ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Знімаю шапку перед Часом
Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя.
Паяцувати, нити годі ловеласе -
Душа крізь ребра проростає власним "Я".

Від стуку серця - глибини сяга коріння
І п`є небесну сліпоту та бавить зір.
Гнучка стеблина, мов настояне сумління,
Тримає цвіт гіркого провидіння. Вір!

Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі...
Та пристережена у чолобитній твердь.
Вина пройде слідами мучеників божих -
Її вполює на гріховних ловах смерть.

А ти стікай піском - нову виповнюй вічність,
Склепайся в сутінках зубами та у сні,
Січи у лютому, лютуй на славу в січні,
Та не вини шукай, а істин у вині.

А на Страшнім Суді, ніяково та тихо,
Пройдись чистилищем від серця до хреста.
З тобою вмер Господь, тобою всесвіт дихав
В тобі живе Любов... та ти ще не настав.

28 Вересня 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-29 00:42:59
Переглядів сторінки твору 4828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.752 / 5.5  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.11 05:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 00:50:57 ]
Привіт, Юріє!
Я ось нашим редакторам невеличку "підставу" зробив :( На головній сторінці є така опція, як "Отримати редакторську рецензію".
http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru1.html
То я і вас туди записав, як каталізатора напрямку. Дівчатка вам будуть писати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 00:57:21 ]
Вітаю Володимире,
Най заходять. Чим зможу - тим зараджу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 08:54:07 ]
Файно, Юрцю, особливо деякі моменти;-) Здається, збиваєть ритм: "Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 10:42:35 ]
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот на ложі..." - тут ніби таки потрібні ще оті 2 склади.
І, здається, що тут трохи перенапружено? - "стікай, мов кров, нанизаний на".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 15:57:26 ]
Я тут не походжуюся з Вами, пане Володимире, щодо перенапруження - така частота сонорного "н" властиво концентрує увагу читача і правильно, я Вам скажу, робить... Ваш улюблений Висоцький в концертній діяльності широко вживав маґію сонорних...і то був один із чинників його успіху...
Хоча, знову ж, це тільки моє суб'єктивна думка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 19:52:30 ]
Святославе, перенапружено, думаю, не в тому сенсі, що сприйняли Ви. Дуже тяжко уявити гармонію цього рядка. "Стікай, мов кров" - можна уявити, але далі "нанизаний на" взагалі не сприймається. Якщо щось живе нанизане на, то воно не може стікти, мов кров, нічого більше не лишивши, а отже, виходить, нелогічна недосказаність у Юрієвих рядках. Те, що лишається висіти - що з ним? Якесь роздвоєння. Окремо частини рядка існувати можуть, а от разом..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 20:44:31 ]
Я теж не бачу нічого не зрозумілого в цьому рядку з нанизаним на вічність Часом.
Мирославо, нащо такі прямолінійні, анатомічні підходи? Час неодмінно мє стати живою істотою, щоб Ви уявили, як його пронизує Вічність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 13:23:11 ]
Жінко, а кров може стікати з неживих предметів? Та і річ навіть не в тому. Якби наприклад, не для вірша, а для розтлумачення - "твоя душа стіче, мов кров, коли ти нанизаний на вічність", тоді можна було би зрозуміти, а інакше просто плутаєшся у визначенні - хто нанизаний, хто стіче і чому нічого не лишиться...
Жінко, думаю, Юрій зрозуміє мене краще, ніж Ви.
Святославе, то не обмеження, якщо Ви прочитали мій комент уважно, то зрозуміли б. Побудова рядка змушує задуматися над його логічністю. Не завжди перестановка слів у реченні йде на користь змісту, хоч це в українській мові і не контролюється.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-30 19:15:42 ]
Мирославо, погляньте на той рядок інакше. "Стіка" може означати й інше (час стікав - время истекало). Тоді все стає на місця.
Але це вже тонкощі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-01 06:15:37 ]
8-О
Дякую ДРУЗІ, КОЛЕГИ!
Володимире, Варварцю, Славцю, Миросе, Оксанко, Чорнявко, Нікі!
Дуже-і-то-дуже приємно, що отримав я від ВАС стільки уваги!
Знімаю шапку не лишень перед Ним, але й перед Вами.
Вирішив внести певні зміни:
***
виправив "ловеласі" на "ловеласе" (дякуючи Оксанці)
***
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі..." - додав ще
два склади ("ні сил") (дякуючи Володимирові)
***
Замінив рядок з "кров`ю" на дещо співзвучніший з рештою вірша сенс:
"А ти стікай піском - нову виповнюй вічність," - дякуючи ВСІМ!
***
Варварцю,
Я щось не бачу де власне ритм збивається - підкажіть (пліз).

З повагою і теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-01 07:35:28 ]
Юрцю, щось у мене тоді було зі здоров"ям, ось щойно прочитала під каву і все ОК;-) не можна багато працювати;-)