ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.10.24 09:23
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

***

Над

Віктор Кучерук
2025.10.24 07:32
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 noiresque
Образ твору  
зморило нанівець почесну варту
втручатись нікому вже клич не клич
& носферату обіймає ніч
 
& ледь одквітлі сиплються сади
& дірами очниць кривавий дим
& ще для когось зовсім інше завтра
 
& в помислах що жодний не беріг
тінь сковзає затьмарюючи тіні
о знаній несподіваній годині
де попіл відчуттів неначе сніг
 
засвітлює шляхетні поривання
судомний до нудоти ласий гріх
чесноти злі поневіряння їх
блюзнірства у без тями віршування
 
 
 
 
 
 

 
2017
 
_______________________________
Art © Philippe Druillet, 1944
 
 
 


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-26 00:05:44
Переглядів сторінки твору 8935
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.23 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2018-11-26 13:37:27 ]
готично...

навіть профетично...

в стані навіювання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-27 02:58:29 ]
можна було би назвати романтизм
в принципі, те саме

профетичне це як майбутнє-в-минулому, До
все відбулося & все прибуде ще не раз

&&

для когось існує, чи існуватиме зміст
для когось ніц

хтось має очі, навіть бачить ними
хтось мислить, що має

а комусь навіть мислити зась




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2018-11-26 14:44:33 ]
Дуже гарно і витончено-образно! Добре, коли безтямне віршування таке навіює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-27 03:01:35 ]
все найліпше безтямне мабуть, Олено
вжеж, при чистих, поетичних намірах

світлі подячності
& зимових казковостей від нас Вам


*споглядаючи снігопад за шибкою....*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-27 11:33:24 ]
Читаєш і не знаєш куди думка автора заведе, чи у хащі, чи до світла, тим і цікаво. Дякую, Сонце Місяцю, за поетичні лабіринти образів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-27 19:27:46 ]
щиро дякую навзаєм, Тетяно

форма це важлива річ, хоч і не виняткова
особливо щодо 13-14-рядників
тут є хороша практика, вгадати, яке проситься завершення
& піти трохи іншим, хай би паралельним шляхом ~

лабіринти теж люблю, інтуїтивно
оскільки оригінальний лабіринт чи не найбільший міт, і взагалі не факт, що це не вигадка
(але ж, наскільки розкішна вигадка, погодьтеся) -
то всі наступні споруди можна вважати бажанням відтворити
як не міт, то хоча би казку

це таке дуже поетичне бажання, нмд.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-11-27 19:37:57 ]
О, так, дуже цікаво блукати незнаними шляхами!
Відкривати для себе палітру кольорів та світломузики у слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-27 19:39:17 ]
щиро дякую ще раз, із усіма сіжноказковими побажаннями, Тетяно

в нас тут розкішна зима