Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.26
21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
2026.08.26
19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили.
Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
2026.08.26
18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
2026.08.26
17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
2026.08.26
15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
2026.08.26
13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
2026.08.26
13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
2026.08.26
10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
2026.08.26
10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
2026.08.26
08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
2026.08.26
07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
2026.08.26
06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
2026.08.25
23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
2026.08.25
23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
2026.08.25
20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
2026.08.25
20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Якименко (1977) /
Вірші
Середньостатистична трагедія
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Середньостатистична трагедія
Давайте святкувати люди добрі,
Бо наша правда вже перемогла!
Ви ширше відкривайте ваші торби,
Насиплять зараз вам туди добра.
Субсидію, щоб все перекривала,
І ще щоб залишилось на півас!
А пенсія така, що боже правий,
Лазурний Берег вже чекає вас!
Я чув, уже бюджетникам зарпати
Попіднімали, що найменше, в десять раз!
Суворо влада буде тільки тих карати,
Хто в інстаграмох не сидить в робочий час!
Ось МВФ, під зад ногою треба гнати,
Щоб не примушував за все платити нас.
Бо де ж це видано, що треба ціну знати,
І економно витрачати воду й газ.
Через кордон любі машини перегнати
Дозволять без обмежень бляхарям.
Держава ж тих не буде ображати,
Хто на утиль металобрухт завозить нам.
Прийшов кінець, нарешті, й медреформи,
В смітник дорога всім сімейним лікарям.
Не треба тих людей реформувати,
Хто всі хвороби вже давно лікує сам.
Як ти бідаха і не хочеш працювати,
Або хотів би "працювать і не потіть",
Тобі держава зобовязана негайно,
За надшкідливість існування доплатить.
Так, треба швидко все порахувати,
Що «паперєднікі» зуміли накопить.
З народу владою усі оті міліярди
По справедливості ми зможем поділить.
Важлива справа ця, й відповідальна!
Тут кулькулятор треба залучить,
Щоб до копійки двадцять тих мільярдів,
На сорок пять мільйонів поділить.
О горе! Як оцей холодний розум
Посмів нас так жорстоко засмутить?
Цим штучним електронним інтелектом
Тепер на кухні буду я горіхи бить!
Женіть цих олігархів й казнокрадів!
Геть корупціонерів і бариг!
Їх накопичення один нікчемний місяць
Народу «мудрому» дозволить погудіть!
09.08.2019
Бо наша правда вже перемогла!
Ви ширше відкривайте ваші торби,
Насиплять зараз вам туди добра.
Субсидію, щоб все перекривала,
І ще щоб залишилось на півас!
А пенсія така, що боже правий,
Лазурний Берег вже чекає вас!
Я чув, уже бюджетникам зарпати
Попіднімали, що найменше, в десять раз!
Суворо влада буде тільки тих карати,
Хто в інстаграмох не сидить в робочий час!
Ось МВФ, під зад ногою треба гнати,
Щоб не примушував за все платити нас.
Бо де ж це видано, що треба ціну знати,
І економно витрачати воду й газ.
Через кордон любі машини перегнати
Дозволять без обмежень бляхарям.
Держава ж тих не буде ображати,
Хто на утиль металобрухт завозить нам.
Прийшов кінець, нарешті, й медреформи,
В смітник дорога всім сімейним лікарям.
Не треба тих людей реформувати,
Хто всі хвороби вже давно лікує сам.
Як ти бідаха і не хочеш працювати,
Або хотів би "працювать і не потіть",
Тобі держава зобовязана негайно,
За надшкідливість існування доплатить.
Так, треба швидко все порахувати,
Що «паперєднікі» зуміли накопить.
З народу владою усі оті міліярди
По справедливості ми зможем поділить.
Важлива справа ця, й відповідальна!
Тут кулькулятор треба залучить,
Щоб до копійки двадцять тих мільярдів,
На сорок пять мільйонів поділить.
О горе! Як оцей холодний розум
Посмів нас так жорстоко засмутить?
Цим штучним електронним інтелектом
Тепер на кухні буду я горіхи бить!
Женіть цих олігархів й казнокрадів!
Геть корупціонерів і бариг!
Їх накопичення один нікчемний місяць
Народу «мудрому» дозволить погудіть!
09.08.2019
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
