ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2019.07.19 08:53
Сіяла маки, а виросла гичка.
З дому тікала в небесну блакить.
Бризнула з губ соковита суничка -
сукня зіпсована, серце щемить!
Біла-білюсінька із крепдешину
атласна шлярочка за пояском.
В лісі збирала солодку малину,
а заблукала в полях за селом.

Микола Соболь
2019.07.19 08:40
Бачите смужку? – єднання небес із землею
Там сонце велике світанку тихенько радіє.
Вроду ранкову і тишу сповиту зорею
Зродить ілюзія космосу в чисту надію.
Розгойдує вітер Аврори нечесані коси
І божа корівка спиває з листочка росу…
О, скільки поезії

Олена Побийголод
2019.07.19 06:49
Із Костянтина Бальмонта

Птичі зграї. Шляху стрічка.
Тин, розхристаний упень.
Сіється з-під неба мжичка
на сумний та тьмяний день.

Придорожній стовп, навпроти -

Козак Дума
2019.07.19 06:29
Прожили п’ятнадцять років
з Василем Наталка –
примелькались, але ж діти…
Розлучатись жалко!
До психолога звернулись,
закінчивши з ринком.
Той сказав, – Вивчать анамнез
розпочнемо з жінки.

Вікторія Торон
2019.07.19 03:39
Нема з ким вести діалог,
скарби добути із кишень,
локомотивами тривог
гриміти в парі кожен день
і чути – легшає вантаж,
просвітки- спалахи – між ним,
і десь з’являється кураж
перед майбутнім грозовим.

Ярослав Чорногуз
2019.07.19 02:44
Сховався день у сутінках сумних,
Довкілля огорнула темна змора.
Прошелестів у гіллі тихий сміх…
То легіт із березою говорить.

Грайливець! Огорта її навкруг
І пестить так легесенько й уміло…
Аж усміхнувся в темні вуса луг!

Олександр Сушко
2019.07.18 21:33
Обізвався на ясені
Сич старий: - Будь біді!
Ой, сини мої, красені,-
Ви ж такі молоді!

У руках фотокарточка,
Кожен хлопець - козак.
Запечалився батечко,

Ігор Деркач
2019.07.18 18:53
Існує все і водночас.
Буває,
що і така ідея нас
єднає.

І помічаємо у мить
єдину
і те, що радує і злить

Світлана Майя Залізняк
2019.07.18 17:16
Я сипала мак із голівки сухої...
Долоня дитяча і трішки спітніла.
Узбіччя... безлюддя...
кололася хвоя...
А сонце сідало... плескалися віли...

Одна підпливла... "Чи не хочеш у коло?
Люляєм-лоскочем... пірнаємо... нумо...".

Сергій Губерначук
2019.07.18 15:08
Цвіте під деревом мільйонолітнім
мільйонолітнім синім цвітом
мільйонолітня квітка.

Повзе змія мільйонолітня,
студена кров мільйонолітня,
мільйонолітня мудрість
між квіток.

Лариса Братко
2019.07.18 09:51
Я знаю,
Ты меня там встретишь.
Возьмешь за руку,
Поведешь туда,
Где не бывает злобы и насилья,
Где не начавшись кончилась война,
Где разлюбившие не мстят друг другу,
Где эгоизм не разрушает дом,

Олександр Сушко
2019.07.18 09:23
Намалюю казку, для душі,
Я ж - митець, уява вельми буйна...
Світ від щебетання аж дрижить,
Зеленіють на леваді вруна.

Щиглики тривожно "фіть" та "фіть" -
Із гніздечка визира малеча.
Мокрий одуд на калині спить,

Надія Тарасюк
2019.07.18 08:34
Зорі у небі-колосі,
Наче зернинки ситі.
Ми здобуваєм золото,
Та забуваємо жити.

Краплі дрібними грушами.
Кожна маленьке море.
Тисячу слів порушено,

Олена Побийголод
2019.07.18 08:10
Із Миколи Некрасова

«Служиш в Росгвардії ти, на біду;
стане вільніше - втечеш, вертухаю?»
«Що мені воля? Куди я піду?
В мене родини немає;

я по природі та звичці - лакей,

Світлана Майя Залізняк
2019.07.18 07:40
У лабіринті снив, у Пслі
твоє плахіття пурпурове.
Ген Санчо Панса на ослі,
за ним овен... Ковчег вже повен.

Сувої сала... бракне мап.
Розкрилися ворота шлюзу.
Сміється Мауглі-сатрап,

Микола Соболь
2019.07.18 07:38
Квадрат Малевича на чорному тлі.
До чого дожили ніхто не знає.
Смолистого кота знайти в імлі
Не дуже просто, як його немає.

Людській жадобі не знайдете меж
І заздрощам границі не існує.
Роздмухуємо вогнища пожеж,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нечас
2019.07.15

Сонячна Принцеса
2019.07.14

Ігор Якименко
2019.07.12

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Олег Вишень
2019.06.29

Матвій Смірнов
2019.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Киш!

