ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.06.22
21:11
Вгамуй себе, коли проходиш поруч.
Я більшого у тебе не прохав.
Ніщо твоя таємна непокора,
Бо знаю: скрізь незмигні очі ґав.
Навколо нас оземлено кружляє
Цей дивосвіт, де від початку ми.
І подорожником, і молочаєм
Я більшого у тебе не прохав.
Ніщо твоя таємна непокора,
Бо знаю: скрізь незмигні очі ґав.
Навколо нас оземлено кружляє
Цей дивосвіт, де від початку ми.
І подорожником, і молочаєм
2018.06.22
18:56
Такого ще не знали в цьому краї...
З гори, що підпирала крайні хати.
Каміння покотилося... Поповз ядучий дим.
Ряднину начебто накинули на небо.
Впали люди на коліна непритомні...
І раптом гуркіт стих. Небо заясніло.
Настала тиша: гуркіт сердець лиш
З гори, що підпирала крайні хати.
Каміння покотилося... Поповз ядучий дим.
Ряднину начебто накинули на небо.
Впали люди на коліна непритомні...
І раптом гуркіт стих. Небо заясніло.
Настала тиша: гуркіт сердець лиш
2018.06.22
12:43
Квадрат апельсинного сонця у рамі моєї кватирки
Сполохує тінь в зіницях, цяткує полотна щік,
І полудень згорда дивить, і вечір з-під лоба зирка,
А стіни, вуста і очі заляпав сонцевий сік.
Так липко і мляво-жовтаво стікає по тілу повітря,
Здається,
Сполохує тінь в зіницях, цяткує полотна щік,
І полудень згорда дивить, і вечір з-під лоба зирка,
А стіни, вуста і очі заляпав сонцевий сік.
Так липко і мляво-жовтаво стікає по тілу повітря,
Здається,
2018.06.22
10:50
Жертовна зона розрослась...
Тебе спонукують до вчинку.
Вовки - між тлустих вань та ась -
деруть сім шкур... одну овчинку.
За що загинули оті,
що мали б чистити картоплю -
десь у солдатському куті
Тебе спонукують до вчинку.
Вовки - між тлустих вань та ась -
деруть сім шкур... одну овчинку.
За що загинули оті,
що мали б чистити картоплю -
десь у солдатському куті
2018.06.22
09:06
Твоє тіло – наче пахлава медова,
Яку пропонують галасливі торговці на кримських пляжах.
Хоча я її ніколи так і не спробував.
Як і твоє тіло.
І ніколи вже не спробую, бо
Ти сказала: «Ти втратив свій шанс».
І вбила в мені віру, надію і любов.
Що д
Яку пропонують галасливі торговці на кримських пляжах.
Хоча я її ніколи так і не спробував.
Як і твоє тіло.
І ніколи вже не спробую, бо
Ти сказала: «Ти втратив свій шанс».
І вбила в мені віру, надію і любов.
Що д
2018.06.22
08:13
Неначе диво в Божім раю,
В гаю троянду я стрічаю...
Не відвести очей, та й годі!
Таку красу не бачив зроду!
Коханням серце зайнялося
І до троянди потяглося...
Душа, та й тіло, аж тремтіли.
В гаю троянду я стрічаю...
Не відвести очей, та й годі!
Таку красу не бачив зроду!
Коханням серце зайнялося
І до троянди потяглося...
Душа, та й тіло, аж тремтіли.
2018.06.22
07:28
Без фітнесу сьогодні пропадеш,
Не знає люд ні рала, ні лопати.
У руки чоловік стромляє кеш:
- Іди качати жир! Шуруй із хати!
В сучасників хороший апетит,
Дитятко увіпхнути важко в двері.
Півкабана – легесенький обід,
Не знає люд ні рала, ні лопати.
У руки чоловік стромляє кеш:
- Іди качати жир! Шуруй із хати!
В сучасників хороший апетит,
Дитятко увіпхнути важко в двері.
Півкабана – легесенький обід,
2018.06.21
23:49
Золотом сонця слід
Зблисками по воді.
Сколоте донце від
Чари минулих діб...
Світлом зоріє день.
Світло стіка у ніч.
Де відшукати, де
Зблисками по воді.
Сколоте донце від
Чари минулих діб...
Світлом зоріє день.
Світло стіка у ніч.
Де відшукати, де
2018.06.21
18:23
Страшне видовище. Гроші на вітер…
Вкотре з граблями цілуємось лобом
Сонце нагадує кролячий клітер
У давнину підстрелили б дробом…
Обрій туманний, одні негативи
Хмари і ті, відсунулись, зникли
Чом ти, юначе… від чого ти сивий?..
Убий мене, Боже, нія
Вкотре з граблями цілуємось лобом
Сонце нагадує кролячий клітер
У давнину підстрелили б дробом…
Обрій туманний, одні негативи
Хмари і ті, відсунулись, зникли
Чом ти, юначе… від чого ти сивий?..
Убий мене, Боже, нія
2018.06.21
17:09
Привіт, мала. Ну як твоє життя?
Чому втекла, ні слова не сказавши?
Я лиш хотів по-чесному, без фальші.
Я відганяв лихі передчуття.
Та спалахнула ця чужа війна.
