ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.02.24
01:04
А вечір тихо морщив лоба,
В ріденьких складочках між хмар.
Зими розвіялась подоба
Мов сивий чаклував мольфар.
Так не хотілося морозу
І ожеледиці в льодах…
Лише з трояндою – мімозу
В ріденьких складочках між хмар.
Зими розвіялась подоба
Мов сивий чаклував мольфар.
Так не хотілося морозу
І ожеледиці в льодах…
Лише з трояндою – мімозу
2020.02.23
22:07
Вже помирали діти у Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Побудь із нами у важкий цей час».
І янголами стали в тим Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Побудь із нами у важкий цей час».
І янголами стали в тим Сибіру,
2020.02.23
21:24
Видихів наших атоми, наче птахи в повітрі.
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?
Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?
Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не
2020.02.23
19:49
Говорила мати єдиному сину:
‘’Ой, у чисте поле не ходи дитино.
В полі тім русалка тебе залоскоче
І додому, синку, вертатись не схочеш.’’
А він синьоокий тільки посміхався,
Вродою у батька-козака удався.
Де би там русалка не залоскотала,
Як дівки пр
‘’Ой, у чисте поле не ходи дитино.
В полі тім русалка тебе залоскоче
І додому, синку, вертатись не схочеш.’’
А він синьоокий тільки посміхався,
Вродою у батька-козака удався.
Де би там русалка не залоскотала,
Як дівки пр
2020.02.23
17:26
Без тебе дні журливі у мінорі,
з тобою день - казкова дивина.
Гортаю сторінки своєї долі -
дурману опалима купина.
Приймала за любов і погляд хтивий,
і божевілля пристрасті, утім,
лише тепер я відчуваю, милий,
з тобою день - казкова дивина.
Гортаю сторінки своєї долі -
дурману опалима купина.
Приймала за любов і погляд хтивий,
і божевілля пристрасті, утім,
лише тепер я відчуваю, милий,
2020.02.23
14:13
Срібні браслети, тоненькі,
ефемерна краса,
Жіноча магія чарівна,
Незбагненна.
Срібна пісня ельфійська
з вкрапленнями
Чеснот кохання із червоного
золота…
ефемерна краса,
Жіноча магія чарівна,
Незбагненна.
Срібна пісня ельфійська
з вкрапленнями
Чеснот кохання із червоного
золота…
2020.02.23
10:48
Немолодий, трухляві ниють крижні,
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Святі цицьки - це краще, аніж грішні,
Хоча у грішниць циці о-го-го!
Зрадливі мужики - бісівське плем'я,
Нікому з них не бачити небес.
Та цілий вік вимучує дилема:
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Святі цицьки - це краще, аніж грішні,
Хоча у грішниць циці о-го-го!
Зрадливі мужики - бісівське плем'я,
Нікому з них не бачити небес.
Та цілий вік вимучує дилема:
2020.02.23
08:58
Я кукурікнув!
Де - ци - бе - ло!
Тіроль пернатий розшматав!
Шалений півень на Говерлу
вночі ногою свійсько став.
Червоний гребінь – сонце килем
над шпилем ґімново зроста.
Де - ци - бе - ло!
Тіроль пернатий розшматав!
Шалений півень на Говерлу
вночі ногою свійсько став.
Червоний гребінь – сонце килем
над шпилем ґімново зроста.
2020.02.23
01:45
Стелиться барвінок біля хати,
Медом пахне липа під вікном,
Аромат доноситься від м’яти,
Співи чути за старим млином.
Височіють мальви під стіною,
І зацвів любисток у саду,
Молодість згадаємо з тобою,
Медом пахне липа під вікном,
Аромат доноситься від м’яти,
Співи чути за старим млином.
Височіють мальви під стіною,
І зацвів любисток у саду,
Молодість згадаємо з тобою,
2020.02.22
17:49
На невольничім на ринку
В городі Стамбулі
Продавали українку
У часи минулі.
Продавали українку
З довгою косою
Не було на усім ринку
Гарної такої.
В городі Стамбулі
Продавали українку
У часи минулі.
Продавали українку
З довгою косою
Не було на усім ринку
Гарної такої.
2020.02.22
17:12
І
Не до революції... наразі
боїмося іншої зарази...
Є багато цілей та ідей
і критичну набирає масу
армія зомбованих людей.
ІІ
Не до революції... наразі
боїмося іншої зарази...
Є багато цілей та ідей
і критичну набирає масу
армія зомбованих людей.
ІІ
2020.02.22
12:56
Пливе мій вуж до витоків мистецтва,
звиваючись, незлякано пливе
по рясту стислому і павутинням скутому
забутому паю покинутих земель,
викручуючи кола на піску,
мов позначки для кубел черепах,
занурюючись у нори для мишей,
малює танці страху у степа
звиваючись, незлякано пливе
по рясту стислому і павутинням скутому
забутому паю покинутих земель,
викручуючи кола на піску,
мов позначки для кубел черепах,
занурюючись у нори для мишей,
малює танці страху у степа
2020.02.22
10:59
Без взаємокоронації
Відсутня чітка мотивація,
Без взаємобичування
Втрачається сенс існування.
