Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.
Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.
Враз пригадаєш гарячі зізнання,
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.
Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.
Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.
Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…
20 червня 1989 р., Київ
і їхні солідарні читачі
у холоді, а може й на печі
цураються докучливої теми,
що грюкає і будить уночі.
ІІ
О, лірики, щоб ви були здорові
Тебе нещадно візьме і розбудить,
Забравши із нірвани, ніби дим,
І кинувши у заржавілий будень.
Хоч сон несе не тільки сяйва благ,
Але й безодню страхів і кошмарів,
Про нього ти складаєш квіти саг,
Gran Caf de Gijn відкрилося 1888 року в класичному для того часу стилі – з мармуровими столами, дзеркалами і червоними оксамитовими шторами. Згодом заклад став популярним с
метали чорного литва
вона по своєму амбітна
й нова
а золотарська популярна
багатством жовтого литва
& по криничному глибока
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?
Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
15. Біг по колу
Ге́й ви, приморожені, -
так, що зубозціплені!
Наскрізь заволожені,
суспіль хутрозліплені!
Гей, великомученики
крижаної зони!
Вправи неминучі таки, -
гайда в перегони!
Ох, ухнім!
Ух, охнім!
Хай плюхнем,
зате просохнем!
Всі мурашкошкірові,
до рубця промочені -
руште без ранжиру ви,
в рівному оточенні!
Мокрий хвіст - всі крихти мете,
мокрий ніс - холоне...
До нагріву бігтемете, -
скопом, не в колоні.
Ех, ухнім!
Ах, охнім!
Хай плюхнем -
зате просохнем!
Хто там слави першого
прагне до останнього?
Ближчий, попридерж його,
та дарма не гань його:
всіх, хто вперто рухається,
хоч вже сил немає,
хто бувалих слухається, -
приз вкінці чекає!
Так, ухнім!
Так, охнім!
Хай плюхнем,
зате просохнем.
Гонки в нас - невинніші:
борем в тілі дрож це ми!
Станем всі на фініші
спільно-переможцями.
Тут - манери вишукані,
всі - взаємно чемні.
Зупинились висушені? -
вельми всім приємно!
Ху! Стали,
бо «здохли».
Пристали,
зате просохли!
(2018)
*** ОРИГІНАЛ ***
Странные скачки
Э́й вы, синегубые!
Эй, холодноносые!
Эй вы, стукозубые
И дыбоволосые!
Эй, мурашкокожаные,
Мерзляки, мерзлячки,
Мокрые, скукоженые, -
Начинаем скачки!
Эй, ухнем!
Эй, охнем!
Пусть рухнем -
Зато просохнем!
Все закоченелые,
Слабые и хилые,
Ну - как угорелые
Побежали, милые!
Полуобмороженная
Пестрая компания,
Выполняй положеное
Самосогревание!
Эй, ухнем!
Эй, охнем!
Пусть рухнем -
Зато просохнем.
Выйдут все в передние -
Задние и средние,
Даже предпоследние
Перейдут в передние!
Всем передвигающимся
Даже на карачках,
Но вовсю старающимся, -
Приз положен в скачках!
Эй, ухнем!
Эй, охнем!
Пусть рухнем -
Зато просохнем.
Вам не надо зимних шуб,
Робин Гуси с Эдами,
Коль придете к финишу
С крупными победами!
Мчимся, как укушенные,
Весело, согласно,
И стоим, просушенные, -
До чего прекрасно!
Ух! Встали!
Устали!
А впрок ли?
Зато просохли.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
