ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2018.12.14 04:47
чи дорога змучена
кнайпами й хрестами
чи то смерть заручена
з холодом у храмі
я себе не впізнаю
мов слова молитву
бо так тихо як в раю
наче горлом бритва

Домінік Арфіст
2018.12.13 22:55
Біліє парус у блакиті
Туманній моря, сам один!..
Що він шукає в дальнім світі?
Що кинув у краю своїм?

Б’є хвиля – вітер завиває,
І щогла гнеться і скрипить…
О ні! Він щастя не шукає

Ярослав Чорногуз
2018.12.13 21:23
Не печаль брови ясної
Ти, красуне чарівна.
За холодною зимою
Сонцесяйна йде весна.
Не тривож сердечну рану,
Не роз`ятрюй самоти.
Ще веселка за туманом
Буде квіткою цвісти.

Микола Дудар
2018.12.13 18:19
Коли здається, що Правди-Бог далеко
Зв’язок нікчемний… кілька сот причин
Ти передай свій лист через лелеку
Лиш не прогав їх журавлиний плин…

2 - Коли твоїй вірі потрібен ще поштовх
З усіх ситуацій - це найглавніше
Згадай як в дитинстві ти бігав на

Марґо Ґейко
2018.12.13 17:07
Де голі дерева і дупла розкривши роти
Ячать, а опівночі хорами плакальниць схлипують,
Де вени землі наполегливо риють кроти, –
Самотня хатина стоїть під оспалими липами.

Там духи пильнують того, хто обрав манівці.
Між ними і нами спадають незримі п

Олександр Олехо
2018.12.13 15:58
Я так не вмію… та пусте,
і поетичному взірцеві
не заздрю чорно. Біло теж.
Зате подякую творцеві,
що є душа, і слово є,
та їх єднання на папері.
Шаную вічне і своє –
ошатний вхід і будні двері.

Олексій Кацай
2018.12.13 13:37
Коли наближається швидкість
до світлового бар’єра,
то зникають зірки зо світлом
галактичного інтер’єра.

Їх вже по курсу не видно.
Не видно їх за кормою.
Я з безодні лечу в безодню,

Таміла Леськів
2018.12.13 11:53
Коли з очей спадає пелена
І бачиш ясно помилки життєві,
Робити щось запізно. Сивина
Внесла свої корекції суттєві:
Яке це має значення тепер,
Чому і хто паплюжив, нищив душу
І тіло, й волю? Дух мій ще не вмер.
За дні останні я боротись мушу.

Ігор Шоха
2018.12.13 11:37
Пригадую неопалиме.
Не досипаю ніччю.
Усе стоять перед очима
іконами обличчя.

То поділю своє на двоє,
то стулюю сюжети.
А від ліричного героя

Мирон Шагало
2018.12.13 10:33
Так дуже близько — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
проходять юрби туди і звідти —
турбот потоки
(це там, але не тут).

Сюди ж туристів давно не водять,

Маркіяна Рай
2018.12.13 09:53
В ніч на Андрія виводжу твоє ім'я
Білим по білому - випаде, чи забудеться?
Ось тобі мить призначена, ось тобі грішна я -
Він чи прийде у сни, чи вкотре уже заблудиться?
...
Білим по бі-
ло-му, -
ломить сліди йому.

Юрій Лазірко
2018.12.13 06:53
у чеканні відстані мовчать
а мовчанню є про що сказати
про любов до сили і меча
при нагоді світом панувати

про купання в золоті й пітьмі
де немає голоду для втіхи
і про тихий плач і дикий сміх

Микола Дудар
2018.12.13 00:10
В думи завія пролізла
Випнула спокій у двір
Вимкнуте світло, вже пізно
У буді бубликом звір…
А темінь - на десять кроків
Хропе й облизує сни…
Дитина воно до року
І ти милуєшся ним

Світлана Майя Залізняк
2018.12.12 23:11
Із лементу

- Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
дядько з ятки лементить. Малорос.

Ось автобус - до калюж підплива...
Дим усюди: з-під губи... з рукава...

Ігор Деркач
2018.12.12 21:20
Доживаю своє уві сні...
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.

Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :

Сонце Місяць
2018.12.12 19:35
рубається шляхта & маркіз
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз

босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Критика | Аналітика

 «Післясмак…»





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-02 22:49:43
Переглядів сторінки твору 1274
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 13:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 10:59:35 ]
Такий розбор польоті також велика праця - і потрібна.
Подобається те, що виголошені не тільки недоліки, а присутнє й знімання капеляха. Гідно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:41:27 ]
Нічого особистого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 11:12:50 ]
Хороша критика, грунтовна. Міг би теж дещо додати, але я не спеціаліст у сонетярстві. Автор помилки виправить неодмінно, у другому виданні. Перше, з помилками, стане раритетом. Причину такої кількості ляпів у виданні бачу не тільки у рівні майстерності автора, але й у відсутності літредактора та коректора. Є технічний редактор Є.Онишко. Мабуть, це людина, яка верстала книжку. І все.
Самовпевненість пішла не на користь.
Власне бачення після прочитання твору двояке. Розуміючи всю складність побудови такої надскладної поетичної комбінації залишилося відчуття холостого пострілу. Це моя суб'єктивна точка зору, сподіваюся що помилкова, оскільки така гігантська праця просто за свою масштабність має бути якось винагороджена. Це ж не прохідний твір початківця.
Критикувати легко, а написати щось подібне - важко. Інколи просто недоступно.
Але тут мова навіть не про це. Дав прочитати корону сонетів чотирьом фахівцям. А потім тещі. Вона за 85 років багато чого такого прочитала. Всі в один голос заявили: "Нецікаво. Другий раз читати не захочеться".
Я розгублений. Сподіваюся, що це тільки точка зору окремих людей, а не загалом усієї творчої спільноти.
А Ви як гадаєте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:43:02 ]
"Нецікаво" не означає "погано". У кожного своє бачення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 15:09:26 ]
Абсолютно вірно. Подобається чи ні - суб'єктивне відчуття, отже не є основним критерієм оцінки твору. А ця праця - не школярська вправа початківця, а колосальний труд. Запропонував винагороди ти книжку Ярослава Шевченківською премією. Слухачі ж мовчали. Заздрили, мабуть, що на щось подібне не здатні.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:54:44 ]
Олександре, так радію тому, що Ви знову знайшли спільну мову з давнім другом. Вітаю вас обох з поверненням до витоків. Звісно, що все ще свіже і поболюватиме, але якщо берегти одне одного, то має можливість зажити. Бережіть, прошу. Не допускайте колючок - з дрібничок все йде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:22:29 ]
Дуже цікаво все це читати. І, думаю, для всіх небайдужих - важливо.
Маю щире сподівання, що й вельмишановний автор, п.Ярослав, із властивою йому суто аристократичною посмішкою сприйме все написане, розведе руками, і скаже: "і справді цікаво, утім, буду щасливий побачити інші, схожі творчі спроби! Чим більше, тим краще!"

