Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
2026.03.13
05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
2026.03.13
05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
олександр квітень (1977) /
Вірші
Про боротьбу з коронавірусом , та сумного діда Миколу ..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про боротьбу з коронавірусом , та сумного діда Миколу ..
В підвалах Китайских виріс ,
Мов кара з небес піднебесної ,
Жахливий коронавірус ,
Невидимий безтілесий ,
" І треба ж така трясця матері ",
Волали на гвалт з тривогою ,
І генії і і аматори ,
І просто спітнілі блогери .
Шипіли ворожки мов смолоскип ,
Пророцтво лихе збувається ,
Покайтеся ж бо прийде грип ,
Помруть всі хто не кається.
І ось перші хворі , померлих тма ,
Вакцини поки не знайдено ,
Спасіння від того майже нема ,
Писали на шпальтах сайтів .
За мить пандемія пішла у зріст ,
В жадобі коронавірусу ,
І нагадали пезажі міст ,
Картини апокаліпсису.
Суцільна обробка парканів , споруд ,
Сучасні медичні машини ,
Нарешті весь прогресивний люд ,
Сховався на карантини .
Пливли лікарі мов у небуття ,
В дебелих скафандрів коконах ,
Щоб врятувати чиєсь життя ,
У Римі , Ухані й Токіо..
Й закляк світ мов під час чуми ,
Запахло на біржах смаленим ,
Й лишень дід Микола пішов до куми ,
Хильнути на вечір чарочку..
Прогрес не торкнувся його села ,
Медпункт в тому році зтрощений,
І старість вже до Миколи прийшла ,
І чоботи в діда зношені .
А в телеканалі якийсь чоловік ,
Запевнив на на пресконференції ,
Що прийде грип і буде гаплик ,
Всім хто вже вийшов на пенсію ..
Все камінь на душу , кінець життя ,
Бо ж то був професор освічений,
Сказав , значить скоро вже йти в небуття ,
На зустріч з самою вічністю..
Зітхнув тяжко горем розбитий дідусь ,
З кишені дістав цигарочку ,
Піду до куми перед смертю пройдусь ,
Хильнути на вечір чарочку..
Мораль у цій байці-гірка і сумна ,
ЗЕвлада скажіть що ж ви творите ?
В шаленому хайпі дістались до дна ,
Невиліковно хворими ..
Тупої сатири квартальні сини ,
Де тести де апарати дихання .?.
Чи ви тільки здатні дві ночі й три дні ,
На телемостах базікати...
Чи ви вже подумали грип нас минув ?
Є певні логічні висновки ?
А втім постривайте я ж зовсім забув
Паяци не вміють мислити ..
Зливать Україну в угоду Орді
На це здатні наші Клоуни ..??
Але ж пам'ятайте що бути біді
І шлях на Ростов зготований....
Олександр Квітень
м.Мукачево...
Мов кара з небес піднебесної ,
Жахливий коронавірус ,
Невидимий безтілесий ,
" І треба ж така трясця матері ",
Волали на гвалт з тривогою ,
І генії і і аматори ,
І просто спітнілі блогери .
Шипіли ворожки мов смолоскип ,
Пророцтво лихе збувається ,
Покайтеся ж бо прийде грип ,
Помруть всі хто не кається.
І ось перші хворі , померлих тма ,
Вакцини поки не знайдено ,
Спасіння від того майже нема ,
Писали на шпальтах сайтів .
За мить пандемія пішла у зріст ,
В жадобі коронавірусу ,
І нагадали пезажі міст ,
Картини апокаліпсису.
Суцільна обробка парканів , споруд ,
Сучасні медичні машини ,
Нарешті весь прогресивний люд ,
Сховався на карантини .
Пливли лікарі мов у небуття ,
В дебелих скафандрів коконах ,
Щоб врятувати чиєсь життя ,
У Римі , Ухані й Токіо..
Й закляк світ мов під час чуми ,
Запахло на біржах смаленим ,
Й лишень дід Микола пішов до куми ,
Хильнути на вечір чарочку..
Прогрес не торкнувся його села ,
Медпункт в тому році зтрощений,
І старість вже до Миколи прийшла ,
І чоботи в діда зношені .
А в телеканалі якийсь чоловік ,
Запевнив на на пресконференції ,
Що прийде грип і буде гаплик ,
Всім хто вже вийшов на пенсію ..
Все камінь на душу , кінець життя ,
Бо ж то був професор освічений,
Сказав , значить скоро вже йти в небуття ,
На зустріч з самою вічністю..
Зітхнув тяжко горем розбитий дідусь ,
З кишені дістав цигарочку ,
Піду до куми перед смертю пройдусь ,
Хильнути на вечір чарочку..
Мораль у цій байці-гірка і сумна ,
ЗЕвлада скажіть що ж ви творите ?
В шаленому хайпі дістались до дна ,
Невиліковно хворими ..
Тупої сатири квартальні сини ,
Де тести де апарати дихання .?.
Чи ви тільки здатні дві ночі й три дні ,
На телемостах базікати...
Чи ви вже подумали грип нас минув ?
Є певні логічні висновки ?
А втім постривайте я ж зовсім забув
Паяци не вміють мислити ..
Зливать Україну в угоду Орді
На це здатні наші Клоуни ..??
Але ж пам'ятайте що бути біді
І шлях на Ростов зготований....
Олександр Квітень
м.Мукачево...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
