ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.

Борис Костиря
2026.04.18 12:59
Безпритульний іде під дощем.
Пропікає вода до основи.
Він від світу закрився плащем,
Не знайшовши для неба обнови.

Безпритульний іде без мети,
В ліс густий, в безпритульності морок.
Не дано ж бо думкам розцвісти

Охмуд Песецький
2026.04.18 11:27
Король води й повітря - тільки він,
Життя служитель і господар,
У праві ставити на кін
Багатства людства і природи.

Не виступай ні "за", ні "проти", -
Собі кажу, - живи й терпи,
І не нагадуй про чесноти,

Олена Побийголод
2026.04.18 07:54
Володимир Диховичний (1911-1963),
Моріс Слободськой (1913-1991)

Коли не знавали досягнень казкових,
у давні, минулі часи –
чекаючи коней по трактах поштових,
співали мандрівці усі:

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 Риторика
У неї був він, а чи була у нього вона?
Сиділа на підвіконні, задумливо лускаючи насіння і дивилася у шибку.
За склом проносилося літо на золотій колісниці серпня. Скоро осінь… Скоро осінь – це стан, особливий стан меланхолії. Очікування літа вирізняється на його тлі надіями на все попереду. Осінь ніби тихо шепоче, пора побачень закінчується, до наступного сезону.
- Я хочу ще літа! – лунає у голові.
Не тому, що спека, не тому, що довші світлові дні, ні! Хочу ще можливостей для теплих вечорів разом.
Разом? Тобто? Це жарт?
Вона замислилася… У неї є Він, а чи є у нього вона.
Відкрила ноутбук і у першій ліпшій спільноті клубу одиноких сердець спитала: Агов, чоловіки, що вас підштовхує бути у шлюбі? Що впливає на ваше рішення робити це?
Відповіді не забарилися.
На основі їх було досягнено багато протиріч. Бо хтось одружується, щоб поруч була кухарка-господарка, прачка-швачка і давалка…
Хто заробляє більше і розуміє, що прати може пральна машина і готувати мультиварка, якось взагалі розділилися у кілька категорій – ті, хто не хоче шлюбу, і ті, хто не проти в принципі.
Але в цілому тут, у просторі інтернету ніхто не орієнтувався на душу, на цінності, які мають спільно чоловік і жінка, поєднуючи свої долі.
Виховувати дітей, спілкуватися і мати рідну людину поруч, подорожувати, здобувати враження і розділити їх, пізнавати світ у парі, продовжуватися у дітях, розвиватися…
Жага сексу без обов’язків – ось що керувало переважною більшістю цих людей.
Навіщо тобі ось це сміття? Що в цьому смітникові є?
Фейки? Боти? Але ж є і нормальні наївні душі, які мають бажання розвивати стосунки.
Насіння лускало між пальцями і інколи на зубах. Лускати зубами – звичка, яку вдалося перебороти. Пальці чорніли і стомлювалися.
Читаючи кожен коментар дописувачів все більше вимальовувалася картинка – той, хто поруч – найкращий… Він відомий, рідний, хоча не такий, як бажалося в юності. Він має купу переваг, то хто складе конкуренцію реальному чоловікові з віртуальних самців – ніхто.
Батарея почала сідати. Ноут вимкнувся. Вона побачила, що лишилося кілька насінин у пакетику. Зібралася з думками, зібрала волосся на потилиці, намалювала губи і пішла в магазин по м'ясо. Бо Він мав прийти, а тому привід приготувати вечерю був вагомим. І чи варто говорити про те, чи є у нього вона, коли він є у неї?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-08-30 17:06:45
Переглядів сторінки твору 1523
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-08-30 18:29:05 ]
Віко, молодець! Цікаві роздуми, що до сім'ї і взагалі про відносини чоловіка та жінки. Неординарно! Гарно написала!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-08-31 05:42:33 ]
Непоганий твір. Але є одна закавика: задумливо лускати насіння ,- справа надважка. Оскільки гризти гризти соеяшникові зернятка і одночасно глибоко філософствувати можуть тільки сатирики. Потрібен сюжет без члюновиділення, щось ліричне. І тоді буде все гвразд.