А ще, на мою скромну думку, дуже важливим є особливий кут зору на творчість Ярослава Чорногуза саме окрізь глибше розуміння притаманного йому ( як на мене - в більшості творів) стилю. І тут вже просто читачі не годяться, вони будуть як сільські рибалки на поверхні океану. Для них риби тут не буде, бо для них риба - це те, що в кошику. Тобто, я про стилістичний океан "маньєризму". Хто не в курсі, той легше сприйме порівняння "маньєризму" як "статичний" чи "динамічний" жест, форма (для заповнення і самими читачами), акорд - різних рівнів і способів існування.
Взагалі, вважається, що будь-який вислів завершується "жестом" чи ж бо акордом відчуттів ).
Нмсд, Ярослав Чорногуз природжений маньєрист, і сприймати його творчість інакше, це втрачати 99 відсотків із написаного. Фактично, по суті, автор пише "жестами", формами жестів, акордами, які чудово роззіповуються в зворотну сторону - до будь-якої складності сцен, характерів, описів, послідовностей. Переконаний, що це, в основному, робиться музично-підсвідомо, а як таке інакше робити? Суто інтелект не годиться.
Тож для мене і є неймовірною розкішшю в стосунках із творами автора - саме сприйняття пластики маньєризму, і заповнення цієї пластики саме моєю читацькою особистістю.
Чи всі здатні до глибшого, аніж на поверхні "декоративного сюжету", сприйняття? Ні. Тому не думаю, що саме в такому ключі ця "корона" буде кимсь написана. Шліфуємо і радіємо, що в нас таке є )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-03 14:44:10 ]
Саме тому я й скидав капелюха... Але манера теж вимагає чистоти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-03 15:16:48 ]
Я на таку працю нездатний. Ні досвіду, ні знань, і стилістика геть інша. Тому й кажу: такі речі може фахово коментувати тільки спкціаліст з відповідною освітою. Тому будь-яка оцінка твору мною буде необ'єктивною і упередженою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-04 01:50:37 ]
Так, Мирославе! Я дякую Вам за конструктивну в багатьох місцях критику, на 15-20 відсотків вона корисна для мене. На жаль, чесно визнаю, майже не був знайомий з роботами Ігоря Качуровського. Заговорили про нього в письменницьких колах нещодавно і я не встиг як слід придивитися до творчості цієї особистості. Його переклади Петрарки хвалив Максим Стріха, як найкращі на сьогодні. Ця вимога крапки в катренах, терцетах, і не перетікання речення з катрена в катрен - її дотримати мені - дуже легко, це не складно, просто я не знав про її існування...
Мені здається, що вся ця критика виникла ще й значною мірою під впливом наших словесних боїв з олександром Сушком, хтось образився за "графоманський клозет", хоч я вже стомився повторювати, що мав на увазі під цими словами не весь сайт, а лише конкретну особистість одну.
Ви не критик і не аналітик, це правда. Якби Ви таким були, то почали б свій аналіз із Образного ряду, поетичних знахідок - я це десятки разів повторював у порадах молодим і початкуючим авторам. Ви цього майже не зробили, одне -два речення напочатку і до помилок одразу майже перейшли.
Якщо б я так зробив із Вашим вінком сонетів "Уставай, Україно", то моє критичне простирадло було б утричі довшим. З точки зору ритміки він не витримує ніякої критики, його треба просто викинути в кошик, а з точки зору змісту там є дещо гарне, і через те його хвалять колеги Богдан Манюк, Галя Михайлик, покійна Світлана Костюк і т.д. Є цілі строфи по 10 складів, а є всі по 11 - дике порушення канону сонетного, не витримана схема теза-антитеза, синтез майже ніде, розривання речення між картенами також наявне, хоч Ви, на відміну од мене, знали і читали Качуровського...
Як казав Платон Майборода іншим композиторам - напишіть щось подібне самі, і тоді будете мати моральне право мене критикувати. Те саме у м"якшій формі Вам сказав і Володимир Ляшкевич. Критикувати завжди легше, ніж самому таку складну форму написати. А так виходить, що дехто хоче вивищитись над колегою, втоптавши його у бруд. На жаль, життя показує, що тим самим він сам себе ще більше принижує! За вишукуванням бліх ми не бачимо великого, то стаємо самі блохами літературними, я так вважаю, якщо не згодні - заперечте мені.
Мені прикро про це казати, але за цією статтею, окрім конструктиву мені відчулися заздрість і злість. Даруйте, Мирославе!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 08:04:47 ]
Якщо чесно, то іншого я й не чекав.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 11:09:02 ]
Що таке аристократичне середовище? Воно, звичайно, поруч із простонародністю, але окреме. Відрізняється тонкощами, натяками, які діють краще за пряму дію рівнями нижче.

Рекомендую оглянути, як це розуміється французами. Всі ті тонкощі і різноманітні характери, і щільно і кожен окремий космос - в одній музичній постановці.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 17:48:54 ]
О, так. Чудова ілюстрація аристократизму у розумінні французів. Звичайно, аристократизм проявляється не тільки у танці, жестах і рухах, але й у манерах поведінки, висловлюваннях, умінні вести діалоги (навіть – гостро-критичні) та, зрештою, у всьому…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 20:02:58 ]
А ви думаєте, що аристократизм український був би інший, аніж французький, якби його не знищили до нинішньої голої скелі? )



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 16:33:18 ]
Такий поступ, коли відбувається не «відціджування комахи, а ковтання верблюда»,заслуговує поваги, бо тоді він дійсно спрямований на збудування (доповнення) титанічної авторської праці.

Сподіваюся, Мирославе, що тут все так і було...
а все інше не вартує того, щоб розмінюватися на особисте, бо з процесом очікування добра від добра сьогодні, на жаль, доводиться зустрічати все рідше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2018-03-04 17:50:21 ]
Для мене вся ця історія – вже вчорашній день. Тому зосередьмося на часі нинішньому. Тим більше, що він сприятливий для самоаналізу та самооцінки власного «я».
Дякую УСІМ за висловлені особисті міркування і бажаю творчої наснаги та внутрішньої гармонії.

З повагою.