ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.09.16
09:51
Довбає тімницю у саднах
Щодня Аглая Саловсмак.
Волає: - Голови квадраті
У бевзів. Круглі - в розумак.
Тому я личком повновидна,
Віршата варяться в главі.
Лиш я одна пошани гідна
Щодня Аглая Саловсмак.
Волає: - Голови квадраті
У бевзів. Круглі - в розумак.
Тому я личком повновидна,
Віршата варяться в главі.
Лиш я одна пошани гідна
2019.09.16
09:09
ІПолетіли у вирій бусли
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.
А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,
і жура до оселі вертає.
А у нас іще – ка_ні_ку_ли:
я не чую, – немає коли,
а у тебе мене вже немає.
А життя як отой водопад
доливає літа по десятку,
2019.09.16
05:36
Стрункі берези та дуби розлогі
До неба піднялися край дороги.
Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).
У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…
До неба піднялися край дороги.
Їх щиро радує і літо, і зима…
(Хоча Петровича вже сьомий рік нема).
У виснажену землю голу, лису
По пагінцю приносив їх із лісу…
2019.09.16
02:16
Великий муж дивився у вікно,
а світ її очей кінчався краєм
тканини його грецької туніки,
яка скидалась із-за складок на
заціпле у бентезі море.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи
а світ її очей кінчався краєм
тканини його грецької туніки,
яка скидалась із-за складок на
заціпле у бентезі море.
Він же
дивився у вікно і його зір
сягав такої далечі, що губи
2019.09.15
19:37
Одне ємке слово окреслює намережане сьогодні Чорногузом. Таке миготливе, зриме слово - маячня.
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки серед аматорів та кількох вит
Я прийняла рішення залишити сайт. Тут мені, зрілій поетці, зі стажем перебування аж 9 років, пропонувалася роль мовчазної авторки серед аматорів та кількох вит
2019.09.15
18:18
Напишу цього разу без жартів,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.
Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,
Голу істину зрійте без шат.
Геніальні поети чубаті,
Сиві кучми на главах лежать.
Їм і оплески, й почестей шуби,
І осанна розчулених дів.
А у мене - лобище як бубон,
2019.09.15
17:12
Навіщо шипи-докори?
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.
Що далі – і так відомо.
Тікай із мого Содому
У рідну свою Гоморру:
Оманою-баговинням,
Образами-манівцями…
Окремо – нам крок до тями.
А вкупі – нема спасіння.
2019.09.15
16:20
Пробувши понад 10 років на цьому дивовижному
інтернет-ресурсі "Поетична робітня", який очолює
Велимир Маньєрист ( і саме він створив тут цей неповторний світ класичної римованої романтичної поезії, де шляхетні трубадури оспівують неземну вроду прекр
2019.09.15
16:08
Твоя нещирість в рухах і в словах,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –
Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,
Неправда розмиває береги.
На острові любові – повний крах.
Човни, розбиті вщент… Киги-киги –
Сумує чайка. З розпачу кричить,
Бо змило буревієм все навкруг.
І острівець, – беззахисний вночі,
2019.09.15
10:45
На дерев безшелесність,
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.
Лісів безгоміння
Проливається сонця
Прощальне проміння.
На порозі у осені
Літо постане
І останнє тепло
Охолоне й розтане.
2019.09.15
09:10
Шумний дощ стугонить, кучерявіє, хлюпає зливно,
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад
чорні хмари хустками сирітськими - примхи планид.
Я до тебе душею, матусю, тягнусь інстинктивно,
не знаходжу тепла, лиш свічу за впокій панахид.
Відзвенів благовіст, відчитали молитви за тризни,
пригад
2019.09.15
06:51
В тобі незміряно багато
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.
Солодких крихіток надій
І ти умієш дарувати
Їх тим, хто мучиться в біді.
Чимало нас вже б стали тліном,
Якби не мовила ти: Стоп!..
І не вказала всім із тіні
До світла безліч точних троп.
2019.09.15
06:16
Тусовки модні, дискотеки…
Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.
Не спить ночами Миколаїв
Таксі «Шансон» і фонотека
Блатна на весь бульвар лунає.
Одні «одягнені» у справи,
Машини, вишукані шати…
Своїм життям живе Держава.
А хтось на схід йде. Воювати.
