ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.12.18
11:43
Замріявся (на те я і піїт),
Із пуза долина приємний буркіт.
Померти в ліжку аж під сотню літ
Забаглось між турботливих онуків.
Хай патріоти скніють на війні,
А я на кухні попишу віршата
Про сад, любов, озера та лани.
Із пуза долина приємний буркіт.
Померти в ліжку аж під сотню літ
Забаглось між турботливих онуків.
Хай патріоти скніють на війні,
А я на кухні попишу віршата
Про сад, любов, озера та лани.
2018.12.18
11:23
Хочеться крикнути: «Де ти?» –
У глибину Інтернету.
Між чудасій і докорів
Щастя впізнати своє.
Скрізь – несполохана тиша,
Луни її не колишуть.
Бачити внутрішнім зором
У глибину Інтернету.
Між чудасій і докорів
Щастя впізнати своє.
Скрізь – несполохана тиша,
Луни її не колишуть.
Бачити внутрішнім зором
2018.12.18
11:15
Усі ми аплодуємо, буває,
всьому новому, любимо пісні.
І не буває соромно мені,
що долучився із якогось краю
до арії у опері одній.
ІІ
Є фабула. Анонси оминаю я...
всьому новому, любимо пісні.
І не буває соромно мені,
що долучився із якогось краю
до арії у опері одній.
ІІ
Є фабула. Анонси оминаю я...
2018.12.18
10:23
Сон...
піднімаюся вище за трави.
Сила тяжіння тепер несуттєва
Ось долітає червіньковий гравій.
Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?
Сцени...
ліани...
піднімаюся вище за трави.
Сила тяжіння тепер несуттєва
Ось долітає червіньковий гравій.
Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?
Сцени...
ліани...
2018.12.18
06:36
Як прикро, люба, що не разом
Уже радіється й болить, -
Що ти впокоїлась одразу,
А я - вагаюся що мить.
Зіперсь лякливо на онуків
І, мов зачумлений, стою, -
Собі продовжуючи муку
Та поділяючи твою...
Уже радіється й болить, -
Що ти впокоїлась одразу,
А я - вагаюся що мить.
Зіперсь лякливо на онуків
І, мов зачумлений, стою, -
Собі продовжуючи муку
Та поділяючи твою...
2018.12.17
22:02
сніжно
ніжно
біло
біль
минув
давно -
гадало_ся...
ніжно
біло
біль
минув
давно -
гадало_ся...
2018.12.17
21:16
Йдемо за обрій інеєм повиті.
Усе насущне маємо з небес.
Неуязвимі, бо за правду биті,
і віковічні, бо Ісус воскрес.
До видимого муляємо ноги
та істині радіємо здаля.
У нас немає битої дороги,
Усе насущне маємо з небес.
Неуязвимі, бо за правду биті,
і віковічні, бо Ісус воскрес.
До видимого муляємо ноги
та істині радіємо здаля.
У нас немає битої дороги,
2018.12.17
20:42
у мовчазнім чеканні стільки всього –
терплячості, непевності,
підозри,
що ти нетрібна,
мов ота ялиця,
в якої стовбур скривило від бурі.
...який хосен із неї – ні краси,
(та й кожен відвертається байдужо),
терплячості, непевності,
підозри,
що ти нетрібна,
мов ота ялиця,
в якої стовбур скривило від бурі.
...який хосен із неї – ні краси,
(та й кожен відвертається байдужо),
2018.12.17
19:17
БІМБА
еротично-детективне сюрреалістичне оповідання
***оригінальний сюжет, авторські знахідки. Опубліковано, як і уся моя інша проза***
-Любий, дай-но мені трохи коньяку! Не вмикай світло, пляшка десь тут, біля ліжка... І тобі ось... Все, клади! Йд
2018.12.17
14:33
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся,- чую голос.-
Між слів і дій тамтешніх наміри й помисли,
Прийнятні сьогоденню, віднайди.
Аби бодай на гріх один йому полегшал
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся,- чую голос.-
Між слів і дій тамтешніх наміри й помисли,
Прийнятні сьогоденню, віднайди.
Аби бодай на гріх один йому полегшал
2018.12.17
13:44
Я прийшла. Ось пісок, ось і лезо нічної води.
Холоди розрослися. Та годі, під одягом літо.
Я ходила так довго, як довго ніхто не ходив.
А тепер от прийшла. І, здається, раптово розквітла.
Ніч тремка і прозора, коріння у ній не росте.
Може ранок зар
Холоди розрослися. Та годі, під одягом літо.
Я ходила так довго, як довго ніхто не ходив.
А тепер от прийшла. І, здається, раптово розквітла.
Ніч тремка і прозора, коріння у ній не росте.
Може ранок зар
2018.12.17
12:59
Свобода, браття! Нумо у церкви!
Пірнімо купно в благодаті кубла!
