ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.04.26
19:12
Хотілося, братове, пописати,
Але сьогодні, мабуть, не судьба.
По плану - бульба, лан ріллі, лопата
І тещі закопилена губа.
Не буде мавка охати у пущі,
А буде біль, скрипітимуть крижі.
Дружина кукурудзу шпарко лущить,
Але сьогодні, мабуть, не судьба.
По плану - бульба, лан ріллі, лопата
І тещі закопилена губа.
Не буде мавка охати у пущі,
А буде біль, скрипітимуть крижі.
Дружина кукурудзу шпарко лущить,
2018.04.26
18:43
морквяна поволока небес
ампутована зона чаес
крупні груші картопля боби
ти купив задарма півдоби -
зазирай у провалля вікна
вічне тут розпадається на
бджіл медових пелюстя траву
напина вітровій тятиву
ампутована зона чаес
крупні груші картопля боби
ти купив задарма півдоби -
зазирай у провалля вікна
вічне тут розпадається на
бджіл медових пелюстя траву
напина вітровій тятиву
2018.04.25
18:00
Потяга меч розколе ябко пусте перону,
заки стовчем до крові чола і постоли.
Зійде - мов Бог із фрески - тихий, густобородий.
Килим черлений з ружі хто б йому постелив?
Все у хрестах та маках наші тіла парадні.
Стоншим себе до ниті - в полі, під мар
заки стовчем до крові чола і постоли.
Зійде - мов Бог із фрески - тихий, густобородий.
Килим черлений з ружі хто б йому постелив?
Все у хрестах та маках наші тіла парадні.
Стоншим себе до ниті - в полі, під мар
2018.04.25
17:11
А їм би ніколи не думати про війну.
Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
Дивитися, як прокидається світ навколо.
Відчути усім єством гомінку весну.
А їм би не чути атак, не лічити втрат.
Збирати каміння час вже настане скоро.
Пора докладати
Тримати в руках не снаряди, а квіти з поля.
Дивитися, як прокидається світ навколо.
Відчути усім єством гомінку весну.
А їм би не чути атак, не лічити втрат.
Збирати каміння час вже настане скоро.
Пора докладати
2018.04.25
12:24
Музика колисана тілами
жебоніла чистим джерелом...
Досвіт,
зорі,
повня понад нами,
полиск моря -
непорочним шклом...
Кришталеве сяйво...
жебоніла чистим джерелом...
Досвіт,
зорі,
повня понад нами,
полиск моря -
непорочним шклом...
Кришталеве сяйво...
2018.04.25
12:19
Гармонія душ і тіл -
Мозаїка світлотіні.
Півпоступ, півкрик... То в мні
Шаліє вулкан чуттів...
Півподиху до півсну,
Півмарева, півпокути...
О як же тепер забути
Мозаїка світлотіні.
Півпоступ, півкрик... То в мні
Шаліє вулкан чуттів...
Півподиху до півсну,
Півмарева, півпокути...
О як же тепер забути
2018.04.25
11:22
І все майне зухвалим промінцем:
обличчя, щем і вишень пелюстки,
що на вустах сполоханих твоїх
розквітли для цілунків і омани.
Та, кажуть, є продовження життя, -
не в згубі, зморшках, захололих меблях.
В якомусь неозорому де знов
обличчя, щем і вишень пелюстки,
що на вустах сполоханих твоїх
розквітли для цілунків і омани.
Та, кажуть, є продовження життя, -
не в згубі, зморшках, захололих меблях.
В якомусь неозорому де знов
2018.04.25
04:09
Про що повинні думати мужі?
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
А, може, про дітей? Чи біляші,
Які у пузо пхаєм на роботі?
А ще про тещу добру і жону,
Вставні зубиська і хребцеві гелі...
Стоїть моє здоров'я на кону,
Хмарки у небі, вірші в позолоті?
А, може, про дітей? Чи біляші,
Які у пузо пхаєм на роботі?
А ще про тещу добру і жону,
Вставні зубиська і хребцеві гелі...
Стоїть моє здоров'я на кону,
2018.04.25
02:01
Уже давно я отступил
С твоей дорожки прихотливой.
Хотел забыть, но не забыл
Коварный взгляд очей игривых.
Давно стихов я не писал,
Себя не мучил рифмой строгой,
Но сон спокойнее не стал,
С твоей дорожки прихотливой.
Хотел забыть, но не забыл
Коварный взгляд очей игривых.
Давно стихов я не писал,
Себя не мучил рифмой строгой,
Но сон спокойнее не стал,
2018.04.25
00:41
Нас приглашает мелодия к вальсу.