І я пішов сумлінно і свідомо.
Бо не волів лишатися удома,
Чому втекла, ні слова не сказавши?
Я лиш хотів по-чесному, без фальші.
Я відганяв лихі передчуття.
Та спалахнула ця чужа війна.
І я пішов сумлінно і свідомо.
Бо не волів лишатися удома,
2018.06.21
17:04
Чистиш рибу зраночку -
сім котів...
Ліпиш забаганочку -
син хотів...
А на завтра толоки,
мармелад...
Снива, мрії - волоком.
сім котів...
Ліпиш забаганочку -
син хотів...
А на завтра толоки,
мармелад...
Снива, мрії - волоком.
2018.06.21
13:03
Ми герої і солдати, бо іде війна.
Україна – наша мати. І вона одна.
Стоїмо у світі цьому за її дітей,
і на варті свого дому для усіх людей.
Полонили нашу віру змії-упирі.
Заслужили вищу міру ті, що угорі.
Запалили нашу хату люті москалі
Україна – наша мати. І вона одна.
Стоїмо у світі цьому за її дітей,
і на варті свого дому для усіх людей.
Полонили нашу віру змії-упирі.
Заслужили вищу міру ті, що угорі.
Запалили нашу хату люті москалі
2018.06.21
11:25
Не суди
й незасудженим будеш, -
кажуть.
Та засудять тебе -
повір...
І гріхи нанесуть
чорнотою сажі
мастехіном
й незасудженим будеш, -
кажуть.
Та засудять тебе -
повір...
І гріхи нанесуть
чорнотою сажі
мастехіном
2018.06.21
11:04
Залиш собі мої присвяти.
Покинь на мене нашу вічність.
Ніхто не здатен подолати
Такої вирви часової.
Я навчена собі брехати -
Найнепомітніша погрішність.
Найдосконаліша поразка, -
Покинь на мене нашу вічність.
Ніхто не здатен подолати
Такої вирви часової.
Я навчена собі брехати -
Найнепомітніша погрішність.
Найдосконаліша поразка, -
2018.06.21
06:01
У поліклініці – «совок».
Гниє чи догнива система?
Бо черги це болюча тема.
Із неї (черги) – ні на крок!
Жінки зчепилися в дуелі
Словесні поки що шрапнелі…
Ось – рукопашного урок.
У хід пішла війна сумками
Гниє чи догнива система?
Бо черги це болюча тема.
Із неї (черги) – ні на крок!
Жінки зчепилися в дуелі
Словесні поки що шрапнелі…
Ось – рукопашного урок.
У хід пішла війна сумками
2018.06.20
21:57
Ти рахуєш до ста. Я ж ховаюсь у тиші липневій.
Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
Без обмежень і меж.
Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Одягаюся в ніч і чекаю, що скоро знайдеш.
Я покірно стою у космічній густій атмосфері.
Без обмежень і меж.
Усміхаюсь тобі. Ти рахуєш до тисячі спритно.
Повний місяць ясний видає мене. Ну і нехай.
Я зн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2018.06.14
2018.06.13
2018.06.12
2018.06.08
2018.06.07
2018.06.03
2018.05.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Вірші
Проза
титанія виходить із квартири
на двір крізь парфумований відстій
із нотками поцвілості й сечі
кому під’їзд кому доречний нужник
спішить на ліхтарі які дозують ніч
& спрощують ловитву оберонів
життя з якими тривіальне порно
де темперамент означає темп
там похапцем & нахильцем ше пиво
там сестри не спілкуються роки
вони докучливі й бездарно злі
& розповіді їхні безпросвітні
* * *
сусіда, інженер, як те говорять
з рейок з’їхав воював на сході
вернувся пив над головою
у самоті до світу колобродив
затим його убив один краянин
було встановлено, в автопригоді
але водій пройшов усі контролі
& живши майже безталанно
засмучений, залишений на волі
заходить на могилу після свят
де з фото, ксерокопії простої
йому всміхається солдат
* * *
позбавлені інтелекту
те саме що божевільні
тільки порядком чесніш
загублять останній гріш
погладять якого пса
підуть відлити в під’їзд
за них потерпає зміст
за них воюють солдати
за них депутати всі
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Проза
титанія виходить із квартири
на двір крізь парфумований відстій
із нотками поцвілості й сечі
кому під’їзд кому доречний нужник
спішить на ліхтарі які дозують ніч
& спрощують ловитву оберонів
життя з якими тривіальне порно
де темперамент означає темп
там похапцем & нахильцем ше пиво
там сестри не спілкуються роки
вони докучливі й бездарно злі
& розповіді їхні безпросвітні
* * *
сусіда, інженер, як те говорять
з рейок з’їхав воював на сході
вернувся пив над головою
у самоті до світу колобродив
затим його убив один краянин
було встановлено, в автопригоді
але водій пройшов усі контролі
& живши майже безталанно
засмучений, залишений на волі
заходить на могилу після свят
де з фото, ксерокопії простої
йому всміхається солдат
* * *
позбавлені інтелекту
те саме що божевільні
тільки порядком чесніш
загублять останній гріш
погладять якого пса
підуть відлити в під’їзд
за них потерпає зміст
за них воюють солдати
за них депутати всі
2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0911 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0911 seconds