Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.25
19:32
Писав сценарії для буднів,
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
2026.04.25
17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
2026.04.25
14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
2026.04.25
14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
2026.04.25
13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
2026.04.25
12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
2026.04.25
12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
2026.04.25
10:57
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
2026.04.25
10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
2026.04.25
06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
2026.04.25
05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
2026.04.24
16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
2026.04.24
13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
2026.04.24
13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
2026.04.24
11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
2026.04.24
10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Редакція Майстерень (1963) /
Публіцистика
Про чергові низини безкультур'я
І це вже усталений загальний курс зла на торжество сірості і пітьми в головах населення наших реальних і віртуальних територій. Не одним ж бо лгбт і блм зносити людство...
"Письменниця Енн Епплбаум, авторка книги "ГУЛАГ", про те, як американське суспільство помітно охопила нова хвиля пуританства, пов'язана з так званою "культурою" "скасування".
«Мені дали зрозуміти, що я не людина»:
як працює «культура скасування» у США
1. