ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.17 23:41
осінь що у неквапному свому процесі
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном

Вячеслав Руденко
2026.10.17 17:31
Це повітря на диво крихке, місяць посмішку шкірить.
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.

Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан

Борис Костиря
2026.10.17 13:54
Спокійне кохання у зрілому віці
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.

Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години

Віктор Кучерук
2026.10.17 06:43
Мерехтіли зорі в небі,
Тиша танула в пітьмі, -
Я збирався йти без тебе
Навстріч збудженій зимі.
Та лише подався з хати,
Як спинився за дверми,
Бо почав тепло втрачати
Задалеко до зими.

хома дідим
2026.10.16 23:45
на правах інтермедії
побути поетом
побути красивою осінню
побути жовтнем
курити якусь целюлозу
майже тирсу якусь
але ж
перечитуючи епістолярії

С М
2026.10.16 23:06
чи ти прокидався із чуттями
щось помінялося явно
розірвано циклічне часосприйняття

цей демонічний безлад ухопив тебе
цей демонічний безлад ухопив тебе

не крапає сльоза, хай забринить

Іван Потьомкін
2026.10.16 22:35
Люблю, як, весела, розбуджуєш гомін довкіль
І твоїми очима простежену далеч дороги,
І ті чари, що явлені сміхом твоїм –тії ж чари завжди!..
Що тебе я досі не покохав - неспроможен збагнути.

А тепер,як сад зашумить чи скрипнуть двері,
Зриваюсь,аби п

Світлана Пирогова
2026.10.16 20:23
Малює осінь філігранно:
У півтонах охри і бронзи.
Вдягає клену шарф багряний,
Заводить з листя справжнє рондо.

Вона не квапиться, бо знає:
Краса у кожній миті парку.
І таємничості ознаки -

Мирон Шагало
2026.10.16 19:44
Тихо жоржиною
до скроней твоїх доторкну,
казкою мрійною
вечірні уста пригорну.
Ніч засвітить зірки
для нас двох.
Ранок народиться
без тривог.

Ігор Терен
2026.10.16 15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.

ІІ

Борис Костиря
2026.10.16 13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.

Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря

Катерина Савельєва
2026.10.16 11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.

Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,

В Горова Леся
2026.10.16 11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.

Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,

Віктор Кучерук
2026.10.16 06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.

хома дідим
2026.10.15 23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз

Артур Сіренко
2026.10.15 16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Суголосся
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
краплинка долі затекла у вірші
і там відкрилася струмком джерельним.
Чи буде річка з берегом квітчастим,
а чи криниця з чистою водою —
покаже час.
А поки тихим щастям
мене струмок довірливо напоїть.

13.08.2018

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-13 14:33:59
Переглядів сторінки твору 5839
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-08-13 16:13:48 ]
О! Легко, чарівливо. І обнадійливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 16:16:30 ]
Як сказав Сонце Місяць - вірші є молитвами, тому й обнадійливо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 20:55:15 ]
та сказав...

ковток джерельної води у цій пустелі, о Ларисо
завжди доречі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 01:23:30 ]
Українська колисанка

В оксамито-волошковому тумані,
В терпко-солодко-вершковому дурмані,
Прокидаюсь і виходжу в світле поле
Виглядати, де ж ти бродиш, моя доле.
І бруньковою сльозою умиваюся,
В помаранчеві суцвіття я вдивляюся,
Мелодрамно-світанково мені стало,
Бо квітчасто-пелюсткове небо стало...
Я залюлю-заколишу мрію світлу,
Занесу назад у хату дивоцвітно,
Свічку сльозновосковую запалю,
Бо люблю тебе, люблю я,
Бо люблю...