От і вилізло шило із мішка. І штрикнуло мене прямо в зад. А я думав, що поети про політику не повинні ні говорити, ні писати. Не царська це справа . Еліта суспільства повинна писати про вірне кохання, нещасливу любов, запашні квіточки, кучеряві хмарки, сльози розпуки. розтерзану душу, розбите серце та інші речі, які не потребують розумової праці та відповідальності. І за це отримувати заслужені оплески розчуленого люду. Нині модератори груп прямо вказують: будете писати про політику – вилетите звідси довічно. Пишіть про ніщо. Творчість повинна бути м’якенькою як циця коханої, аби читачі сонливо плили в ній на хвилях солодкої патоки.
І тут на тобі! – читаю: « У першій сотні партії «ЗЕ» 73 єврея, 13 росіян, і аж 9 українців! А в Опозиційному блоці «За життя» - 43 єврея.
Непорядок! Треба аби хахлів в українському парламенті узагалі не було. Нащо вони там? Аби народець баламутили? Довелося відкласти у сторону перо ліричного піїта і тимчасово – до кінця виборів - стати грубим прозаїком.
Цілий день бомбую офіс команди «ЗЕ» проханнями викреслити зі свого списку отих девять білих ворон. Зайві вони там. Без них зміни в державі підуть шпарко, аж гай шумітиме. Ніхто і ніколи вже не підніматиме питання про українську державну мову. Натомість будуть розмови про дешевий російський газ, про відкриття російських шкіл у центрі столиці, про надання російській мові статусу регіональної, а згодом і державної. Про поверенння російського капіталу на наш ринок, про співпрацю з опозиційним блоком «За життя». І про федералізацію, яка остаточно поставить хрест на українській державі.
І якщо поетична група, в якій я залишаю свої безсмертні творіння, перейде на російську – що з того? Тьху! От проблема! Та хоч зараз! Ми й так про політику не пишемо, політикою не цікавимося, сваритися зі зрадниками та байдужими людьми не збираємося. Єдине, що нас повинно цікавити – творчість. Творчість без найменших домішок інтелекту. Чиста, як сльоза немовляти.
Учора загинув від ран «кіборг», який ставив прапор над Донецьким аеропортом – Олександр Колодяжний. Хто про нього знає? Хто про нього пам’ятає?
А про Путіна знають усі. І про Рабіновича, І про Опозиційний блок «За життя» теж, мабуть, чули. Тож мусимо пристосовуватися до нових умов уже зараз.
Пропоную для початку зобов’язати перекладати твори російських поетів на українську. І доручити цю справу найнеграмотнішим графоманам аби кожен, хто прочитає ці поезії, відчув люту відразу до української мови і більше ніколи не купував українських книжок своїм дітям та онукам.
По друге, - заборонити навіть згадувати політичну партію «Свобода», оскільки це постійно нагадуватиме про нечисту совість та власне глупство.
Сьогодні Президент запропонував люструвати всіх, хто обіймав державні посади з лютого 2014-го року. Я би розширив цей список – позбавив громадянських прав усіх, хто воював на Донбасі, хто лежав на Майдані і хто не голосував за партію «Слуга народу». А в майбутньому – усіх україномовних українців.
І от тоді ми заживемо!!! Ой заживемо!!! Як в раю!!!
А щоби вам гарно спалося - напишу вам, шановні читачі – віршик про жіночу вроду. Готові? Ну, тоді ось:
Морозяна хурделиця на вулиці,
До мене солодятко ніжно тулиться.
Упазурила кішка мишу лапою
І каже: - Буду я твоєю звабою.
.
Вдихаю аромат з сорочки вирізу,
До ранку звідти я уже не вилізу.
А лада шепче: - Ти давав обітницю,
Тож пий нектар, висотуй по краплиночці.
.
Колише люба світом, ліжком, персами,
І я цвіту, неначе ружа веснами.
Мандрую між бескидами й долинами:
О, як же тепло нам такими зимами!
.
Вірш, як бачите, без політики. Правда дуже гарний. Треба, мабуть, переписати. Як гадаєте – варто переписати?
11.07.2019р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-07-11 23:14:16
Переглядів сторінки твору 268
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.986 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.986 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.07.18 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-12 08:11:32 ]
Перетакувати не варто, але:
Пропаганда
ідуть у раду фарисеї
від «голосу» і до «удару»
найголовніші – це євреї
а найхоробріші – гусари
і ліберали-емісари
а найтупіші – бандерлоги
які ідуть до перемоги
бо голованови й гордони
їм надають мости й кордони
вбивати віру будуть бойки
а мову – зе-голобородьки
і рабіновичі-жидяри
тому від імені народу
усі бодаємо «свободу»
і юлю кинемо на нари
а що із порохом робити
рішає ас біля корита
чи у тюрму чи на канари
аби була європа сита





