ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Надія Тарасюк
2020.01.23 18:36
* * *
Дозбирую роси
то стрази
чи сльози?..
Дочитую погляд
то солод
чи сміх?
Зриваються півні з дерев, наче просять:
Цілунків намисто нестримний потік!..

Ігор Шоха
2020.01.23 18:31
Відкрите звернення до Редакції Майстерень
Прошу пояснити, чому всупереч задекларованим правилам публікації на сторінках ПМ без будь-яких пояснень, але очевидно з «благородною» метою причесати всіх під один гребінець в угоду відомо кому, мені за окремі твори майже одночасно виставляються оцінки з

Ніна Виноградська
2020.01.23 15:48
Сумна згадка під Новий рік
Не відпускає час, моє минуле
Із кожної щілини вигляда.
Виходить, що нічого не заснуло,
Хоча стекло, неначе та вода.

Моє кохання, чим тоді жила я,
Злітала в небо, плакала не раз
Від щастя, що живу неначе в раї,

Ігор Шоха
2020.01.23 14:53
Дотики поезії
Засинаю нічною порою
під акорди поезій згори.
І ясні, і прозорі собою,
не линяють мої кольори.

Є й ніякі, узяті зі стелі,
заяложені хною іржі,
що сіяє у гамі пастелі,

Сергій Губерначук
2020.01.23 14:01
У духовному спостереженні
Усе почалося зі слова – і скінчиться в слові.
Безмовна душа відійде у німі небеса.
Нечутно одхиляться двері живої любові –
і тишею тиш заговорить космічна краса!

~ 2005 р.

Козак Дума
2020.01.23 13:30
Згусток сонця
Яким він буде твір мій? Той, останній…
Не знаю і сказати не берусь…
Одне мені відомо вже зарання –
про нашу Неньку, Київськую Русь.

Про ту Вітчизну, що тверда мов камінь,
що у борні за волю до кінця.
Такий, що в душах житиме віками,

Ігор Деркач
2020.01.23 13:24
Активізація активів
Вован і Вова почекали,
потисли руки й почали
ділити українське сало.
Було одного вовка мало,
то ще одного додали.

***
Кому земля дає свої плоди?

Микола Дудар
2020.01.23 13:23
Із серії "Афориз-лик"
Засыпав нас у жернова -
Помола чистого не ждите!
Ведь там и Тело и Слова
И разный каждого Родитель…
23.01.2020.

Галина Сливка
2020.01.23 07:42
***
У чорному сімені літер,
В міжряддях ще білого поля,
Чекаю обіймів од вітру,
Шукаю для радості волі.
Мороз творить з інею айстри,
А парость вже світлом весніє.
Блукаю, шукаючи Майстра,
Що зламані крила замрії

Оксана Логоша
2020.01.22 21:52
Новорічний післясмак
Які веселі очі у вікОн,
Які на них святкові візерунки.
Хтось фраки одягнув,хтось обладунки.
Ніч новорічна розливає трунки,
П*янкий парфюм,терпкий одеколон,
Грайливі вина і грайливий спіч
За всіх! і всім здоров*я,щастя й миру!
Дитя Святому витирає м

Олексій Кацай
2020.01.22 21:04
Колообіг
Блукаючи у нутрощах планет,
поєднаних із другим боком неба,
вигадую нових зірок сюжет,
в якому все навколишнє потребу
вчуває несвідомо, і ланцюг
моїх слідів, наївний мов графіті,
торкається площин, драбин, яруг,
які ланцюг видовжують у ниті.

Володимир Бойко
2020.01.22 19:25
Паралелі
Поети чубляться до скону,
Бо нетривкий між ними мир,
Бо кожен має власний гонор,
Бо кожен сам собі кумир.

Отак стражденна Україна,
Зневажена поміж людей,
Відроджується й знову гине

Олександр Сушко
2020.01.22 18:26
Сучасність
З жиру казяться буржуї,
Люд аж вивалив баньки:
Ікебани по фень-шую
Із...засохлих кізяків!

Діви мацнути боюся
(може це мужик в літах?) -
Із трусів звисають вуса,

Олександр Сушко
2020.01.22 18:16
Диво
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Марія Дем'янюк
2020.01.22 16:36
Люлі
В обіймах ночі сяю зіронькою:
ніяк не спиться...
А вона мене до себе притуляє,
колисає й муркоче, мов киця...

Ого, скільки рук має ніченька,
коли люляє усіх, у кого
місяць блищить у віченьках...

Тетяна Роса
2020.01.22 14:52
Ти...
Калатала у пролісків дзвоники,
цокотіла звабливо підборами,
запрягала оливкових коників –
мандрувати казковими долами…
Ти була сміхотливою тишею,
Від ялиці хвоїнкою гострою,
твої зорі були найвищими…
То було все… до першого пострілу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Знімаю шапку перед Часом
Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя.
Паяцувати, нити годі ловеласе -
Душа крізь ребра проростає власним "Я".