25.08.2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 10:10:49 ]
Гарна колисанка, Серго, мелодійна дуже.
Щоправда "квітчасто-пелюсткове" маслом масляним йде. І, якщо "прокидаюсь, вдивляюсь", то "стає"?
Запалювання свічки зранку після заколихування трохи не зрозуміла, але у колисанках, мабуть, суть на десятому місці, головне - приспати, що Вам вдалось чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 11:04:29 ]
Взагалі то це мила узагальнена пародь, Ларисо))) Я там приписував, викладаючи її, наступне- "колисанка може бути прийнята за взірець при написанні квітометафорячих віршів"))) Та, власне, нею все й сказано))) Доброго гумору і гарного настрою)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 11:27:21 ]
Навзаєм, Серго)
Може й так... може й досить вже чистого-джерельно-квітчастого... а може й хай живе... все має право на життя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 23:30:59 ]
Та хай живе... Все має право на життя... Трактор Тичини теж гарна паезь (і це прогрес, бо це вже усе ж двадцяте сторіччя, не дев"ятнадцяте, як у квітометафорятині) Я ж не проти... Є ж, наприклад, у світі клуби наслідників-поціновувачів певних напрямків минулих епох (ото ще спробуйте наслідувать Ламартіна, скажімо... або Шеньє...) От тільки до РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ це жодного відношення не має. І коли цей, вибачте, "напрямок" а ля "квітчастий рай кріпацьких днів" ще й нав"язується, як стовповий шлях укрліту... ВИБАЧТЕ. Цим шляхом я ТОЧНО НЕ ПІДУ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-18 19:58:05 ]
у кожного свій шлях, Серго, є гарно протоптані дороги, ними зручно йти, тому й люди йдуть... Вас же ніхто не принуджує)) комусь і квітчасто-джерельне до вподоби - і що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:17:35 ]
НЕ ЗАВАДИЛО. Одруківка. натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:15:19 ]
Відповім, виклавши один старий свій твір, вибаче вже, що обтяжую читанням, "мого", але таки трохи "в тему" (обмовлю- твір суто до Вас стосунку не має. А от до теми діалогу- так. Він, доречі, в книгу нову мою увійшов, хоч написаний давно і з певного приводу. Книгу потім проанонсую. Зараз нема часу, і я ще й у від"їзді буду. А твір, що наведу, почитайте. Може, трохи ясніш стане, хто до чого кого і чому принуджує чи ні. Відносно ж суто квітометафорятини- дозволю собі елементарну сентенцію. Навіщо творити і пропагувати вже створене двісті років тому, тим більш, абсолютно не оригінальне, беззмістовне і нецікаве? Який в цьому смак? Який сенс? Просто юзати по зручній площині? І навертати інших? Ви не розумієте, що цим вбивається перспектива? Юзайте.... Отут я точно нічим не заваджу. Нажаль... Нажаль, це не дискусія. Вибачте, час відібрав)

Мистецтвознавець. Гумореска

От не художниця. Аж ні з якОї
(з правої, з лівої- НІ- сторони)
До галереї із передпокою
Водить та й водить потічок рясний...

-Мистецтвознавець. Живопис вивчала.
(а як вивчала, то можу й навчить)
З роду я пензля в руці не тримала,
Та малювати навчу вас за мить.

У магазині набір продається.
Пензлі. Інструкція. Фарби. Рядно.
Вивчив. Розвів. І малюй, що прийдеться
Згідно шаблону. Мені все одно!

Ще не заважило б по галереї
Як екскурсантам зі мною пройтись-
Поллака трохи змішать з Рафаелем...
Як малювати уміли колись!..

Як у віршІ не підібрана рима,
Автопідбірник ввімкни- і вперед!
(хочеш- пиши. Та з казками такими
Щось я не чув, щоб виходив поет)

Ну, а як будеш не надто слухняним,
Буде не радісна доля твоя.
Мною заведено у малюванні-
Мистецтвознавець сьогодні- ЦЕ Я!!!
....... ....... .......
От не на часі... Обпалені крила...
Справи... Турботи... А серце щемить-
Скільки талантів ти щойно згубила?
Скільки ще згубиш... як не зупинить?


© Copyright: Серго Сокольник, 2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-19 12:31:14 ]
Я про те, що кожен сам обирає свій шлях, Серго, і має на це право. Хтось талановитіший, хтось менш - для всіх є місце.
І читачі також різні, і вони також обирають самі, що їм читати.
Зневажати чужі смаки, нав'язуючи те, що здається правильним? Це не мій вибір.

"Квітометафорятина" не є моїм стилем (якщо Ви читали мої твори, то бачили мій розвиток), ну а якщо по якійсь причині я буду творити в даному напрямку, то це буде мій вибір, і як хтось сторонній спробує керувати, куди мені йти, то я йому теж вкажу напрямок руху. Люблю взаємність))

І таки не обтяжуйте коменти своїми віршами, ну їй-бо моветон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-19 22:05:18 ]
Гаразд, Ларисо. Не часто і спілкуємось. Трохи переборщив. Вибачаюсь з "моветоном". Я до слова сказати, напрямків руху нікому не вказую) А з "квітометафорятиною" (гарний таки термін мною введено, віки переживе))))) гадаю, розумні самі колись, може, зрозуміють, що до чого, дурним не поясниш. Всього Вам найкращого. Ще раз прошу вибачити. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-21 19:52:20 ]
просте бажання напитися звичайною водою & щастя, з отим задоволенням пов’язане
притаманно-літні, Ларисо

або, в проекції життя ~ дари найліпших років і чуттів відповідних