ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Бойко (1953) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-17 20:39:41
Переглядів сторінки твору 1812
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.102 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 07:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 21:36:04 ]
Гарно написано, але як в одному з моїх недописаних віршів - "радісно і сумно від зими". Це коли чорне і біле - сніг і плями.
Так от і у вірші. І печаль, і віват. На мою думку, цікаве поєднання, варте осмислення.
І останнє досягло кінця.
"Марно взивати всує" - це те ж саме, що марно взивати марно. Мінус на мінус дає плюс.
Тобто, варто взивати.
Фінальний рядок мене привів до питання про наголоси.
Бо "коли́". Нормативний наголос такий, якщо йдеться навіть про "кіл" у множині. Про кілок.
Автори, буває, навмисно, змінюють віршовий розмір - щоб викликати увагу. Зупинити читача, а потім - гайда з некопаного по копаному.
Загадковий вірш.
Дякую.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-17 22:53:20 ]
Дякую. Все чітко Ви зазначили. Певні зміни зробив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 00:40:45 ]
Вже краще.
Важко зрозуміти, що за біда спіткала літгероя.
Але це не проблема. У творі може бути загадка, на яку може знайтися відповідь якщо не в читача, то в автора або в нащадків.
Якщо автор знаний і визнаний, то чим більше загадковості в його творах, тим більший інтерес вони можуть викликати. Вони будуть як "джаконди", "квадрати" тощо.
Але я відхилився від курсу.
Про дієслова.
Дієслово "пошкодувати" має декілька значень. Якщо спиратись на перші, то виходить, що скрута не пошкодує, що щось вона зробила чи не зробила, втратила чи ні.
Якщо автор мав на увазі, що скрута нікого не пожаліє, то дієслово "пошкодувати" у такому значенні є перехідним. Тобто, дія повинна перейти з підмета на додаток - пошкодувати (пожаліти) [кого? що?]. Або не пошкодувати (не пожаліти) [кого? чого?].
Я запропонував би наступний варіант:

Скрута не дасть пощади,
Безвість за душу візьме...
Щастя біда не вкраде -
Вистачить їй харизми.

І що ми маємо:
Щастя (у род. відм.) біда не вкраде, бо вже немає чого красти, або біді вистачило чиєїсь харизми.

Можливі кращі варіанти. Свого я не нав'язую.
Існують вірші з більшою загадковістю, яка починається ще з граматики. Автор цього не розуміє, бо він "на своїй хвилі". Або ті чи інші фрази для нього є звичними, якщо не новими, перлами, творчими знахідками etc.

Вибачте мені обширне пояснення.
Буде видаленим - я не ображусь.
Тренування пам'яті ніколи не зайве.
Воно корисне.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 08:32:36 ]
Наскільки я зрозумів свого літгероя, то біда у нього досить типова. Він згадав, нарешті, приказку: «Не тратьте, куме, сили...» і зрозумів, що з його харизмою це –найраціональніший вихід. Аби полегшити його долю, спробував випрозорити закінчення вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-18 08:58:29 ]
Тобто, я діяв у правильному напрямку. За допомогою першої версії вірша суть проблеми літгероя була зрозумілою.
Залишалося лише узгодити між собою деякі розбіжності.
Можливо, за моїх порад відбулося певне вихолощення ідеї.
Але вона не вмерла.
Дякую за увагу та довіру.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-19 05:06:33 ]
Отже, віват печалі. Повтор тут непотрібен. Дуже коротка форма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 10:18:28 ]
Частково можна погодитись. Але "отже" - це вже остаточно, а "певно" - ще залишає якийсь люфт, невелику надію. Подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-19 05:10:22 ]
"Годі впіймати мрію, бо заважа харизма". Тут маємо пояснення, чому маємо те, до маємо. А у Вашому варіанті трохи не чітко. Хоча можу помилятися.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Бойко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 10:25:54 ]
Теж можна погодитись, але частково. Саме слово "заважа" мені щось "не до шмиги", та й акценти трохи зміщує. У першому варіанті харизма не заважає, її просто замало. А у запропонованому - харизма є, але геть не та. Чиновники, перед тим, як відкласти щось "у довгу шухляду", казали: "питання потребує подальшого доопрацювання".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 14:53:15 ]
Оскільки я брав участь у редагуванні цієї мініатюри, то дозвольте додати.
Крім усічених закінчень дієслів (-ти, -ть, -ся, - сь) існують і стягнені.
У прикметниках (наведу приклади) "коханая" - "кохана", "рідна" - "рідная" etc). У дієсловах - "буває" - "бува", "кохає - "коха", "робить - "робе" etc).
Про це я довідався з Інтернету. Посилань не надаю, бо головне - знання, а не докази та свідки.
Оце "бажа" мені теж не до шмиги :))
Дякую за увагу,
Ю. С.