Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.05
14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А
2026.07.05
14:39
Якщо б то акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,
2026.07.05
13:59
Вступ
Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу
2026.07.05
13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.
Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.
Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри
2026.07.05
10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
2026.07.05
06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ
Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем
2026.07.04
21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
2026.07.04
19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
2026.07.04
16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony
The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category
The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet
2026.07.04
13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
2026.07.04
13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
2026.07.04
12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
2026.07.04
12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
2026.07.04
10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
2026.07.04
09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
2026.07.04
07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Левицька /
Вірші
Панчішки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Панчішки
Це трапилося в потязі… Дорòга…
Один студент, щò без кохання сох,
Із полки третьої побачив раптом нòги
В рожевому обрамленні панчох.
То був капрон – пори́ тієї фішка.
Студент цього осмислити не встиг
І без вагання закохався в ніжки,
А головне, в володарку цих ніг.
Він, як супутник, біля неї вився –
Там був то апогей, то перигей…
Росли дві дочки (він же одружився,
І сàме з нею, так що все о’кей).
Була й розлука – строгий тест для нього…
Забутись важко в царстві мудрих книг.
Бо він все любить ті рожеві нòги
І, головне, володарку цих ніг.
І в тридцять рòків він кохав не гірше,
Ніж в двадцять два. Кохання править ним.
Він пише їй освідчення у віршах,
Ховаючи сльозу посеред рим.
Живе він тим, що змилуються боги,
Й настане мить, і ступлять на поріг –
Хай в інших вже панчохах – рідні нòги,
А головне – володарка цих ніг.
© Михайло Лєцкін
СІЧЕНЬ 1962
#МихайлоЛєцкін #поезія
-------------------
Дорогий пане Михайле, прийміть з гумором! Ваш вірш мені сподобався, але уявила зовсім іншу ситуацію.
Панчішки.
( пародія)
Це трапилось в купе... нудна дорога...
Один студент, що без кохання скнів,
З полиці третьої угледів ноги
В панчішках модних, й ледь не обімлів!
Рожеві... обрамляли файні ніжки...
Метляли перед носом угорі,
Аж рот відкрив, капронові панчішки
Запали в душу, буцімто здурів.
Вночі плекав фантазії жадані,
І дочекатись не було вже сил.
А вранці з верхотури злізла пані —
Сто років і страшна, мов — крокодил.
24.10.2021р.
Один студент, щò без кохання сох,
Із полки третьої побачив раптом нòги
В рожевому обрамленні панчох.
То був капрон – пори́ тієї фішка.
Студент цього осмислити не встиг
І без вагання закохався в ніжки,
А головне, в володарку цих ніг.
Він, як супутник, біля неї вився –
Там був то апогей, то перигей…
Росли дві дочки (він же одружився,
І сàме з нею, так що все о’кей).
Була й розлука – строгий тест для нього…
Забутись важко в царстві мудрих книг.
Бо він все любить ті рожеві нòги
І, головне, володарку цих ніг.
І в тридцять рòків він кохав не гірше,
Ніж в двадцять два. Кохання править ним.
Він пише їй освідчення у віршах,
Ховаючи сльозу посеред рим.
Живе він тим, що змилуються боги,
Й настане мить, і ступлять на поріг –
Хай в інших вже панчохах – рідні нòги,
А головне – володарка цих ніг.
© Михайло Лєцкін
СІЧЕНЬ 1962
#МихайлоЛєцкін #поезія
-------------------
Дорогий пане Михайле, прийміть з гумором! Ваш вірш мені сподобався, але уявила зовсім іншу ситуацію.
Панчішки.
( пародія)
Це трапилось в купе... нудна дорога...
Один студент, що без кохання скнів,
З полиці третьої угледів ноги
В панчішках модних, й ледь не обімлів!
Рожеві... обрамляли файні ніжки...
Метляли перед носом угорі,
Аж рот відкрив, капронові панчішки
Запали в душу, буцімто здурів.
Вночі плекав фантазії жадані,
І дочекатись не було вже сил.
А вранці з верхотури злізла пані —
Сто років і страшна, мов — крокодил.
24.10.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