2019.09.14
19:16
В осонні вересень так радісно сурмить
у розтруби дерев, у ріг достатку,
перебирає струни верховіть
мільярдом арф осіннього початку.
Збігаються вітри з усіх-усюд
гойдати ліс у сонячній колисці,
аби приспати безперервний труд
у розтруби дерев, у ріг достатку,
перебирає струни верховіть
мільярдом арф осіннього початку.
Збігаються вітри з усіх-усюд
гойдати ліс у сонячній колисці,
аби приспати безперервний труд
2019.09.14
16:57
Заговорив по-українськи вірш Рубцова.
В моєму серці тихо так заговорив,
Немов озвався давній-давній друг,
А з ним і отроцтво озвалось.
Заговорив по-українськи вірш Рубцова
І Вологодщину, пісну на врожаї,
Врожайну на зажурну пісню,
В моєму серці тихо так заговорив,
Немов озвався давній-давній друг,
А з ним і отроцтво озвалось.
Заговорив по-українськи вірш Рубцова
І Вологодщину, пісну на врожаї,
Врожайну на зажурну пісню,
2019.09.14
13:42
Нема коли поглянути угору.
Та і навіщо линути у даль?
У цю суху осінньо-літню пору
у кожного своя жура-печаль.
Рушаємо із бабиного літа
у затяжні тумани і дощі,
аби були оказії зігріти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та і навіщо линути у даль?
У цю суху осінньо-літню пору
у кожного своя жура-печаль.
Рушаємо із бабиного літа
у затяжні тумани і дощі,
аби були оказії зігріти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2019.09.01
2019.08.04
2019.07.07
2019.07.03
2019.06.19
2019.04.01
2019.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Козак Дума (1958) /
Проза
Ще раз про дорогу, устелену благими намірами
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ще раз про дорогу, устелену благими намірами
Цю історію я почув від знайомого директора школи.
Кілька років тому на роботу він прийняв учительку фізики. Учитель як учитель, після закінчення вишу – початкові навички професії і незначний досвід практичної роботи. Свою роботу дівчина виконувала досить сумлінно, але нічим не виділялася від своїх колег, як в позитивному, так і негативному плані. З боку дирекції школи вона неодноразово заохочувалась грошовими преміями та путівками по лінії профкому, а рік тому молодий педагог отримала від школи житло, хоча для цього були і більш підходящі кандидати.
Декілька днів назад він випадково дізнався про те, що цей педагог весь останній час вела фізичний гурток… в іншій школі. Але це не головне. Один із її вихованців не тільки отримав перемогу на престижному міжнародному конкурсі, але і зробив відкриття, яке до снаги далеко не кожному вченому, а тим більше простому вчителеві…
Та й це ще не все. Найбільше мого знайомого директора шокувала відповідь молодої колеги на його запитання, чому вона не створила і не вела гурток в своїй школі. Кліпнувши кілька разів великими симпатичними оченятами, вона без тіні сумління заявила, що це не головне, бо вона думала зробити йому приємно і сподівалась, що він будете гордитися успіхами фахівця, який працює в його школі…
Кілька років тому на роботу він прийняв учительку фізики. Учитель як учитель, після закінчення вишу – початкові навички професії і незначний досвід практичної роботи. Свою роботу дівчина виконувала досить сумлінно, але нічим не виділялася від своїх колег, як в позитивному, так і негативному плані. З боку дирекції школи вона неодноразово заохочувалась грошовими преміями та путівками по лінії профкому, а рік тому молодий педагог отримала від школи житло, хоча для цього були і більш підходящі кандидати.
Декілька днів назад він випадково дізнався про те, що цей педагог весь останній час вела фізичний гурток… в іншій школі. Але це не головне. Один із її вихованців не тільки отримав перемогу на престижному міжнародному конкурсі, але і зробив відкриття, яке до снаги далеко не кожному вченому, а тим більше простому вчителеві…
Та й це ще не все. Найбільше мого знайомого директора шокувала відповідь молодої колеги на його запитання, чому вона не створила і не вела гурток в своїй школі. Кліпнувши кілька разів великими симпатичними оченятами, вона без тіні сумління заявила, що це не головне, бо вона думала зробити йому приємно і сподівалась, що він будете гордитися успіхами фахівця, який працює в його школі…
05.07.2019
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1013 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1013 seconds