ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.12.02 00:04
Немов би тут почаклувала фея -
Дух музики високої не вмер.
І прикрашає статуя Орфея
Майданчик оглядовий — бельведер.

Фракійський цар, як Бог, одвічно юний,
Ще й Аполлона й Калліопи син -
Коли співав, торкнувши ліри струни,

Дума Козак
2020.12.01 21:21
У затінку моїх думок
улітку – прохолода
і досить тепло на душі
без сонця в зимній день.
А вранці роздумів димок
у будь-яку погоду
дарує плетиво віршів
і музику пісень.

Іван Потьомкін
2020.12.01 18:59
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,

Ігор Шоха
2020.12.01 18:20
Була у мене мрія... як весни
чекав її, але боявся миті,
коли вона зникала у блакиті
і довго не являлася у сни.

Ось і тепер, коли минає осінь
і у дворі не гримає гроза,
вона у небі і її сльоза

Олександр Бобошко Заколотний
2020.12.01 17:51
Там будуть жито й прірва. Обереш.
Не зможеш сам – це вирішать за тебе,
позбавивши вагань урешті-решт…
Так-так, різниця все-таки суттєва.

Там ріки між кисільних берегів
тектимуть, варто вірити, молочні.
Але в одній з кишень (порадив гід)

Петро Скоропис
2020.12.01 14:04
Генерале! Ці карти – лайно. Я пас.
Північ зовсім не тут, а в Полярнім Крузі.
І Екватор ширший за ваш лампас.
Себто, фронт, генерале, під хвіст папузі.
Чинник відстані з рації ваш наказ
в бугі-вугі зведе при його потузі.

Генерале! Це повний уже бар

Олександр Сушко
2020.12.01 12:34
Розвелося до біса піїтиків,
Кожен - геній, ліричний титан.
Я ж - вояка нещадної критики,
Гузна рву віршарам. Смакота!

Ті ж вищать від образи та сваряться,
І волають : «Рятуйте, братва!».
Ох, важка у руках моя палиця,

Серго Сокольник
2020.12.01 12:17
Вікно... За лікарнею сонце зайшло,
В себе увібравши остатнє тепло
Надії, натомість пітьмі залиши-
ло дихання важкість, і холод душі,
І думку... Прозору, неначе кришталь,
Що вимовить хочеться... Тільки, на жаль,
Кришталь каламутить, мов подих зими...

Микола Соболь
2020.12.01 11:26
Привіт, підвищення тарифів!
Ой, зимо-зимонько, - йди геть!
Бо "слуг народу" труд сизифів
віщує Україні - смерть.

Чомусь мандраж бере не трішки.
Чи плакати, чи навпаки?
Від комунальної платіжки

Тетяна Левицька
2020.12.01 09:35
Дзвонить чоловік дружині!

- На стілець сядь, мила!
Горе в нас, біда віднині!
Й жінка уявила:
що їх кум попав під потяг,
донька під машину,
не дай Боже, на роботі

Сергій Губерначук
2020.12.01 09:29
Обабіч дороги вморожений місяць
мій погляд усотує хитрим промінням,
а ти не знаходиш ні серця, ні місця –
одне голосіння.

Здавалося б, світ на чудне призволяще
до нас, до сумних товстосумих найнявся.
А чим ти заплатиш, коли ти – ледащо?

Віктор Кучерук
2020.12.01 08:13
Ледве вкритий снігом грудень
Нагло шарпають вітри
І трясуться від застуди
Потемнілі явори.
Задубілі верболози
І посохлі вже корчі
Вдень зітхають на морозі
Та поскрипують вночі.

Дума Козак
2020.12.01 03:54
Як довго я тебе чекала,
та все ж обаві віддала…
І знову зустрічі шукала,
лише надією жила.

Хотіла я тебе зустріти,
гляділа подумки, у снах…
Спливло таке бентежне літо

Шон Маклех
2020.12.01 03:01
Я люблю затінок
Як птах з сірим пір’ям
Любить дерево снів рибалок.
Я кидаю свою тінь на долівку трави
Наче не тінь то, а сонети Петрарки,
Наче не трава то, а кучері дівчини,
Що торгує устрицями та мідіями
На ринку міста-невдахи Дубліна.

