ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Я нікуди осінь вже не відпущу
Осінь на порозі з поглядом в нікуди
Стукає у душу, проситься зайти.
(Літо за кордоном... Ліки від застуди...)
Може-то, впустити? Хай подасть води...

...На столі у вазі щастям хризантеми,
Зігріває кава, зварена з дощу,
Повернулась муза із віршем на тему:
„Я нікуди осінь вже не відпущу.”

Цегляні рядочки набувають змісту,
А з вітальні чути стукіт молотка...
Осінь в моїм ліжку загубила листя.
Знаєш, чоловіча в осені рука.




Найвища оцінка Нестор Мудрий 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дана Верник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-11 10:50:39
Переглядів сторінки твору 13511
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.064 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.057 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 13:25:15 ]
Було б за шо... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 14:51:04 ]
Мирославо, вітаю з погожою осінню і гожим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:01:52 ]
Жорже, рада читати від Вас вітання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 15:20:45 ]
класно. Мирославо, мені, як завжди, дуже сподобалось:) І про осінь з чоловічою рукою і про осінь "з поглядом в нікуди" (Сержу, привіт!:))Навіть, якщо на порозі, все одно можна дивитися не всередину, в нікуди ПОВЗ усіх і все...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:40:04 ]
Іринко, приємно, коли розуміють, особливо такі жінки. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:02:59 ]
Іро, а привіт часом не мені? Чи це тому, другому....? ;о)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 16:07:09 ]
Серже, ти у нас один такий. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:22:37 ]
...... зачервонівся по самі вуха і навіть трохи вище...... (не знаю, як це відобразити смайликом)... :о\

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:49:57 ]
А я чомусь прочитав це:
"А з вітальні чути стукіт молотка..." - як у хаті є господар :)
(Послуговуючись чоловічою логікою)
А ось "Осінь в моїм ліжку загубила листя." - як якесь чекання на щось (можливо марне).
Миросе,
Коли би то хлоп писав - то було би "зварена дощем" :)
З повагою Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:33:35 ]
Юрію, так ти точно прочитав, уже є господар. ;)

А про листя в ліжку, якщо говорити моїми асоціаціями, то листя-волосся. Присутність когось в ліжку можна визначити залишеним волоссям, якщо уважно придивитися. ;)
Про каву твій варіант дуже хороший. Про бульбашки відразу згадала, але і мій не менш цікавий - замість води з крану - дощова вода. ;)

Дякую, Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 17:43:50 ]
Мої вітання, Мирославо! Вірш дуже хороший. Хоч я й чоловік (Нестор Мудрий не має нічого спільного з Марком Вовчком та Жоржем Сандом :)) ), зрозумів якщо не все, то найголовніше! "Чоловіча в осені рука"? Браво!!!
Так ніхто не писав. Через тисячу літ
Лиш утнуть щось подібне про осінь.
Скаже критик: подібної Вам на землі
Не з'являлось і близько ще досі!

P.S. А мою відповідь на Ваше запитання про мою політичну орієнтацію прочитали? Я так писав, так старався! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:51:20 ]
Дякую, Несторе! ;) Вашу мудрість ще досліджую, але дотепність у Вас на висоті.

Звичайно, що прочитала відразу. Ви були вичерпними на мої два запитання. Я за Вами слідкую, не хвилюйтеся. ;) Виникнуть питання, спокій Вам буде лише снитися. ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 18:11:57 ]
Непокойте - буду тільки радий! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-28 15:54:12 ]
Дякую! З Вами стану розумнішою. ;))) Але "з пісні слів не викинеш"... поки що.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 20:00:14 ]
Сергію, пробачте мені за наглість, але я не могла заспокоїтися і насмілюся не погодитися з уроками державної мови. Ці зміни правописів і велика кількість словників дозволяють мені теж мати свою думку. Звісно, я не рівняю себе з мовознавцями, але хочу висловити деякі свої думки щодо вислову "ліки від (проти)". Думаю, що ці обидва словосполучення мають право на існування.
"Ліки проти... " - ліки, які призначені для профілактики захворювання, тобто для попередження хвороби.
"Ліки від..." - ліки, які призначення для приймання в процесі самого захворювання, тобто тоді коли хвороба присутня в організмі.
Такі от мої скромні думки. :) А мовознавці цього не врахували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-08 16:27:04 ]
...ще раз читаю про осінь:)

куди від неї подітися... жити з нею, принаймні, до зими;)

а мене на прозу пробило... зайди в етюди, Миросю, матимеш час і натхнення.