ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.05.25 22:12
Сон як темний коридор,
Як провалля в павутину,
Він закутаний в мінор,
Ніби космосу дитина.

Сон як згарище думок,
Дим емоцій відгорілих,
Пронесеться, як амок,

Іван Потьомкін
2024.05.25 13:57
Бризками сміху виринаєте з моря –
Демонстрація грації,
В дивній в’язі м’язи...
«Не зникайте!»
Ще не встигли літні юність свою відтворити.
«Не зникайте!»
Ще не встигли ви символом стать для малечі.
«Не зникайте!!!»

Олександр Сушко
2024.05.25 11:41
Жінка варить курячі пупи,
В мене ж дума визріла в макІвці:
Генія по носі не лупи,
А погладь поштиво по голівці.

А мене - будь-ласка! Тільки за!
Дозволяю торсати й за вуха.
Бо в літературі байбуза,

Володимир Ляшкевич
2024.05.25 10:45
Обійми мене, будь-ласка.
Нічка темна,
Нічка-казка -
Відчуттями заворожить,
Буде лячно - cкажу "досить".

І тонкі п'янкі торкання,
серця запальне дихання...

Світлана Пирогова
2024.05.25 08:10
А музика звучить завжди по-різному:
То хвилею бурхливою, а то дощем,
То громовицею здається грізною,
То зігріває сонцем теплим серця щем.

А музика легка летить пір*їною,
Мов вільна пташка лине до святих небес.
Здається світ навкруг аквамариновим,

Микола Соболь
2024.05.25 07:20
У вранішнім тумані клекіт,
бузьки вернулися на став,
і на стовпі стоїть лелека,
неначе птах не відлітав
і хоч весна не надто рання
та буде тепла ще бодай,
птахів не стримати бажання
вернутися у ріднокрай.

Віктор Кучерук
2024.05.25 05:29
Тіло пронизує вітер холодний
І порожніє садок гамірний, –
Як же так сталось, що я відсьогодні
Буду надалі незвично сумний?
Згнічений вітром спішить перехожий
Швидше потрапити в затишний дім, –
Як же так сталось, що я вже не зможу
Тішити губи цілу

Наталя Мазур
2024.05.25 01:46
У час війни, у час біди,
Щоб Україну зберегти,
Ти не втікав бозна-куди,
Зробив свій вибір.
До оборони мужньо став,
Життя свого не шкодував!
Тобі – спасибі!
Ти бачив ворога в степах,

Наталя Мазур
2024.05.25 01:43
Чую, як шепче до мене велика ріка,
Чую, як молиться сонцю і небові вітер.
Час, що ловила, сюди, поміж товтри втікав,
От якби він все болюче із пам’яті витер.

«Що у минулім? Дивись безупинно вперед!» -
Рада хороша і їй опиратися марно.
Тільки минул

Артур Курдіновський
2024.05.25 01:38
Живу, неначе не живу...
А кожний видих - мов останній.
Тінь безпорадного кохання
Вже не призначить рандеву.

Дивлюсь на скошену траву,
Як на даремні сподівання.
Живу, неначе не живу...

Ілахім Поет
2024.05.25 00:11
Переводиться сірим побутом
Кількість днів у нічну неякість.
Ось тому і пропало пропадом
Все, чим жив я до тебе якось.
То й займаюся побудовою.
З цегли слів та цементу рими
Вийшло з сірістю побутовою
Апріорі непримириме.

Борис Костиря
2024.05.24 23:32
Крик пролунав у пустелі.
Як у просторах німих,
У безкінечній пожежі
Здибався я із людьми?

Крик пролунав… Хтось на поміч
Кличе безтямно мене.
Хочу побачити поруч

Роксолана Вірлан
2024.05.24 20:32
Мандрівка пахне димом і золою,
рудим цілунком ватри в небозвід,
мов лис гибкий, стежею торопкою,
хвостом вильнувши, внюхується в слід.

Серпанком пахне, дивом реп'яховим,
терпкавим соком зел, де навкруги, небесним барвом голубої крові, яскріють Пер

Володимир Каразуб
2024.05.24 19:46
Гучні слова: любов, відвертість, докір,
Слова зашерхлі: кров, вино, вуста.
Заледве слухаю про що вона говорить.
Які у тишу кидає слова?!
І чую, щось достоту: мандри, треба,
Кудись, тягнути, далі, до кінця.
Гучні слова: фатальність, воля, небо.
Сл

Леся Горова
2024.05.24 18:09
До півонії лащиться вітер. Узявся нізвідки.
Мить назад порозборсував хмари порожні, і зверху,
Певно, вглядів це диво яскраве - незайману квітку,
Яку тільки-но ранок згубив із рожевого глеку,
Що висів у зорі на тонкого проміння позлітку.