Взгляд твой горит озорной.
Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
Вихрь увлекает шальной.
Глянец паркета струится сияньем.
Крепки объятья твои.
Снова душа замирает с волненьем.
Взгляд твой горит озорной.
Чтоб отказать, не даешь ты мне шанса.
Вихрь увлекает шальной.
Глянец паркета струится сияньем.
Крепки объятья твои.
Снова душа замирает с волненьем.
2018.04.24
21:31
закохані розстаються із
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі
закоханими в них
стрічаються інші закохані
нових витівок задля
сезон бере по~ справжньому
& похідний шампань
хай для когось це пиво суціль
старі гойдалки при дворі
2018.04.24
21:18
а дні текучі - хвильне молоко,
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".
Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".
їх не догледиш. Бігли - пінна цівка...
Збирай печаль долонею, совком,
шукай те місто, де гукали: "Дівко!".
Залатуй шлейфи, термоси купуй.
Пливуть до ніг розгепані корита.
Шелесне осінь: "Пані... сабантуй...".
2018.04.24
20:11
Подражаніє
А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.
Полетів я б на південь, у теплі краї,
А чому я не пташка з розлогим крилом,
Що літала торік під вікном?
Я б у небі тоді нескінченно літав
Та завжди б цей момент цінував.
Полетів я б на південь, у теплі краї,
2018.04.24
19:41
Протягом усього життя не вдалось йому стояти під ганебним стовпом громадської думки.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
В домі повішеного не говорять про вірьовку. А в домі ката?
Боги лишають по собі гідність і вірних.
Рак червоніє по смерті. Яка ж гідна прикладу делікатність у жертви.
2018.04.24
17:28
Цвіте кульбабка у траві,
Комашку гріє...
Нарешті свято настає
Тепла й надії,
Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,
Комашку гріє...
Нарешті свято настає
Тепла й надії,
Пора цвітіння, доброти,
Кохання, щастя,
Любові, спільної мети,
2018.04.24
16:40
Автобус опівдні казиться,
Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.
Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жаркий, як пательня дурника.
А мила у мене – ласиця,
Поранена знову суржиком.
Не лірика це, не баєчка:
Все вічне і все осонцене,
Усюди – Дажбога зайчики
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2017.09.17
2017.06.10
2016.10.01
2016.01.31
2015.11.09
2015.11.09
2015.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Зауваги не стороннього (1). Малочуттєвість
Як на мене, то ми всі, зауважуючи проблеми в державі і наші особисті, часто нарікаємо на видиму начебто масову байдужість населення до всього нездалого. Але чи "байдужість" первинна причина? Вочевидь, що НІ. Все значно сумніше. Первинною є, нмсд, "малочуттєвість"-"низькочуттєвість" пересічної української особистості, що вельми характерно для найнижчого рівня "хомо", коли подальша деградація перетворює "хомо" на повноцінну мавпу, що вже в деяких країнах, схоже, і спостерігається.
Тож, зважаючи на таку особистісну деградацію пересічних українців, напевно таки потрібно скромним паросткам національної еліти скеровувати своє вміння саме на допомогу в розвитку кожному і всякому, а це вже зовсім-зовсім інше, аніж те, чим займається нині більшість письменників, науковців, лікарів, філософів, бізнесменів, тощо. Про братію діячів церков не говорю нічого, краще про них забути, і назавжди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зауваги не стороннього (1). Малочуттєвість
Село неначе погоріло, Неначе люди подуріли...
Шевченко Т.
Українці паталогічно байдужі Чи тут ще інше?Як на мене, то ми всі, зауважуючи проблеми в державі і наші особисті, часто нарікаємо на видиму начебто масову байдужість населення до всього нездалого. Але чи "байдужість" первинна причина? Вочевидь, що НІ. Все значно сумніше. Первинною є, нмсд, "малочуттєвість"-"низькочуттєвість" пересічної української особистості, що вельми характерно для найнижчого рівня "хомо", коли подальша деградація перетворює "хомо" на повноцінну мавпу, що вже в деяких країнах, схоже, і спостерігається.
Тож, зважаючи на таку особистісну деградацію пересічних українців, напевно таки потрібно скромним паросткам національної еліти скеровувати своє вміння саме на допомогу в розвитку кожному і всякому, а це вже зовсім-зовсім інше, аніж те, чим займається нині більшість письменників, науковців, лікарів, філософів, бізнесменів, тощо. Про братію діячів церков не говорю нічого, краще про них забути, і назавжди.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1205 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1205 seconds