ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Левченко / Вірші

 ВІХИ ВОГНІВ НА ВИСОКИХ ВЕЖАХ ЛЮБОВИ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-17 09:45:05
Переглядів сторінки твору 3461
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.669 / 5  (4.478 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 4.476 / 5  (4.348 / 5.21)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-17 14:06:48 ]
Дуже гарно, Олеже, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-10-17 18:08:28 ]
А я скромно приєднуюсь до Варвари.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-19 09:20:49 ]
Цікаво! Варваро, невже поезія, щоб подобалася, повинна бути легкою, ніжною, пухнастою, м’якою?.. Мій професійний досвід дозволяє мені писати поезії класичного зразка, але, як бачите, наш час сліпий і глухий, тому йому треба кричати поезією, але ніяк не присипляти й убаюкувати. Така лірика буде затребувана після великих катастроф і трагедій (бажано національного масштабу), я б цього не хотів. З одного боку я заперечую Шевченка, як такого, що повноцільно відбувся, а з іншого боку, мені імпонують його творчість: лірика, що не позбавлена напруги. Це все одно, що юне тіло голубити гострим ножем, не завдаючи ран, але тримаючи це на відчутті гострого переживання.
Покритикуйте мене ґрунтовніше, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-19 12:48:39 ]
Бачте, Олеже, не хочу сказати, що мені не подобаються інші Ваші твори, але у житті так багато бруду, болю і т.д., що у поезії я прагну до чогось світлого, хай позірного... Мабуть тому щиро прихиляюсь серцем до світлих Ваших творів. Сама я не завжди, на жаль, пишу
легку, ніжну і пухнасту поезію, але чесно кажучи, хотілось би! А на рахунок ножа - гарне порівняння, добре знаю, про що Ви. І на рахунок часу... Є люди, до чийого серце можна достукатись ніжною лірикою, повірте! І коли Ви кажете про професійний
досвід, скажіть що Ви маєте на увазі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-19 13:46:53 ]
Я почав серйозно писати ~~ з 1996 року. Як правило всі навчені шкільною проґрамою починають писати, щось овіяне романтизмом, лірикою, поетичною легкістю, саме так почав і я. Моя перша збірка "Подих" (назва говорить за себе) виключно лірична, вийшла вона в 1999 р. У 2000 році вийшла збірка синхронного перекладу на українську мову своїх же російськомовних віршів. Більше я до російської мови не повертався. Певне уточнення: за волею батьків, бо хто ж питає дітей, коли віддають у перший клас?, я відучився в російській школі. Смішно звучить: не російськомовній, а в російській школі (на території України) Житомира. На українську свідомо перейшов спілкуватися, коли поступив на режисуру в ЖУКіМ ім. Івана Огієнка (м.Житомир).
Увесь мій життєвий шлях пронизаний (проштиканий) поезією, хоча вважаю себе у ній досить випадковим (я думаю, що так вважає кожен поет!). Пережив не одні етапи літературного росту та занепаду, хоча занепад - це теж рух, отже розвииток (ріст). Нині я можу на цілеспрямовану тему написати вірш, раніше я вбачав у інших авторів цей хист слабкістю, то коли я був юним поетом, а зараз думиаю інакше... І все одно, душевний стан відіграє велику ролю!..
Моя дружина питає мене: чи маю я потребу в молитвах, дивно, але я її внутрішньо не маю, я якось інакше переживаю молитви, можливо через поезію... Ну, бувай!.. Ще погомонимо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-19 13:52:52 ]
Я спочатку (пробачите мені?) чомусь прийняла Вас за хвалька, дуже вже Ви коментарі писали зухвалі. Тепер бачу - помилилась. Це приємно. Звісно погомонимо;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Могила (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-13 01:06:14 ]
Така поезія, як бальзам на серце! Приєднуюсь до Варвари та Олександра. Нехай у тебе такого пишеться більше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2008-01-18 13:36:21 ]
Дякую Валентино, я не тільки в сонетах знаходжу прекрасне, але й і в інших формах! Як правило, акцентую увагу або на змістові, або на формі. Тому в моїй творчості стільки ж традиційних віршів, скільки аванґардових. Можливо останніх й забагато, та не всі технічно можливо опублікувати, наприклад, зорову поезію.