ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Публіцистика / Денники з ПМ

 Зауваги не стороннього (1). Малочуттєвість

Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли...

Шевченко Т.

Українці паталогічно байдужі Чи тут ще інше?

Як на мене, то ми всі, зауважуючи проблеми в державі і наші особисті, часто нарікаємо на видиму начебто масову байдужість населення до всього нездалого. Але чи "байдужість" первинна причина? Вочевидь, що НІ. Все значно сумніше. Первинною є, нмсд, "малочуттєвість"-"низькочуттєвість" пересічної української особистості, що вельми характерно для найнижчого рівня "хомо", коли подальша деградація перетворює "хомо" на повноцінну мавпу, що вже в деяких країнах, схоже, і спостерігається.
Тож, зважаючи на таку особистісну деградацію пересічних українців, напевно таки потрібно скромним паросткам національної еліти скеровувати своє вміння саме на допомогу в розвитку кожному і всякому, а це вже зовсім-зовсім інше, аніж те, чим займається нині більшість письменників, науковців, лікарів, філософів, бізнесменів, тощо. Про братію діячів церков не говорю нічого, краще про них забути, і назавжди.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-16 12:25:09
Переглядів сторінки твору 4521
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Культурологічна тематика
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2026.07.13 08:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-09-16 20:33:25 ]
Не погоджуюсь з тим, що українці - не сапієнс.:) Бо хто ж тоді ми, ті що не біля керма? Біда в тому, що націю будь-якими способами розбавляють отими мавпами зі світу Дарвіна і можливо, що й деякі церкви і секти відіграють(чи відпрацьовують) тут не останню роль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 11:51:16 ]
Сапієнси українці, сапієнси, але йдеться про низькорозвинуті форми сапієнсів, які визначаються малочуттєвістю-низькочуттєвістю. "Малочуттєві", на думку автора тексту,якраз і можуть сьогодні вести дикий і напівдикий спосіб життя, але ніяк не здатні до вибудови актуальної високорозвинутої цивілізації. Хоча проблема тільки в подальшому індивідуальному розвитку. Жодний сапієнс не обмежений в можливостях цього інд. розвитку, але має його, принаймні, схотіти, або потрібно якось до цього пересічного сапієнса спонукати. В іншому випадку деградація така ж природна і неминуча, як і смерть, в т.ч. і нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-09-17 00:19:21 ]
Хрін ії зна...
Вже й гром грянув скільки разів- а мужик все не хреститься...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 11:53:27 ]
О так, і "хресту", як символу, мільйони років. Тож "тупизм" - це дуже давня риса. Хоча і на тупих і малочуттєвих є велике соціальне замовлення, повно вакансій, такими бути найлегше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-17 16:46:05 ]
Маю три запитання до автора:
- чи можете сказати, на якому місці в світі по рейтингу... чуттєвості стоїть українська нація?
- чому саме чуттєвість і в якому тлумаченні?
- що саме, на Вашу думку, мають робити "скромні паростки національної еліти" (і підпитання: кого Ви маєте на увазі) для розвитку чуттєвості людей?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-17 17:56:00 ]
... я б перевів на інше: а на... нам та чуттєвість здалася... і про якусь міру взагалі... отако блукаючи між рідних завжди дорікав їм за надмірну душевність... та за справді відсутність - тобто... надмірну чуттєвість до чужих чоловіків... тобто жінок... але - не про те ідеться... А про що ідеться? Потрібно означити конкретно... Літераторів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-09-17 18:06:29 ]
...вибачаюсь - поки дійшов до кінця тексту - початок вже забув: справді - визнаю поруч, на вулиці є оте Шевченкове - "...і діточок своїх ведуть..." та по російськи розмовляють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 00:06:02 ]
Вітаю!
1) Українці у світі, нмсд, знаходяться на тому місці, на якому знаходиться держава Україна в тих чи тих галузях і царинах,
2) Чуттєвість - це від "чуття". Чуття - первинне. Чуття - це джерело інформації, яка вже так чи інакше далі використовуватиметься. Тобто, без чуття для особи немає нічого, зовсім нічого.
3) Еліта не може існувати без опирання на широкий спектр чуттів усіх рівнів. Онтогенез будь-якої особи немислимий без розширення області чуттів. Так звана еліта має каталізувати процес розвитку особи, давати свій приклад у цьому. Пропоную дво_три_чакрових не вважати елітою. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-09-18 00:29:13 ]
Відкриття нових і нових важливих чуттів вельми нагадує, наприклад, позбавлення від дальтонізму.
Малочуттєвість - це не добре. Добре - в повноцінності.