ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші / класика*

 Самота (R. M. Rilke)
Образ твору  
Ця самота є дощовою
Від моря, над відтінки вечорові
понад рівнини дальні й ген за овид
здійметься в небо, що близьке їй, та
впаде із неба врешті на міста

Дощить кругом у нечіткі години
де всі провулки досвіту чекають
коли тіла, що ніц їм не судилось
в гіркій розпуці осягають зайвість
як ті містяни, попри їх ненависть
в одній постелі разом спати мусять

річками ллється самота суспіль...




 


 
_______________________________
Art © Ekler, 2008



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-19 03:53:08
Переглядів сторінки твору 8379
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 21:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 03:54:18 ]





Einsamkeit

Die Einsamkeit ist wie ein Regen.
Sie steigt vom Meer den Abenden entgegen;
von Ebenen, die fern sind und entlegen,
geht sie zum Himmel, der sie immer hat.
Und erst vom Himmel fällt sie auf die Stadt.

Regnet hernieder in den Zwitterstunden,
wenn sich nach Morgen wenden alle Gassen
und wenn die Leiber, welche nichts gefunden,
enttäuscht und traurig von einander lassen;
und wenn die Menschen, die einander hassen,
in einem Bett zusammen schlafen müssen:

dann geht die Einsamkeit mit den Flüssen...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-02-19 10:43:08 ]
Самота - саме та...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 17:43:01 ]
в оригіналі навіть скоріше ’Одинокість’, о Галино
але Самота звучить подібніше до Айнзамкайт
тому є саме тим звучанням, що бажалося би

звучання поезій для мене найважливіша річ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 11:39:11 ]
не знаю німецької, тому об'єктивно нічого не можу сказати про якість перекладу, але інтуїтивно чую, що він ідеальний, бо настільки співучий, і такий чутний, і такий образний... і слова, вжиті в перекладі, подобаються точністю попадання в намальовану картину
перечитувати хочеться, Місяцю, дякую за подарунок світу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-02-19 17:39:31 ]
дякую, Ларисо

переклад педантичний навіть
щодо ритму і авторської інтонації
навіть оригінального звукопису, наскільки можна було його зберегти
принаймні, він, про мій смак, вигідно відрізняється
від відоміших перекладів цієї речі Бажаном і Фішбейном
(при всіх шановних уклінностях у бік метрів)
оскільки не містить пафосу, бо пафос і Рільке несумісні, нмсд




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Скоропис (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-21 11:43:38 ]
Вітаю, Сонце-Місяцю!

Чудова інтерпретація, особливо з огляду на кількість попередніх перекладів цього шедевру

Цілком погоджуюсь з пані Ларисою -
геж, наразі той випадок, коли віднайдене Вами розгортання форми знімає перекладні "зайвинки" в плині роздуму, лексичний ряд - свіжить і не перешкоджає йому...

з приємністю вчитуюсь, вслухаюсь і очікую нових вражень з-під Вашого пера

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2019-03-14 01:55:15 ]
всякі подяки навстріч, Петре...

щось трапляється інколи, хоч навіть дедалі рідше
або може якийсь період
звісно, будь-який період є тимчасовим

просто враження, що нікому особливо насправді
із тих авторів, що весело ковбасяться з ранку до ночі
на ПМ,
та добре є саме із такими, як вони самі

а ті, хто не зовсім такі ж, за смаками, інтересами
світоглядом, чи світосприйняттям
хай би навіть мова про дуже звужений світ
або дехто зве це моделлю пекла, чого би ні ~

тут якби зайві

тобто, я все це розумію, без питань, тільки якщо насправді
настільки байдуже їм, то чого нав’язуватися

є чим зайнятися і поза сайтом...