Яке число? Яка сьогодні дата?
Який день в календарі?
На ці питання відповідь не зможу дати,
Лиш тільки морок в голові.

Невже прокинувся, невже це знову,
Вчорашній день, лупцює у вікно.
Це схоже на якусь, абсурдну змову,
Де бранця роль мені відведено.

І знов, і знов, являє він мені
Ті марення які я бачив.
В них сірість, мряка і погашенні вогні
Де я нічого вже не значу

Я не впущу його, звичайно ні!
Нехай іде собі небого.
Можливо десь в туманій далечі,
Заблукавши, незгадає до мене дороги.

Напевно даремно надію на тей поклав,
І сенсу в цьому немає.
Щоб долю яку сам собі вигадав,
Погнати щосили нагаєм.