І всотавши

Юрій Гундарєв
2024.05.24 12:07
У бою на Харківському напрямку поліг доброволець, грузин
Серго Горнакашвілі.
Він виступав за український футбольний клуб «Колос».
У нього залишилося троє дітей…

Він покинув свою родину,
хоч у серці забрав Грузію…
Та для себе відкрив Україну,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тимофій Західняк (1956) / Вірші

 Друзям юних літ...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-25 01:28:21
Переглядів сторінки твору 3339
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.818 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.734 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.01.14 20:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 07:16:17 ]
***
"Я бачу вас не снах, а наяву," - "в снах" може???
***
"Я бачу вас не снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури." - виглядає з тексту, що Ваш герой
має проблеми з пам`яттю і марить часом...
***
Рима випала "дзвінкий"/"весни".
***
"Але і з Лети пам'ять проросте" -на асоціативному рівні це не сприймається, бо
Лета - це міфологічна річка забуття і є важкоуявимо, що з річки мо` щось проростати...
***
"А радості, що наповняє світ," - "радощі"???
***
Вірш виглядає "сирим", незавершеним. Ритм вірша часто збивається...
Оцінки не ставитиму, бо хочу побачити доопрацювання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 11:31:23 ]
гей, як тут можна взагалі критикуваит?? подуріли ви чи що??
із "забуттям" там все нормально! дивись: герой живе далі, працює, бігає туди сюди і від горя хоче таким чинов втекти.. не може ж він постійно про нього думати! а як задумується, тобто "розбиває забуття товстезні мури" - то вити хочеться з розпуки.
"Я добре все зрозумів, нічого не наверзлося? Бо якщо це роман, то сюжетні ходи робляться одноманітними"
Андрухович...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 13:16:08 ]
Юрію, ви тут, як на мене, занадто строго підходите до композиції. Мені здається, що у вас із шановним Тимофієм просто різні творчі світоглядні системи. У вас, Юрію, підсвідома творча основа здається мені вельми містичною, і ви до неї додаєте надбудову певного власного свідомого неореалістичного існування.
А фундаменти п. Тимофія виглядають цілком реалістичними, і саме з нихвідбувається певні творчі сублімації.
Ви зустрічаєтесь на півдорозі і можливі непорозуміння?

Щодо вірша, то ще б трохи деякі моменти з милозвучністю: поєднань приголосних, плавності, рвучкості.
"Здається часом – винен, що живу" - досить рубана ритміка, яка переходить у загалом плавну течію "А вас немає – Ігоре та Юро" вірша.
"Я бачу вас не (в?) снах, а наяву" - важко досить читається "не в снах", "сміх ваш щирий", "Щоб стати". Це говорить тільки про бажання автора донести більш-менш незмінними певні ідеї, які поетичний простір прагнув би трансформувати?
Взагалі, є відчуття, що можна було на початку зробити певне узагальнення, аби не повторювати так часто "ви", "ваші".
І, напевно, читачам легше було би читати ці два рядки:
"А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…" - якщо "і весни" перенести на початок другого рядка?
Так чи інакше, мені дуже приємно осягати своєрідні і внутрішньо вельми гармонійні світи від пана Тимофія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 16:28:17 ]
Я просто подав свою суб`єктивну думку, яку завжди можна стрети автором.
Так мені видалося - так сприйнялося.
Пані Любове (та що Дніпрова),
Я не відношуся до категорії секс-меншин :))
А це, що тема піднята то піднята - все ж коли я бачу технічні, логічні "дзюри"
то чому я не повинен допомогти автору їх залатати???
Чи може я повинен заплющувати очі?
З повагою Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 17:26:41 ]
Юрію, мені важливою здається ідея, що якщо є хоча б одне інше задовільне пояснення використаного автором рішення, то ми , читачі, його маємо відчути, відшукати. І головне, аби воно, це рішення, було.
Бо, наприклад, тема елітарної поезії, яку сьогодні зачепив Святослав Синявський щодо
"Трипітаки" Ганни Осадко, вся ніби на неочевидних рішеннях тримається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 18:03:23 ]
Маєте рацію Володимире - ідея - це головне!
Все ж подача ідеї теж відіграє неабияку роль.
Мабуть фуги Баха звучали би несприйняливо вухом,
коли би їх виконувало AC-DC :))