ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Риторика
У неї був він, а чи була у нього вона?
Сиділа на підвіконні, задумливо лускаючи насіння і дивилася у шибку.
За склом проносилося літо на золотій колісниці серпня. Скоро осінь… Скоро осінь – це стан, особливий стан меланхолії. Очікування літа вирізняється на його тлі надіями на все попереду. Осінь ніби тихо шепоче, пора побачень закінчується, до наступного сезону.
- Я хочу ще літа! – лунає у голові.
Не тому, що спека, не тому, що довші світлові дні, ні! Хочу ще можливостей для теплих вечорів разом.
Разом? Тобто? Це жарт?
Вона замислилася… У неї є Він, а чи є у нього вона.
Відкрила ноутбук і у першій ліпшій спільноті клубу одиноких сердець спитала: Агов, чоловіки, що вас підштовхує бути у шлюбі? Що впливає на ваше рішення робити це?
Відповіді не забарилися.
На основі їх було досягнено багато протиріч. Бо хтось одружується, щоб поруч була кухарка-господарка, прачка-швачка і давалка…
Хто заробляє більше і розуміє, що прати може пральна машина і готувати мультиварка, якось взагалі розділилися у кілька категорій – ті, хто не хоче шлюбу, і ті, хто не проти в принципі.
Але в цілому тут, у просторі інтернету ніхто не орієнтувався на душу, на цінності, які мають спільно чоловік і жінка, поєднуючи свої долі.
Виховувати дітей, спілкуватися і мати рідну людину поруч, подорожувати, здобувати враження і розділити їх, пізнавати світ у парі, продовжуватися у дітях, розвиватися…
Жага сексу без обов’язків – ось що керувало переважною більшістю цих людей.
Навіщо тобі ось це сміття? Що в цьому смітникові є?
Фейки? Боти? Але ж є і нормальні наївні душі, які мають бажання розвивати стосунки.
Насіння лускало між пальцями і інколи на зубах. Лускати зубами – звичка, яку вдалося перебороти. Пальці чорніли і стомлювалися.
Читаючи кожен коментар дописувачів все більше вимальовувалася картинка – той, хто поруч – найкращий… Він відомий, рідний, хоча не такий, як бажалося в юності. Він має купу переваг, то хто складе конкуренцію реальному чоловікові з віртуальних самців – ніхто.
Батарея почала сідати. Ноут вимкнувся. Вона побачила, що лишилося кілька насінин у пакетику. Зібралася з думками, зібрала волосся на потилиці, намалювала губи і пішла в магазин по м'ясо. Бо Він мав прийти, а тому привід приготувати вечерю був вагомим. І чи варто говорити про те, чи є у нього вона, коли він є у неї?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-08-30 17:06:45
Переглядів сторінки твору 1615
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-08-30 18:29:05 ]
Віко, молодець! Цікаві роздуми, що до сім'ї і взагалі про відносини чоловіка та жінки. Неординарно! Гарно написала!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-08-31 05:42:33 ]
Непоганий твір. Але є одна закавика: задумливо лускати насіння ,- справа надважка. Оскільки гризти гризти соеяшникові зернятка і одночасно глибоко філософствувати можуть тільки сатирики. Потрібен сюжет без члюновиділення, щось ліричне. І тоді буде все гвразд.