ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Запорошена Скринька

 Вишиванка
Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка - дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.

Вишиванка - писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.

Вишиванка - біль на п`ядесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій взорами-крильми.

Біля річки дитинча кирпате,
Кинуло віночок в часу тлінь -
В плетиві надії, мрії, злато,
Загойдалась пісня поколіннь.

Колисанки не забудь дитино,
В серці вишиванку залиши...
Не зліпити болем Батьківщину,
Як розбите дзеркало душі.

13 Травня 1989




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-31 20:49:28
Переглядів сторінки твору 18948
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.846 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.08.16 02:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 20:50:43 ]
Дух давнього Лазірка блукає по ПіеМі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 21:43:46 ]
То наше українське.Вірш юнака але щирий.Хотілося б більше на Самвидаві віршів патріотичних з подібною тематикою.Дякую Юрію.Мабуть у слові ,,сльозою,, пропущена буква ,,л,,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 22:10:44 ]
О так - то я не додивився - дякую Михайле...
Тоді Україна пробуджувалась - пробуджувались і ми...
Продовжу епопею...
Дякую,
Підписуюсь за тодішнього юнака :)
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 23:04:17 ]
Надзвичайно гарний вірш - щирий і світлий, дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 23:09:23 ]
Дякую Тарасе,
А пригадуєш, яким був цей дух самоусвідомлення, пробудження, надій і радості...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-31 23:38:59 ]
Так, Юрію, це був дійсно незабутній час. Зрештою, ми, напевне, ще не до кінця оцінили всю значимість його, адже тоді, власне через самоусвідомлення та пробудження, заклався фундамент безкровного відновлення незалності України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Дяків (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 14:46:19 ]
Тема переспівана не раз, але вона вартує сотень віршів. Ви молодець, що написали це! Бо доки не пробудиться цікавість і шана, а не здивованість до наших рідних вишиванок, доти треба писати. Колись рима допоможе комусь розбудитись. Вибачте за неоригінальність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 20:49:58 ]
Юрцю,
вибач що користуюся нагодою висловити прохання до чоловіків, які люблять вишиванки, на стрічці відгуків до ТВОГО ЧУДОВОГО ВІРША.
Шановні панове, в пориві патріотизму не забувайте про повагу до вишиванки і не знущайтеся над стилем! Вишиванка носиться без піджака! В крайньому разі можна одягати киптарика поверх вишиванки, або свитку.
Стиль одягу, коли вишиванка виглядає з-під піджака, свідчить, що ця людина не має елементарного відчуття смаку і стилю.
І будь-ласка, не приводбте в якості арґументу портрет Івана Франка у вишиванці і піджаку.

З повагою до автора і ВИШИВАНКИ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-11-01 21:05:28 ]
Привіт, люблю і я в вишиванці повишивати Львовом, тому віршик твій сподобався. :)
Знайшов один лише слабенький, як на мене, рядочок (що ти тим хтів сказати?):
Серце щоби вишити б віддав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-11-01 21:06:39 ]
Святославе, я не знаю чи то було звернення про сорочку (вишиванку) до Лазірка, та в тих словах я трохи себе упізнав. Не виправдовуюсь, але свою думку скажу. Вишиванки ношу багато років. І навіть до тих "памятних" днів носив. Зараз маю дві "дорогущі"! "Дорогущі" бо есклюзивні, максимально наближені покроєм, матеріалом, нитками, використаними узорами та формами до сорочок які віками носили на Житомирщині. Мені під замовлення (за великі гроші) робив іх майстер, котрих одиниці на Україні. І ношу я іноді свої вишиванки під піджак. І буду сперечатись правильно це чи ні. Запрошую до себе у гості в Житомирський обласний Центр народної творчості і я Вам покажу фото як носилась сорочка. Для мене сорочка чи не найбільший символ України, та все ж вигадок, домислів, і "казочок" довкола сорочки і українського одягу було і є багато. Кажу Вам це як спеціаліст (який-не-який).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 21:47:38 ]
Дякую Сергіє,
Дай Боже щоби більше авторів хотіло написати про нашу реліквію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 21:49:47 ]
Панове,
Це цікава дискусія - я щиро кажучи ніколи не задумувався над цим, як вишиванку носити... Гммм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-01 22:08:32 ]
Славцю - підправив, дякую за заувагу!