Володимир Бойко
2020.11.30 18:48
В історії більшості поселень нашого краю є отакі «білі плями» – загадки і таємниці, не з'ясовані і понині. Деякі з них втрачені назавжди – перебудовані, зруйновані дощенту, розорані, засипані. Але чимало іще чекають своїх відкривачів. Багато з них офі

Тетяна Левицька
2020.11.30 16:29
Не ходи вервечкою за мною,
заросла стежина лободою.
Не столочена трава зелена -
не твоя кохана наречена.

Розгулялось літечко розкішно,
та чомусь на серденьку невтішно.
Від жури верба ховає личко -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Аделаїда
2020.11.25

Валерій Докид
2020.11.18

Владислав Сотніков
2020.11.17

К Ґерц
2020.10.15

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 лютий
Образ твору  
місто вистелює відстані
понад & понад
тихо сковзнувши від стіни
блискає вогник

дегенеруючи пристрасно
вдома & втома
сяйні бажання вистигнуть
як до вподоб їм

вíват о зоряний рицарю
довга ~ не довга
путь через присмерки

та й перемога




 


 
2016
 
_______________________________
art © Winter knight



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-19 17:49:00
Переглядів сторінки твору 6795
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.23 20:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2018-02-19 18:39:11 ]
Спершу так , ніби післясвітіння якесь...
Коли іони та електрони затухають і вже не спроможні генерувати...
Але ж є(!) "перемога", що видається, як спалах блискавки серед найчорнішої з ночей...
Принаймні її ОЧІКУВАННЯ.
О! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-19 22:39:13 ]
Василю, дякую)

рицар без перемог то просто мара, мабуть
а сам лютий на виході, як і сама зима, хоч не хоч,
вимушують до того, аби врешті-решт
здолати, перейти, дожити,
хоч би й не дуже вже вірилося, часом, у це


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-19 20:01:38 ]
Світло перемагає! єс!

мені більше до душі "л" -"лицарю" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-19 23:04:51 ]

дякую, що завітали на вогник, о Галино

згоден, форма ’лицар’ якось призвичніша, можливо, галантніша
та й ’лицарство’ ліпше сприймається, аніж ’рицарство’
хоч все йде від німецького Ritter, але втім
з іншого боку, М. Лукаш, перекладаючи Дон Кіхота,
обрав слово рицар на противагу лицарю
тут є простір для коливань & вибору, плюсів, мінусів

наразі, і саме тут скоріше звуковий бізнес, бо, окрім рими ~
’л’ додає інерції, дещо лінивішого плину, певної елегійності
проте, темою є лютий за конкретними, безпосередніми відчуттями
(суворий такий місяць)
отже, і звукопис мов бажає домінування ’р’ над ’л’, із цієї пари

якщо абстрагуватися від рими, яка не є фетишем, для мене
можна було б висловитися і на кшталт
’Віват, мандруючий лицарю’ або, скоріше ’Віват, блукаючий лицарю’
оскільки бажано було би збалансувати пару ’л’ з першої строфи
та все ж, кінцевий результат, або ж фіналіст, у наявному випадку
саме оцей, із рицарем

взагалі, часом і не знаєш, чи то ті тексти твої, чи то ти їхній
бо ж, поки не стане так, як вимагає сам текст, не буде спокою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-19 23:34:44 ]
Я зрозуміла відразу, що "р" там у Вас вмотивоване, не випадкове. Але як читач-співтворець відчуття-сприйняття відштовхувалась від назви вірша.
Лютий - лицар ... А, можливо, десь на підсвідомому рівні хотілося відійти подалі від моск. "рыцарь" ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 04:55:24 ]
так, я чудово розумію важливість такого нюансу, о Галино
це як раз із розділу плюси/мінуси, який опрацьовується
інтуїтивним редактором, і певні ризики такого роду, також

в теперішньому дискурсі якби не настільки аж високий той градус
упередженості щодо будь-яких слів, котрі, часом запозичені
чи вкрадені рос. мовою, бо їх надто багато запозичено/вкрадено,
і не тільки з української, якщо підходити з позиції: ’я відмовляюся
від будь-яких українських, чи звичайно вживаних українською
мовою слів, бо їх перейняли собі вороженьки’
тоді надто аж багато втрат буде, а ще, чекайте
піде (вже йде) хвиля антипатії до ’полонізмів’, хоча би
ті самі поляки їх початково взяли в українців, етц., етц.

і ’лицарь’ російською вживається дуже навіть широко, особливо
з гумористично-саркастичним забарвленням
ще з іншого боку, та звідки в росіян ті автентичні ’рицарі’?
і так зрозуміло, що слово їм чужорідне, але чому вони мусять мати
на це слово якесь ексклюзивне право? тощо

це все дуже так нюансово і насправді несуттєво, повірте
і я так багато пишу з приводу незначних, як оце сказано, нюансів,
саме тому що до практики всілякої ворожнечі, у всі часи
належно входить ймовірність роздратування якнайдрібнішого, із
котрого можна швиденько роздмухати вогонь будь-якої нищівності...
але моїм завданням не є ворожнеча, чи провокація, якось вже повірте
на слові, інакше на рівному просто місці навіть не знаю,
як це можна доводити, що ти не мав анічого в замислах, бо говорити ні,
ще може не означати, що то є ’конче ні’,

ну але якось мусимо зупинятися, десь
бо все це безодні

із всякою правдивою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 08:56:56 ]
У коментарі про слова запозичені-перепозичені так потрібно оформили в слова те, про що потрібно говорити, поки не затяглися в прірву. Дякую.

У тексті насамперед ритміка сподобалась)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 10:10:34 ]
Здавалось би - що там одна маленька літера!.. а який пласт піднімається...
Спасибі за заглиблені розмисли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 13:14:04 ]

щиросердно вдячний, о Ларисо
& навіть більш, аніж щиросердно, Вам, Галино

хай би звесніло, нарешті, повсюдно, і для всіх


*пішов домовлятися*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-02-19 23:01:07 ]
путь через присмерки

бажання вистигають, крім світла...

занурило...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-19 23:07:48 ]
бажання штука таки химерна, До
а світло однозначна матерія

а ще терни здебільшого, теж
але про терни іншим разом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 11:22:30 ]



Від руки до руки не звести ні мостів, ні доріг.
Щось сіпнеться на мить
і обдурене знітиться, щезне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 13:14:38 ]


імітація гріхів
імітація страхів
імітація супокою

& лід
слід у
слід...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-02-20 18:25:12 ]
"...сяйні бажання вистигнуть
як до вподоб їм

вíват о зоряний рицарю..."
Я тут побачив несумнісне. Якщо сяйні бажання вистигли, то чому радіти? Доцільніше "біда о зоряний лицарю!. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 18:32:48 ]
а хто тут радіє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-20 18:39:27 ]
рицарю бажають здоров’я, аби нарешті дійти до перемоги, хоч якоїсь
хоч би навіть і не треба вже, ну але хай би


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 20:55:30 ]
Прочитала у день публікації, а до коментів оце тільки зараз добралася ))
Мені останні рядки прозвучали іронічно - бачу, що наче таки вгадала ))
"Тихо сковзнувши від стіни, блискає вогник" - дуже вдало, зразу динаміка появилася, бо картини - це чудово, але якщо вони ще й рухаються... то вже ціле кіно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-02-22 21:52:04 ]
...та бо все щира правда, як усе було промовлено ще трохи раніше, щодо снив, які є віршами, навіть, коли віддзеркалюють так звану реальність, бо все те трохи якби камера-обскура, а іронія в тім, що проекція догори дриґом, відтак і перемога для того, хто ходить на голові, не зовсім парад, хоча ймовірно, все-таки і не безумовна зрада, бо так було би надто вже сумно...


*найуклінніші подяки*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-02 11:33:38 ]
оптимістично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-03-02 18:13:03 ]
рицар він мусить бути оптимістом,
хай би навіть між смертю & дияволом

о Маріє