ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 По колу
Спогади у спокій -
по устах блукає думка,
а відтак лягає в нотах -
і журбить потік.
Спогади нівроку -
запеклись у поцілунку,
гіркотою гусне в роті
рік-за-роком лік.
Лік - не зупинити,
що нам доля накувала,
не багато і не мало
мало "ку" рости.
Час ще раз убито -
просто так, даремний галас,
до грудей "пробач" припало -
я його впустив.
Стук і відчинилось -
виповнялась пустка болем,
розбігались кривди сміхом,
серця не каліч!
А душа молилась -
малювала в небі коло,
а у колі плач та втіху.
Помирала ніч.

6 Липня 1990




Найвища оцінка Тетяна Дігай 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юрій Кондратюк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-30 17:25:18
Переглядів сторінки твору 4056
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.797 / 5.3  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 4.743 / 5.25  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 17:26:38 ]
Ось вирішив виставити старенького віршика - нехай живе собі, шкода просто було викидати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-30 18:06:12 ]
Особисто мені вірш прочитався дуже легко. Дуже не схоже на те, що пишеш зараз, але мені сподобалось. Оце: "Помирала ніч" - влучна фраза, сама люблю так казати...;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 18:21:35 ]
:)
А мені сподобалось "розбігались кривди сміхом"... нагадало "Душа пройшла всі стадії печалі, тепер уже сміятися пора..."
Хочу ще стареньких віршиків, будь ласка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 18:57:56 ]
Дякую дівчатка :)
Обо`язково виставлю ще щось з дуже давнього,
коли це давнє перейде інспекцію і прополоскання
мого ока. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 19:05:46 ]
:)
Не прополоскуйте вже дуже дбайливо, треба щоб у давньому ще залишився дух давнього Лазірка... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 19:11:24 ]
У давньому було багато "любовь/марковь" від нещасного кохання... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 19:26:55 ]
:)
От саме це було б цікаво почитати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-10-30 19:31:39 ]
Юрію, буду радий, якщо продовжите публікацію ранніх творів. Адже цей мені сподобався нітрохи не менше за новостворені шедеври. Так що спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 20:02:33 ]
О, добре Несторе - продовжу.
Тішуся, що віршик сподобався... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-10-30 20:28:42 ]
"...гіркотою гусне в роті
рік-за-роком лік..."
Я вже і не втямлю де ти жартуєш, а де...
Це лювов-морков?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-30 20:36:30 ]
Привіт Юрцю,
Та цей віршик якраз не про "морковь", але просто признаюсь чесно - у юному віці
більшість віршів моїх була в "морковному" стилі. Цей я мусів дещо підправити "незримим" оком, додати дещо об`єму... - всеж основа залишилась такою, як і була -надцять років тому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-10-30 21:21:02 ]
Але свіжо читається. Дарма що дві з половиною тисячі років...