Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Богдан Манюк (1965) /
Критика | Аналітика
Рекомендація, якої вже не потрібно
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рекомендація, якої вже не потрібно
Нещодавно онкологія відібрала життя письменниці Оксани Максимишин, яка з дитинства була паралізована через застуду крові. Дуже мріяла вступити в Українську асоціацію письменників, попросила мене про рекомендацію. Не думав тоді, що написане мною не знадобиться, бо приїхати у Львів Оксана вже не змогла через різке загострення хвороби і смерть невдовзі. Публікую свою рекомендацію в ПМ на згадку про цю дивовижну і стійку жінку, з якою дружив більше тридцяти років.
В селі Голгочах, що на Тернопільщині, живе і працює в жанрах художньої прози, поезії, драматургії та публіцистики самобутня письменниця Оксана Максимишин. Доля цієї авторки – унікальна. Знаний в Україні поет Борис Демків порівнював Оксану Максимишин зі славетною Лесею Українкою, бо на долю кожної з них випали грізні випробування недугами, але не зламали, а навпаки – зміцнили їхню волю і спонукали до вдосконалення літературного таланту. За словами Бориса Демківа, Оксана Максимишин у своїх творах не байдужа до людських тривог, намагається виважувати свої помисли на вагу золота, тяжіє до медитативного мислення, вміє найдрібніші деталі узагальнювати до планетарних проблем, розщепляти ядро слова на справжні перлини, бачити цей такий прекрасний і ще досі жорстокий світ на відстані серця.
Прочитавши усі твори Оксани Максимишин, я не тільки поділяю думку Бориса Демківа, але й вважаю за необхідне зазначити, що письменницька майстерність цієї авторки базується на вмінні оригінально будувати сюжет твору, знанні психології персонажів, мовному розмаїтті в їх зображенні. Прозові етюди письменниці дихають поетичністю і захоплюють читача образними знахідками.
Окремо хочу мовити про новелістику Оксани Максимишин. Був свідком того, як книга новел авторки переходила з рук у руки в селі, де я вчителював, як на неї з нетерпінням очікували десятки читачів у селах Підгаєччини з огляду на малий тираж видання. Без сумніву, авторка здобула популярність, довівши усім, що можна перемагати зло навіть тоді, коли воно охопило і душу, і тіло та видається непереможним. Підтвердження цьому можемо знайти в новелах «На кругозламі», «Вітер в очі», «Добра фея», «Кохання не міф» та в багатьох інших. А ще для читача дуже важливо, що письменниця торкається різних граней життя, котрі дуже важливі в наших сучасних реаліях, і присутня в долях людей різного віку, як добра порадниця, як той янгол, якому хочеться довіритися… Можливо, саме з цієї причини Підгаєцьким районним відділом освіти твори Оксани Максимишин були рекомендовані для включення у шкільну програму з літератури рідного краю.
Свій письменницький досвід Оксана Максимишин вже двадцять років передає школярам, учасникам літературно-творчого гуртка «Словограй». Її вихованці перемогли в багатьох Всеукраїнських, обласних та районних літературних конкурсах, беруть участь у багатьох дійствах з нагоди свят, інсценізуючи драматичні твори керівника та свої власні (вичерпну інформацію про це можна почерпнути з інтернетних сайтів). Завдяки наполегливості Оксани Максимишин для її вихованців організовано десятки екскурсій у місця, пов’язані з творчістю видатних українських письменників. За свою творчість, плідну працю зі школярами й активну життєву позицію нагороджена грамотами, подяками, дипломами, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня та ювілейною медаллю «25 років Незалежності України».
Оксана Максимишин – активний учасник районного літературно-мистецького об’єднання Підгаєччини «Оберіг», сприяє популяризації творчості місцевих авторів. ЇЇ пропозиції додають роботі об’єднання креативності.
У творчому доробку авторки книги прози «Серце, сповнене любові», «Запізніле каяття», які побачили світ у тернопільському видавництві «Воля». Готова до друку прозова книга «Серце сльозою бринить» (додаю варіант самвидаву).
В селі Голгочах, що на Тернопільщині, живе і працює в жанрах художньої прози, поезії, драматургії та публіцистики самобутня письменниця Оксана Максимишин. Доля цієї авторки – унікальна. Знаний в Україні поет Борис Демків порівнював Оксану Максимишин зі славетною Лесею Українкою, бо на долю кожної з них випали грізні випробування недугами, але не зламали, а навпаки – зміцнили їхню волю і спонукали до вдосконалення літературного таланту. За словами Бориса Демківа, Оксана Максимишин у своїх творах не байдужа до людських тривог, намагається виважувати свої помисли на вагу золота, тяжіє до медитативного мислення, вміє найдрібніші деталі узагальнювати до планетарних проблем, розщепляти ядро слова на справжні перлини, бачити цей такий прекрасний і ще досі жорстокий світ на відстані серця.
Прочитавши усі твори Оксани Максимишин, я не тільки поділяю думку Бориса Демківа, але й вважаю за необхідне зазначити, що письменницька майстерність цієї авторки базується на вмінні оригінально будувати сюжет твору, знанні психології персонажів, мовному розмаїтті в їх зображенні. Прозові етюди письменниці дихають поетичністю і захоплюють читача образними знахідками.
Окремо хочу мовити про новелістику Оксани Максимишин. Був свідком того, як книга новел авторки переходила з рук у руки в селі, де я вчителював, як на неї з нетерпінням очікували десятки читачів у селах Підгаєччини з огляду на малий тираж видання. Без сумніву, авторка здобула популярність, довівши усім, що можна перемагати зло навіть тоді, коли воно охопило і душу, і тіло та видається непереможним. Підтвердження цьому можемо знайти в новелах «На кругозламі», «Вітер в очі», «Добра фея», «Кохання не міф» та в багатьох інших. А ще для читача дуже важливо, що письменниця торкається різних граней життя, котрі дуже важливі в наших сучасних реаліях, і присутня в долях людей різного віку, як добра порадниця, як той янгол, якому хочеться довіритися… Можливо, саме з цієї причини Підгаєцьким районним відділом освіти твори Оксани Максимишин були рекомендовані для включення у шкільну програму з літератури рідного краю.
Свій письменницький досвід Оксана Максимишин вже двадцять років передає школярам, учасникам літературно-творчого гуртка «Словограй». Її вихованці перемогли в багатьох Всеукраїнських, обласних та районних літературних конкурсах, беруть участь у багатьох дійствах з нагоди свят, інсценізуючи драматичні твори керівника та свої власні (вичерпну інформацію про це можна почерпнути з інтернетних сайтів). Завдяки наполегливості Оксани Максимишин для її вихованців організовано десятки екскурсій у місця, пов’язані з творчістю видатних українських письменників. За свою творчість, плідну працю зі школярами й активну життєву позицію нагороджена грамотами, подяками, дипломами, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня та ювілейною медаллю «25 років Незалежності України».
Оксана Максимишин – активний учасник районного літературно-мистецького об’єднання Підгаєччини «Оберіг», сприяє популяризації творчості місцевих авторів. ЇЇ пропозиції додають роботі об’єднання креативності.
У творчому доробку авторки книги прози «Серце, сповнене любові», «Запізніле каяття», які побачили світ у тернопільському видавництві «Воля». Готова до друку прозова книга «Серце сльозою бринить» (додаю варіант самвидаву).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
