ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Сирітка
Відірване вушко -
проглядує вата.
Приший його, мамо!
Жалій мене, тату...
......

Назвіть Ви провину мені -
куди ті лелеки дивились?
Несли в повитку навесні -
покинули. Снами наснились

матусині руки і сміх.
Чекання - моя колискова.
Не батьківський кличе поріг,
де я повертатимусь знову.

Мов крик, проминає життя.
І хочеться час зупинити,
здвигаючи серцебиття,
навчитись від Бога любити.

І ніч зачекалась - не йде.
І день в заяложенім колі.
Лиш очі питаються: "Де
упасти обвітреній долі?"

Краплини пройшлись по вікні,
немов по стерні ноги босі.
Несли в повитку навесні...
Чужим гріє літо... жде осінь.
......

Відірване вушко -
проглядує вата.
Приший його, мамо!
Жалій мене, тату...

20 Вересня 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-20 19:56:06
Переглядів сторінки твору 3277
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.054 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2007-09-20 22:32:50 ]
УХ! Як гарно! Просто СТРАШНО гарно! Обожнюю такий турпізм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-20 22:57:48 ]
Чутливо і трохи лоскотно від чогось надто знайомого. Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-09-21 07:11:21 ]
Незатерта метафора "Мов крик, проминає життя" - відразу запам`ятовується!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-21 07:48:33 ]
Так, Юрію, погоджуюся з іншими - цього разу чудовий вірш. Можна лише одне запитаннячко?
"Відірване вушко -
проглядує вата.
Приший його, мамо!
Візьми мене, тату..." - останній рядок зовсім не сприймається в контексті трьох попередніх. Що ти мав на увазі? Наскільки мені видалося з попередніх рядків, то мова йде про відірване вушко у іграшки; дитинка просить маму пришити його, а потім звертається до тата, але навіщо? "Візьми" - дуже широке поняття і воно не передає нічого конкретного, не продовжує думку з попередніх рядків. Навіть назва не вносить повної ясності.
Ні, пробач, ще має питання:
"Краплини пройшлись по вікні,
немов по стерні ноги босі.
Несли в повитку навесні...
Чужим гріє літо... жде осінь." - краплинам по вікні - так же боляче, як ногам по стерні? Дуже сумнівно. Не вистачає битого склачи битого вікна. "Несли в повитку на весні" - хто ніс? що ніс? - не зрозуміла також. "Чужим гріє літо" - розумієш, тут можна двояко сприймати "чужим" ( кому? і чим?), а за таких обставин виникає суперечка щодо розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-21 12:34:19 ]
"Візьми мене, тату..." може двояко читатися...зверни на це увагу, Юрцю, в нашому зіпсованому світі...
твір такий, що бере за душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-21 18:42:33 ]
Дякую всім!
Дмитре, Олью, Тетянко, Миросе, Славцю! :)
Мене вразило одне відео на "ютюбі" - де показали статистику
безбАтьківщини на Україні - це жах.
Миросе, Славцю - тепер буде гадаю ясніше з "татом" :)
Я думаю, що так видалось герою сюжету, що краплинам боляче,
принаймі йому(їй) хотілось поділитись болем з ними (краплинами).
Про "чужого" - ще подумаю.
З безмежною вдячністю,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-09-24 18:16:48 ]
Юрію, може, "поглянь сюди, тату"?..( в сенсі - "не повертайся спиною")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 18:46:19 ]
Дякую Вандочко - я подумаю...
Але цілком вартісний варіант!