Є хомути із Риму і Москви,
Приміряю дешевий - зі Стамбула.
Сліпаві гнучкошиєнки-раби
Рвонули навпрошки у райські пущі.
Штовхнув попа. Під рясою скарби
Пірнімо купно в благодаті кубла!
Є хомути із Риму і Москви,
Приміряю дешевий - зі Стамбула.
Сліпаві гнучкошиєнки-раби
Рвонули навпрошки у райські пущі.
Штовхнув попа. Під рясою скарби
2018.12.17
11:44
Я дуже невезучий на війну,
хоча біда не оминає хату.
І нині ясно – «руськую вєсну»
доб’є перо, якщо не автомати.
Карабкаються унтери на трон –
фотогенічні і, анфас, учені.
А я не присягав у мегафон
хоча біда не оминає хату.
І нині ясно – «руськую вєсну»
доб’є перо, якщо не автомати.
Карабкаються унтери на трон –
фотогенічні і, анфас, учені.
А я не присягав у мегафон
2018.12.17
06:23
як ми, із грудневої вогкості
ввійшли до ампірної зали
голодні й лихі, зухвалі
навряд було що втрачати
гортензії між померанців
венеціанські дзеркала
боги & герої на фресках
ввійшли до ампірної зали
голодні й лихі, зухвалі
навряд було що втрачати
гортензії між померанців
венеціанські дзеркала
боги & герої на фресках
2018.12.17
04:44
Зимова ніч, пустельна і безкрая,
Чорніє в посинілому вікні, –
Немов до скла навмисно примерзає,
Щоб світло не являлося мені.
Вона отак не вперше тріумфує,
Хоч хто те бачив чи про все те чув? –
Неначе жде, що крикну: “Алілуя!..”,
І запалю з безвих
Чорніє в посинілому вікні, –
Немов до скла навмисно примерзає,
Щоб світло не являлося мені.
Вона отак не вперше тріумфує,
Хоч хто те бачив чи про все те чув? –
Неначе жде, що крикну: “Алілуя!..”,
І запалю з безвих
2018.12.17
01:19
Амур задуб на дереві... Зима.
Стріла примерзла кінчиком до шиби.
На столику надкушена хурма,
Качан капусти, хрін, баньката риба.
Засніжений будинок між доріг.
Укрився Карлсон шоколадним пледом.
Одну стрілу скупий амур беріг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стріла примерзла кінчиком до шиби.
На столику надкушена хурма,
Качан капусти, хрін, баньката риба.
Засніжений будинок між доріг.
Укрився Карлсон шоколадним пледом.
Одну стрілу скупий амур беріг.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2018.12.12
2018.11.25
2018.11.22
2018.11.17
2018.11.17
2018.11.12
2018.11.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць (1974) /
Вірші
Проза
титанія виходить із квартири
на двір крізь парфумований відстій
із нотками поцвілості й сечі
кому під’їзд кому доречний нужник
спішить на ліхтарі які дозують ніч
& спрощують ловитву оберонів
життя з якими тривіальне порно
де темперамент означає темп
там похапцем & нахильцем ше пиво
там сестри не спілкуються роки
вони докучливі й бездарно злі
& розповіді їхні безпросвітні
* * *
сусіда, інженер, як те говорять
з рейок з’їхав воював на сході
вернувся пив над головою
у самоті до світу колобродив
затим його убив один краянин
було встановлено, в автопригоді
але водій пройшов усі контролі
& живши майже безталанно
засмучений, залишений на волі
заходить на могилу після свят
де з фото, ксерокопії простої
йому всміхається солдат
* * *
позбавлені інтелекту
те саме що божевільні
тільки порядком чесніш
загублять останній гріш
погладять якого пса
підуть посцяти в під’їзд
за них потерпає зміст
за них воюють солдати
за них депутати всі
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Проза
титанія виходить із квартири
на двір крізь парфумований відстій
із нотками поцвілості й сечі
кому під’їзд кому доречний нужник
спішить на ліхтарі які дозують ніч
& спрощують ловитву оберонів
життя з якими тривіальне порно
де темперамент означає темп
там похапцем & нахильцем ше пиво
там сестри не спілкуються роки
вони докучливі й бездарно злі
& розповіді їхні безпросвітні
* * *
сусіда, інженер, як те говорять
з рейок з’їхав воював на сході
вернувся пив над головою
у самоті до світу колобродив
затим його убив один краянин
було встановлено, в автопригоді
але водій пройшов усі контролі
& живши майже безталанно
засмучений, залишений на волі
заходить на могилу після свят
де з фото, ксерокопії простої
йому всміхається солдат
* * *
позбавлені інтелекту
те саме що божевільні
тільки порядком чесніш
загублять останній гріш
погладять якого пса
підуть посцяти в під’їзд
за них потерпає зміст
за них воюють солдати
за них депутати всі
2016
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0923 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0923 seconds