Оманливість незалежності
Блокує інстинкт обережності.
Пильнуйтеся з медведчуками,
Із вірусами та москалями.
Відсутня чітка мотивація,
Без взаємобичування
Втрачається сенс існування.
Оманливість незалежності
Блокує інстинкт обережності.
Пильнуйтеся з медведчуками,
Із вірусами та москалями.
2020.02.22
09:08
Хворіє вчитель (в будь-якому віці).
Не має коштів зупинити рак.
Колеги, звісно, скинуть по копійці
Без допомоги у житті ніяк.
Хіба чинуші до проблем насушних?
Ну захворів, це ж не його вина.
Знецінюються нині людські душі.
Не має коштів зупинити рак.
Колеги, звісно, скинуть по копійці
Без допомоги у житті ніяк.
Хіба чинуші до проблем насушних?
Ну захворів, це ж не його вина.
Знецінюються нині людські душі.
2020.02.22
00:03
Абстрактний вірш
Серед небесних
Чорних громадь
Часу нема,
Каяття не зарадить,
Час,
Серед небесних
Чорних громадь
Часу нема,
Каяття не зарадить,
Час,
2020.02.21
21:01
Весна,коти,і котики вербові,
І вітер. Вітер витер і тепер
Немає сліду і ознак химер.
Лише стрічки шовкові
По них. Вінки з гіркого полину
Й осиротілі шатра верболозу.
Начасі їх на той бік перевозить-
Ні,не Харон- його онук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І вітер. Вітер витер і тепер
Немає сліду і ознак химер.
Лише стрічки шовкові
По них. Вінки з гіркого полину
Й осиротілі шатра верболозу.
Начасі їх на той бік перевозить-
Ні,не Харон- його онук.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2020.02.17
2020.02.12
2020.02.11
2020.02.03
2020.02.02
2020.01.31
2020.01.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Ляхович (1984) /
Вірші
Жовтень
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Жовтень
жовтень такий, ніби тут зупинився час
ніби принишкло все, і місто, і парк, і люди
кажуть, ще має бути хвиля тепла, та всюди
пледи чомусь, вогні, густа у ріці вода, і нудно
думати довгі думки і бути на самоті.
люди такі, що в жовтні вони якісь не ті.
печалі їхні стають як горіхи вогкими
терпнуть солодкі слова, як молода хурма
місто ховає всіх під свої сіро-сині крила
в схованках тих розливають глінтвейн і вина
а ті хто хотів любити просто проходять мимо
чекайте тепер, ті хто хотів любити, до перших снігів
всі перечікують чогось, чекають останніх днів
бунтують тихо, не одягають теплих довгих плащів
дмухають в руки, тремтять на перших справжніх вітрах
в прогнозах кажуть - скоро бабине літо
винесіть, кажуть, на вулиці пледи, крісла, квіти
каву, глінтвейни, вино, чи що там у вас.
бачите, тут раз на рік зупиняється час
тут літо тремтить на молодій павутині
рівно два тижні. Тут двірники
чомусь забувають змітати листя.
Хтось ховає його у скрині.
З цих зачарованих місць відлітають птахи
і тихо, навпомацки вислизає з холодних обійм літо.
Тільки ті, хто сміливі, хочуть в жовтні бути не такими, як всі
і чомусь починають сильно-сильно когось любити
2019
ніби принишкло все, і місто, і парк, і люди
кажуть, ще має бути хвиля тепла, та всюди
пледи чомусь, вогні, густа у ріці вода, і нудно
думати довгі думки і бути на самоті.
люди такі, що в жовтні вони якісь не ті.
печалі їхні стають як горіхи вогкими
терпнуть солодкі слова, як молода хурма
місто ховає всіх під свої сіро-сині крила
в схованках тих розливають глінтвейн і вина
а ті хто хотів любити просто проходять мимо
чекайте тепер, ті хто хотів любити, до перших снігів
всі перечікують чогось, чекають останніх днів
бунтують тихо, не одягають теплих довгих плащів
дмухають в руки, тремтять на перших справжніх вітрах
в прогнозах кажуть - скоро бабине літо
винесіть, кажуть, на вулиці пледи, крісла, квіти
каву, глінтвейни, вино, чи що там у вас.
бачите, тут раз на рік зупиняється час
тут літо тремтить на молодій павутині
рівно два тижні. Тут двірники
чомусь забувають змітати листя.
Хтось ховає його у скрині.
З цих зачарованих місць відлітають птахи
і тихо, навпомацки вислизає з холодних обійм літо.
Тільки ті, хто сміливі, хочуть в жовтні бути не такими, як всі
і чомусь починають сильно-сильно когось любити
2019
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0885 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0885 seconds