ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Я нікуди осінь вже не відпущу
Осінь на порозі з поглядом в нікуди
Стукає у душу, проситься зайти.
(Літо за кордоном... Ліки від застуди...)
Може-то, впустити? Хай подасть води...

...На столі у вазі щастям хризантеми,
Зігріває кава, зварена з дощу,
Повернулась муза із віршем на тему:
„Я нікуди осінь вже не відпущу.”

Цегляні рядочки набувають змісту,
А з вітальні чути стукіт молотка...
Осінь в моїм ліжку загубила листя.
Знаєш, чоловіча в осені рука.




Найвища оцінка Нестор Мудрий 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дана Верник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-11 10:50:39
Переглядів сторінки твору 15179
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.064 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.057 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 13:25:15 ]
Було б за шо... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 14:51:04 ]
Мирославо, вітаю з погожою осінню і гожим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:01:52 ]
Жорже, рада читати від Вас вітання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 15:20:45 ]
класно. Мирославо, мені, як завжди, дуже сподобалось:) І про осінь з чоловічою рукою і про осінь "з поглядом в нікуди" (Сержу, привіт!:))Навіть, якщо на порозі, все одно можна дивитися не всередину, в нікуди ПОВЗ усіх і все...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:40:04 ]
Іринко, приємно, коли розуміють, особливо такі жінки. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:02:59 ]
Іро, а привіт часом не мені? Чи це тому, другому....? ;о)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 16:07:09 ]
Серже, ти у нас один такий. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:22:37 ]
...... зачервонівся по самі вуха і навіть трохи вище...... (не знаю, як це відобразити смайликом)... :о\

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:49:57 ]
А я чомусь прочитав це:
"А з вітальні чути стукіт молотка..." - як у хаті є господар :)
(Послуговуючись чоловічою логікою)
А ось "Осінь в моїм ліжку загубила листя." - як якесь чекання на щось (можливо марне).
Миросе,
Коли би то хлоп писав - то було би "зварена дощем" :)
З повагою Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:33:35 ]
Юрію, так ти точно прочитав, уже є господар. ;)

А про листя в ліжку, якщо говорити моїми асоціаціями, то листя-волосся. Присутність когось в ліжку можна визначити залишеним волоссям, якщо уважно придивитися. ;)
Про каву твій варіант дуже хороший. Про бульбашки відразу згадала, але і мій не менш цікавий - замість води з крану - дощова вода. ;)

Дякую, Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 17:43:50 ]
Мої вітання, Мирославо! Вірш дуже хороший. Хоч я й чоловік (Нестор Мудрий не має нічого спільного з Марком Вовчком та Жоржем Сандом :)) ), зрозумів якщо не все, то найголовніше! "Чоловіча в осені рука"? Браво!!!
Так ніхто не писав. Через тисячу літ
Лиш утнуть щось подібне про осінь.
Скаже критик: подібної Вам на землі
Не з'являлось і близько ще досі!

P.S. А мою відповідь на Ваше запитання про мою політичну орієнтацію прочитали? Я так писав, так старався! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:51:20 ]
Дякую, Несторе! ;) Вашу мудрість ще досліджую, але дотепність у Вас на висоті.

Звичайно, що прочитала відразу. Ви були вичерпними на мої два запитання. Я за Вами слідкую, не хвилюйтеся. ;) Виникнуть питання, спокій Вам буде лише снитися. ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 18:11:57 ]
Непокойте - буду тільки радий! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-28 15:54:12 ]
Дякую! З Вами стану розумнішою. ;))) Але "з пісні слів не викинеш"... поки що.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 20:00:14 ]
Сергію, пробачте мені за наглість, але я не могла заспокоїтися і насмілюся не погодитися з уроками державної мови. Ці зміни правописів і велика кількість словників дозволяють мені теж мати свою думку. Звісно, я не рівняю себе з мовознавцями, але хочу висловити деякі свої думки щодо вислову "ліки від (проти)". Думаю, що ці обидва словосполучення мають право на існування.
"Ліки проти... " - ліки, які призначені для профілактики захворювання, тобто для попередження хвороби.
"Ліки від..." - ліки, які призначення для приймання в процесі самого захворювання, тобто тоді коли хвороба присутня в організмі.
Такі от мої скромні думки. :) А мовознавці цього не врахували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-08 16:27:04 ]
...ще раз читаю про осінь:)

куди від неї подітися... жити з нею, принаймні, до зими;)

а мене на прозу пробило... зайди в етюди, Миросю, матимеш час і натхнення.