалог:
- Ярослав Саландяк: ... то ж... у фотошопі!!!
- Л
2019.02.18
09:21
Бєлгород. 2015 рік.
В інтернеті наткнулась на переписку волонтерів, що допомагають біженцям з Донбасу. Вигулькнула стрічка: «Требуется перевезти семью беженцев. Просьба откликнуться, у кого есть машина». Телефоную знайомому, він погоджується допомогти.
2019.02.18
07:32
Зими набридло помело,
але наснилося село,
стежина біла.
В цукровій пудрі хвойний ліс,
на соснах, тертий сир, кумис -
миттєво з'їла б.
В креманці неба - хмар вершки,
як дотягнутись? Не з руки,
але наснилося село,
стежина біла.
В цукровій пудрі хвойний ліс,
на соснах, тертий сир, кумис -
миттєво з'їла б.
В креманці неба - хмар вершки,
як дотягнутись? Не з руки,
2019.02.18
06:32
Осяяні місяцем стигнуть сніги,
Пружніють овіяні вітром дерева, –
А я помираю між них від нудьги,
Немов незабруднений лист аркушевий.
Сьогодні немає зігріти кого,
Хитання жіночі повсюди відсутні, –
Розпачливо й тужно гукаю: “Агов!..”,
Та чується вс
Пружніють овіяні вітром дерева, –
А я помираю між них від нудьги,
Немов незабруднений лист аркушевий.
Сьогодні немає зігріти кого,
Хитання жіночі повсюди відсутні, –
Розпачливо й тужно гукаю: “Агов!..”,
Та чується вс
2019.02.18
06:06
Зійшла планета із орбіти,
Згоріли залишки добра.
Я хочу ворога убити
Під люті вигуки "Ура'!".
Упав солдат в обійми тиші,
Його очікує труна.
В окопах непотрібні вірші -
Згоріли залишки добра.
Я хочу ворога убити
Під люті вигуки "Ура'!".
Упав солдат в обійми тиші,
Його очікує труна.
В окопах непотрібні вірші -
2019.02.18
01:00
Я починаю все з нуля…
Хоча земля з -під ніг втікає,
Але себе я обираю,
Бо я у себе – тільки я…
Я починаю. Шкереберть
Летять минулії образи,
Пробачу все, та не відразу,
Хоча земля з -під ніг втікає,
Але себе я обираю,
Бо я у себе – тільки я…
Я починаю. Шкереберть
Летять минулії образи,
Пробачу все, та не відразу,
2019.02.18
00:50
Місто, яке живе поночі.
Місто, яке блимає очима ліхтарними
У пітьму вічного вчора.
Тут живуть одні ліхтарники:
За покликанням.
Тут складають пісні променями
Жовтого нічного світла,
Тут несуть світу щовечора,
Місто, яке блимає очима ліхтарними
У пітьму вічного вчора.
Тут живуть одні ліхтарники:
За покликанням.
Тут складають пісні променями
Жовтого нічного світла,
Тут несуть світу щовечора,
2019.02.17
20:39
Ранок, неначе кітва,
Пристрасть спинив безжально.
Певно, кінець ловитві,
Певно, віват печалі.
Скрута не пожаліє,
Безвість за душу візьме...
Годі впіймати мрію,
Пристрасть спинив безжально.
Певно, кінець ловитві,
Певно, віват печалі.
Скрута не пожаліє,
Безвість за душу візьме...
Годі впіймати мрію,
2019.02.17
16:45
Перетинаючи митницю, завше переходжу на українську мову. Навіть російському водію автобуса на виході кажу: «Дякую».
2015 рік. Харків. Привокзальний супермаркет. Набрала продуктів в дорогу, підійшла до кондитерського відділу. Прошу продавчиню дати «он те
2019.02.17
14:35
Вушка сміхом залоскочу,
очі - поглядом збентежу,
а вуста твої співочі
поцілую обережно.
І, покірна й соромлива,
в щастя вгорнеш довгу тугу
та радітимеш, як нива
під очікуваним плугом...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...очі - поглядом збентежу,
а вуста твої співочі
поцілую обережно.
І, покірна й соромлива,
в щастя вгорнеш довгу тугу
та радітимеш, як нива
під очікуваним плугом...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2019.01.16
2017.09.17
2017.06.10
2016.10.01
2016.01.31
2015.11.09
2015.11.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Зауваги не стороннього (1). Малочуттєвість
Як на мене, то ми всі, зауважуючи проблеми в державі і наші особисті, часто нарікаємо на видиму начебто масову байдужість населення до всього нездалого. Але чи "байдужість" первинна причина? Вочевидь, що НІ. Все значно сумніше. Первинною є, нмсд, "малочуттєвість"-"низькочуттєвість" пересічної української особистості, що вельми характерно для найнижчого рівня "хомо", коли подальша деградація перетворює "хомо" на повноцінну мавпу, що вже в деяких країнах, схоже, і спостерігається.
Тож, зважаючи на таку особистісну деградацію пересічних українців, напевно таки потрібно скромним паросткам національної еліти скеровувати своє вміння саме на допомогу в розвитку кожному і всякому, а це вже зовсім-зовсім інше, аніж те, чим займається нині більшість письменників, науковців, лікарів, філософів, бізнесменів, тощо. Про братію діячів церков не говорю нічого, краще про них забути, і назавжди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зауваги не стороннього (1). Малочуттєвість
Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли...
Шевченко Т.
Українці паталогічно байдужі Чи тут ще інше?Як на мене, то ми всі, зауважуючи проблеми в державі і наші особисті, часто нарікаємо на видиму начебто масову байдужість населення до всього нездалого. Але чи "байдужість" первинна причина? Вочевидь, що НІ. Все значно сумніше. Первинною є, нмсд, "малочуттєвість"-"низькочуттєвість" пересічної української особистості, що вельми характерно для найнижчого рівня "хомо", коли подальша деградація перетворює "хомо" на повноцінну мавпу, що вже в деяких країнах, схоже, і спостерігається.
Тож, зважаючи на таку особистісну деградацію пересічних українців, напевно таки потрібно скромним паросткам національної еліти скеровувати своє вміння саме на допомогу в розвитку кожному і всякому, а це вже зовсім-зовсім інше, аніж те, чим займається нині більшість письменників, науковців, лікарів, філософів, бізнесменів, тощо. Про братію діячів церков не говорю нічого, краще про них забути, і назавжди.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1188 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1188 seconds