ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / "Дарунок Сізіфа"

 ***
Колючі спогади… І вісті –
ні одійти, ні одмахнутись.
Ховає час в осіннім листі
неспиту порцію покути.

Небес блакитна порцеляна…
По норах – дикобрази, кобри.
І віра, од причастя п’яна,
Нашіптує: «Все буде добре,

Без чвар-гризот і заморочок».
Життя наладилося наче.
Душа ж – забилась у куточок:
…плаче…

10.09.2018



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-10 19:54:40
Переглядів сторінки твору 3272
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-09-10 21:03:50 ]
Якщо все лихе по норах, то чого ж душі забиватись у куточок? На завершення хай поплаче, але не тужить... Проситься оксюморон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-10 21:15:17 ]
Це лише душа знає...
Оксиморон. Так. Він вже напросився. Саме цей прийом застосовано у вірші)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-11 07:23:08 ]
Знаєте, як можна назвати вірш? "Самота". Навіть якщо все наладиться, а поруч не буде нікого, хто тебе любить і підставляє плече - життя втрачає сенс. І почуваєшся нещасною побитою собакою. Це почуття глибоко одинокої людини. А це вже не оксюморон - це гнітюча реальність. Складно все це.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-11 11:40:22 ]
Можна...
Втім, навіть є поруч ті, хто тебе люблять, ту самоту не розвіють. Можна й не відчувати себе нещасною побитою собакою, а внутрішня самота все одно космічного масштабу. Ви праві, Олександре - складно це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-09-11 09:28:01 ]
угу, віра присипляє... воно то наче й порятунок...для нервів, але ж душа відчуває, що щось не те... от і скавулить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-11 11:41:54 ]
Так... Дякую за розуміння, Ларисо.
Душі мало зовнішнього благополуччя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-09-11 13:17:46 ]
По-юдейськи сказано: "Ховає час в осіннім листі неспиту порцію покути". Адже перед Рош Гашана (Новим роком)кожен має вибачитись перед тими, кого скривдив, а в Судний День, що настає після цього, спокутувати гріхи перед Всевишнім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-13 11:51:47 ]
Це добре чи погано? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-11 16:38:35 ]
Нездоланна екзистенційна одинокість людини на землі...
Проникливо і зрозуміло все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-13 11:52:13 ]
О так...
Дякую за розуміння, Олено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-09-11 17:48:37 ]
Зовнішнє і внутрішнє... себе не обдуриш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2018-09-13 11:52:46 ]
Власне, так і є...
Дякую, Галино, за відгук.