ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Я нікуди осінь вже не відпущу
Осінь на порозі з поглядом в нікуди
Стукає у душу, проситься зайти.
(Літо за кордоном... Ліки від застуди...)
Може-то, впустити? Хай подасть води...

...На столі у вазі щастям хризантеми,
Зігріває кава, зварена з дощу,
Повернулась муза із віршем на тему:
„Я нікуди осінь вже не відпущу.”

Цегляні рядочки набувають змісту,
А з вітальні чути стукіт молотка...
Осінь в моїм ліжку загубила листя.
Знаєш, чоловіча в осені рука.




Найвища оцінка Нестор Мудрий 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дана Верник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-11 10:50:39
Переглядів сторінки твору 14067
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.064 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.057 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 13:25:15 ]
Було б за шо... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 14:51:04 ]
Мирославо, вітаю з погожою осінню і гожим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:01:52 ]
Жорже, рада читати від Вас вітання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 15:20:45 ]
класно. Мирославо, мені, як завжди, дуже сподобалось:) І про осінь з чоловічою рукою і про осінь "з поглядом в нікуди" (Сержу, привіт!:))Навіть, якщо на порозі, все одно можна дивитися не всередину, в нікуди ПОВЗ усіх і все...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:40:04 ]
Іринко, приємно, коли розуміють, особливо такі жінки. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:02:59 ]
Іро, а привіт часом не мені? Чи це тому, другому....? ;о)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 16:07:09 ]
Серже, ти у нас один такий. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:22:37 ]
...... зачервонівся по самі вуха і навіть трохи вище...... (не знаю, як це відобразити смайликом)... :о\

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:49:57 ]
А я чомусь прочитав це:
"А з вітальні чути стукіт молотка..." - як у хаті є господар :)
(Послуговуючись чоловічою логікою)
А ось "Осінь в моїм ліжку загубила листя." - як якесь чекання на щось (можливо марне).
Миросе,
Коли би то хлоп писав - то було би "зварена дощем" :)
З повагою Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:33:35 ]
Юрію, так ти точно прочитав, уже є господар. ;)

А про листя в ліжку, якщо говорити моїми асоціаціями, то листя-волосся. Присутність когось в ліжку можна визначити залишеним волоссям, якщо уважно придивитися. ;)
Про каву твій варіант дуже хороший. Про бульбашки відразу згадала, але і мій не менш цікавий - замість води з крану - дощова вода. ;)

Дякую, Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 17:43:50 ]
Мої вітання, Мирославо! Вірш дуже хороший. Хоч я й чоловік (Нестор Мудрий не має нічого спільного з Марком Вовчком та Жоржем Сандом :)) ), зрозумів якщо не все, то найголовніше! "Чоловіча в осені рука"? Браво!!!
Так ніхто не писав. Через тисячу літ
Лиш утнуть щось подібне про осінь.
Скаже критик: подібної Вам на землі
Не з'являлось і близько ще досі!

P.S. А мою відповідь на Ваше запитання про мою політичну орієнтацію прочитали? Я так писав, так старався! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:51:20 ]
Дякую, Несторе! ;) Вашу мудрість ще досліджую, але дотепність у Вас на висоті.

Звичайно, що прочитала відразу. Ви були вичерпними на мої два запитання. Я за Вами слідкую, не хвилюйтеся. ;) Виникнуть питання, спокій Вам буде лише снитися. ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 18:11:57 ]
Непокойте - буду тільки радий! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-28 15:54:12 ]
Дякую! З Вами стану розумнішою. ;))) Але "з пісні слів не викинеш"... поки що.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 20:00:14 ]
Сергію, пробачте мені за наглість, але я не могла заспокоїтися і насмілюся не погодитися з уроками державної мови. Ці зміни правописів і велика кількість словників дозволяють мені теж мати свою думку. Звісно, я не рівняю себе з мовознавцями, але хочу висловити деякі свої думки щодо вислову "ліки від (проти)". Думаю, що ці обидва словосполучення мають право на існування.
"Ліки проти... " - ліки, які призначені для профілактики захворювання, тобто для попередження хвороби.
"Ліки від..." - ліки, які призначення для приймання в процесі самого захворювання, тобто тоді коли хвороба присутня в організмі.
Такі от мої скромні думки. :) А мовознавці цього не врахували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-08 16:27:04 ]
...ще раз читаю про осінь:)

куди від неї подітися... жити з нею, принаймні, до зими;)

а мене на прозу пробило... зайди в етюди, Миросю, матимеш час і натхнення.