Від стуку серця - глибини сяга коріння
І п`є небесну сліпоту та бавить зір.
Гнучка стеблина, мов настояне сумління,
Тримає цвіт гіркого провидіння. Вір!

Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі...
Та пристережена у чолобитній твердь.
Вина пройде слідами мучеників божих -
Її вполює на гріховних ловах смерть.

А ти стікай піском - нову виповнюй вічність,
Склепайся в сутінках зубами та у сні,
Січи у лютому, лютуй на славу в січні,
Та не вини шукай, а істин у вині.

А на Страшнім Суді, ніяково та тихо,
Пройдись чистилищем від серця до хреста.
З тобою вмер Господь, тобою всесвіт дихав
В тобі живе Любов... та ти ще не настав.

28 Вересня 2007





• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-09-29 00:42:59
Переглядів сторінки твору 2635
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.752 / 5.5  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 00:50:57 ]
Привіт, Юріє!
Я ось нашим редакторам невеличку "підставу" зробив :( На головній сторінці є така опція, як "Отримати редакторську рецензію".
http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru1.html
То я і вас туди записав, як каталізатора напрямку. Дівчатка вам будуть писати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 00:57:21 ]
Вітаю Володимире,
Най заходять. Чим зможу - тим зараджу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 08:54:07 ]
Файно, Юрцю, особливо деякі моменти;-) Здається, збиваєть ритм: "Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 10:42:35 ]
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот на ложі..." - тут ніби таки потрібні ще оті 2 склади.
І, здається, що тут трохи перенапружено? - "стікай, мов кров, нанизаний на".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 15:57:26 ]
Я тут не походжуюся з Вами, пане Володимире, щодо перенапруження - така частота сонорного "н" властиво концентрує увагу читача і правильно, я Вам скажу, робить... Ваш улюблений Висоцький в концертній діяльності широко вживав маґію сонорних...і то був один із чинників його успіху...
Хоча, знову ж, це тільки моє суб'єктивна думка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 19:52:30 ]
Святославе, перенапружено, думаю, не в тому сенсі, що сприйняли Ви. Дуже тяжко уявити гармонію цього рядка. "Стікай, мов кров" - можна уявити, але далі "нанизаний на" взагалі не сприймається. Якщо щось живе нанизане на, то воно не може стікти, мов кров, нічого більше не лишивши, а отже, виходить, нелогічна недосказаність у Юрієвих рядках. Те, що лишається висіти - що з ним? Якесь роздвоєння. Окремо частини рядка існувати можуть, а от разом..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 20:44:31 ]
Я теж не бачу нічого не зрозумілого в цьому рядку з нанизаним на вічність Часом.
Мирославо, нащо такі прямолінійні, анатомічні підходи? Час неодмінно мє стати живою істотою, щоб Ви уявили, як його пронизує Вічність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 13:23:11 ]
Жінко, а кров може стікати з неживих предметів? Та і річ навіть не в тому. Якби наприклад, не для вірша, а для розтлумачення - "твоя душа стіче, мов кров, коли ти нанизаний на вічність", тоді можна було би зрозуміти, а інакше просто плутаєшся у визначенні - хто нанизаний, хто стіче і чому нічого не лишиться...
Жінко, думаю, Юрій зрозуміє мене краще, ніж Ви.
Святославе, то не обмеження, якщо Ви прочитали мій комент уважно, то зрозуміли б. Побудова рядка змушує задуматися над його логічністю. Не завжди перестановка слів у реченні йде на користь змісту, хоч це в українській мові і не контролюється.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-30 19:15:42 ]
Мирославо, погляньте на той рядок інакше. "Стіка" може означати й інше (час стікав - время истекало). Тоді все стає на місця.
Але це вже тонкощі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-01 06:15:37 ]
8-О
Дякую ДРУЗІ, КОЛЕГИ!
Володимире, Варварцю, Славцю, Миросе, Оксанко, Чорнявко, Нікі!
Дуже-і-то-дуже приємно, що отримав я від ВАС стільки уваги!
Знімаю шапку не лишень перед Ним, але й перед Вами.
Вирішив внести певні зміни:
***
виправив "ловеласі" на "ловеласе" (дякуючи Оксанці)
***
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі..." - додав ще
два склади ("ні сил") (дякуючи Володимирові)
***
Замінив рядок з "кров`ю" на дещо співзвучніший з рештою вірша сенс:
"А ти стікай піском - нову виповнюй вічність," - дякуючи ВСІМ!
***
Варварцю,
Я щось не бачу де власне ритм збивається - підкажіть (пліз).

З повагою і теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-01 07:35:28 ]
Юрцю, щось у мене тоді було зі здоров"ям, ось щойно прочитала під каву і все ОК;-) не можна багато працювати;-)