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-07-12 08:26:33 ]
Тут всім дісталося, звісно. Але, вважаю, варто розуміти, що не нації винні. Між тим, як злочинними є не лише лихі наміри і ненависть, але і недбальство, глибока безвідповідальність, і, найперше, - за свою країну. Принаймні, як на мене, це найбільше стосується старшого і середнього покоління корінної нації. Нині такому немає, нмсд, жодного виправдання.
Але тим, хто піднімає питання відповідностей до гармонії в нашому, українському, житті - потрібно і самим проявляти найвищу гармонію в словах і в діяннях, інакше і через таких осіб литиметься зло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-13 09:08:46 ]
Доводилось бувати у дружній компанії з євреями, але дружній до тих пір, поки не виникало питання про титульну(у Вас корінну) націю. І коли відчувається, що ти в Україні, ніби в Ізраїлі, то невідомо звідки те зло й береться. Я розумію, що не все, що приходить на думку, потрібно публікувати. Але непротивлення злу насилля має свої межі, особливо враховуючи, що в різних релігіях це трактується по різному, а в деяких взагалі таке поняття вихолощене.
Для справки: в першій сотні слуг народу 73 єврея, у бойківців – більше половини, у свободі – жодного. Але можливо, що це брехня :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-07-13 18:29:47 ]
Так проблема не з євреями чи українцями чи там з іранцями, а все ж таки з "юдейством", "християнством" і "ісламом". І , звичайно, "єврей" не дорівнює "юдею", а "українець" - "християнину"...
Нічого, пане Іване, росте нове , більш потужне, покоління українців, що будуть не лише впертими. але й особистісно розвинутими, куди там надто релігійним. )

Особисто я закликаю всіх голосувати за консервативно проукраїнські сили в парламенті, але не за т.з. "Свободу". В цілому, як партія, це сором і пустота. А поокремо там вистачає достойників.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-12 12:20:51 ]
Отож. ЩО буде далі - вже відомо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-07-13 18:32:00 ]
Протягом кисневої епохи на Землі. кажуть, було вже 130 цивілізацій. Тому погоджуюся з вами - далі. в цілому, відомо теж усе.
Але є ще "подробиці" і вони супроводжуватимуть кожного з нас вічно. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-07-12 08:18:27 ]
Чому ж не говорити про політику? Можна і потрібно. Але є декілька моментів:
- без настирливої агітації за тих чи тих,
- говорити про істини найкраще з огляду на дотримання гармонії, і наявність в Україні українців і є точною гармонією, в тому числі, такою є і пропорційна наша наявність у всіх сферах світлого буття. Інакше не звучить, точніше, - інакше весь лад ламається.
Хочеться зауважити, що відсутність гармонії - проблема досить давня. Чи змінюється щось на краще? Як на мене, в повсякденному житті - так.
Зростають і все вище особистості, котрим все українське - рідне. І ця висота, цей розмір (особистостей), як на мене - мають вирішальне значення, саме з цим борються і завжди боролися недруги. як України, так і земного світу в цілому.
До речі, жодна нація не є ворогом ні нам, ні світу. А ось ідеології, в тому числі й релігії, такими бувають.
Кожен з нас. нмсд, якщо доростає до певної величини, автоматично починає діяти на простір навколо себе і в собі теж. Бути втіленою гармонією - і мати навколо себе гармонію, думаю, це тісно пов'язані речі. І наша творчість у цьому головний інструмент, а також і совість )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-12 12:23:08 ]
З совістю та інтелектом треба бути обережнимии. Євреї тут ні до чого. Українці роз'єднані. Це робиться послідловно, штучно і навмисно. Аби ми ніколи не були вільними. Отакий мій вердикт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-07-13 18:34:26 ]
От-от, і хто тут на ПМ воює і воює між собою? Найщиріші українці ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-14 09:36:02 ]
Отже, народець іще не дозрів аби мати свою державу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2019-07-14 10:14:42 ]
Напевно, що не так. Просто фільтрація серед тих, кому за 50 і вище була дуже жорсткою, нмсд. там практично не помітно адекватності українській проблематиці, окрім найнижчих рівнів горлопанства. Їм навіть в голову не прийде, скажімо, активно брати участь у громадських проектах, тим більше, вести якийсь власний громадський проект, вони ж нічого в сенсі державотворення не вміють, лише ждуть месію. Що дуже близьке за характером хвороби з "релігійністю".
Ледь не все достойне було ретельно винищене окупацією, війнами. Коли ці жорсткі антиукраїнські фільтри перестали діяти,ситуація почала змінюватися. Але втрачені покоління зникають не відразу, і нові не відразу запанують. Природа полюбляє консерватизм, але в нашому випадку - це ще консервація старих болячок і хворіб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Якименко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-14 14:56:33 ]
Ділили завжди нас по групам і народам:
То українці, там татари, там мордва,
Отут бандерівці живуть, тут москалі зі сходу,
А вже євреїв скільки - сил на них нема.
І всі ми те підхоплюємо швидко,
Завжди знаходячи об'єкти бід своїх.
Та той хто думає, той розуміє чітко -
Люди розділені на вільних і рабів!
14.07.2019
P.s. Давно хотів про це сказати, те не знаходив слова. Коли нас хочуть знищити, то шукають найболючіші теми, і підштовхують до простих і прогнозованих відповідей.