ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Кожного з нас, кому небайдужа доля України, її майбутнє, як вільної і самодостатньої країни, дуже напружує ситуація всередині країни сьогодні. Те що на Сході війна, яку розпочала Росія проти нас в 2014році це уже відомо практично кожному адекватному українцю. Якщо хтось і досі не хоче визнати свою помилку, що купився на передвиборчі ворожі технології, які заперечували цей факт наявності ворожої агресії і не хоче зробити відповідні висновки, то це уже або повністю не адекватна людина, або ворог. Там війна, яка може найближчим часом перетнути лінію розмежування і наша Дніпропетровська обл. може відчути на собі усі жахи війни, адже ми є дуже бажаною територією для ворога і ворог уже в 2014р. в приграничному з Донецькою обл. селі Іскра роздавав зброю, як мені розповідали наші воїни, та Слава Богу, що не спрацював у них їх підлий задум. Від Дніпра до Мар’їнки 230 км. Це три години автомобілем, для тих хто не в курсі. Але коли з тим ворогом зовнішнім нам уже нібито все ясно, то всередині повна каламуть і це дуже напружує кожного з нас.
Говоримо одне, думаємо друге, а робимо третє це і є справжня характеристика нашого сьогодення у багатьох напрямках діяльності нашої влади. В кожну поїздку на передову ми не оминали базу «Евакуація-200», бо розуміли, як нашим важко там психологічно, адже скільки потрібно моральних сил мати, щоб щоразу в родину привезти їх загиблу дитину, чи батька, чи чоловіка. Між цими поїздками наші воїни могли хоч якось морально відновити сили на місці свого постійного перебування . І яким же було наше здивування цього разу, коли ми зайшли в приміщення, в яке відрізали і воду і світло. В їдальні собачий холод в самому приміщенні усі одягнені в усе тепле. І така ситуація уже давно. Тобто хтось побачив мир в очах божевільної істоти, і вирішив, що завтра війна зупиниться і нам уже ніякі бази не будуть потрібні? Чи як розцінювати таке відношення до дуже важливого підрозділу?
Ще одна ситуація приїжджаємо на передову і бачимо знову відсутність олії. І рік тому хлопцям на передову висилали і зараз те ж саме. І це в країні, яка займає лідерські позиції по виробництву цього продукту. Які критерії беруться у розрахунок, щоб вирахувати споживчу норму на одного воїна?
Адже бліндажі в основному не в містах і не біля магазину, де продаються продукти і не завжди є можливість доїхати до найближчого села чи міста.
Харчування в ЗСУ погіршилося і це ні для кого не секрет, краще б ті кошти що виплачували, як премію по 5000грн. за те ,що не стріляють у відповідь дали б на харчування воїнів. Було б більше толку і боєздатність була б вищою.
Я уже мовчу за молотки, лопати, цвяхи, скоби, плівку, сітки, мішки…, без чого захист на передовій уявити неможливо і це все із року в рік лягає на плечі волонтерів.
Сьогодні бачимо сенсаційні викриття по корупції в судовій системі, це дуже добре, що так званих суддів-вовків поменшає, можливо комусь в настрашку буде, та разом з тим ми чуємо недолугі заяви міністра і прес секретаря про монополізацію «нашої української російської мови», це що, на які вуха можна натягнути?. Навіщо збурювати знову суспільство, адже всі у сфері обслуговування перейшли на українську майже безболісно. Якщо і трапляються якісь ексцеси, то вони не масові і усі, як правило вирішуються. Для чого тоді на рівні керівництва держави робити такі безвідповідальні заяви. Хочеш бути космополітом в культурі, це твоя особиста справа, та коли ти на такій посаді, то ідею космополітизму залиш при собі, особливо у наш час, коли хтось за Україну, ії мову, культуру віддає життя. Щось негарне і недобре твориться всередині країни, замість того, щоб гуртувати навколо високої ідеї зміцнення усього свого – українського, у нас все навпаки і це дуже напружує і вселяє велику тривогу. Як будемо вірно розставляти акценти, які будуть згуртовувати нас, як народ, тоді і за поребриком зрозуміють, що нас не розхитати, попри усі їх підлі зусилля.
Цей несусвітній хаос, тотальний непрофесіоналізм влади, цілеспрямований нерідко саботаж, різні провокативні дії, мають велику руйнівну силу і морально нас дуже впливають. А це на втіху нашим ворогам. То ж попри все знаходьмо в собі сили бути сильними і непохитними у досягненні своєї цілі. А ціль у нас одна – вільна, самодостатня Україна. Слава Україні.
07.04.2021 Надія Таршин
Говоримо одне, думаємо друге, а робимо третє це і є справжня характеристика нашого сьогодення у багатьох напрямках діяльності нашої влади. В кожну поїздку на передову ми не оминали базу «Евакуація-200», бо розуміли, як нашим важко там психологічно, адже скільки потрібно моральних сил мати, щоб щоразу в родину привезти їх загиблу дитину, чи батька, чи чоловіка. Між цими поїздками наші воїни могли хоч якось морально відновити сили на місці свого постійного перебування . І яким же було наше здивування цього разу, коли ми зайшли в приміщення, в яке відрізали і воду і світло. В їдальні собачий холод в самому приміщенні усі одягнені в усе тепле. І така ситуація уже давно. Тобто хтось побачив мир в очах божевільної істоти, і вирішив, що завтра війна зупиниться і нам уже ніякі бази не будуть потрібні? Чи як розцінювати таке відношення до дуже важливого підрозділу?
Ще одна ситуація приїжджаємо на передову і бачимо знову відсутність олії. І рік тому хлопцям на передову висилали і зараз те ж саме. І це в країні, яка займає лідерські позиції по виробництву цього продукту. Які критерії беруться у розрахунок, щоб вирахувати споживчу норму на одного воїна?
Адже бліндажі в основному не в містах і не біля магазину, де продаються продукти і не завжди є можливість доїхати до найближчого села чи міста.
Харчування в ЗСУ погіршилося і це ні для кого не секрет, краще б ті кошти що виплачували, як премію по 5000грн. за те ,що не стріляють у відповідь дали б на харчування воїнів. Було б більше толку і боєздатність була б вищою.
Я уже мовчу за молотки, лопати, цвяхи, скоби, плівку, сітки, мішки…, без чого захист на передовій уявити неможливо і це все із року в рік лягає на плечі волонтерів.
Сьогодні бачимо сенсаційні викриття по корупції в судовій системі, це дуже добре, що так званих суддів-вовків поменшає, можливо комусь в настрашку буде, та разом з тим ми чуємо недолугі заяви міністра і прес секретаря про монополізацію «нашої української російської мови», це що, на які вуха можна натягнути?. Навіщо збурювати знову суспільство, адже всі у сфері обслуговування перейшли на українську майже безболісно. Якщо і трапляються якісь ексцеси, то вони не масові і усі, як правило вирішуються. Для чого тоді на рівні керівництва держави робити такі безвідповідальні заяви. Хочеш бути космополітом в культурі, це твоя особиста справа, та коли ти на такій посаді, то ідею космополітизму залиш при собі, особливо у наш час, коли хтось за Україну, ії мову, культуру віддає життя. Щось негарне і недобре твориться всередині країни, замість того, щоб гуртувати навколо високої ідеї зміцнення усього свого – українського, у нас все навпаки і це дуже напружує і вселяє велику тривогу. Як будемо вірно розставляти акценти, які будуть згуртовувати нас, як народ, тоді і за поребриком зрозуміють, що нас не розхитати, попри усі їх підлі зусилля.
Цей несусвітній хаос, тотальний непрофесіоналізм влади, цілеспрямований нерідко саботаж, різні провокативні дії, мають велику руйнівну силу і морально нас дуже впливають. А це на втіху нашим ворогам. То ж попри все знаходьмо в собі сили бути сильними і непохитними у досягненні своєї цілі. А ціль у нас одна – вільна, самодостатня Україна. Слава Україні.
07.04.2021 Надія Таршин
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію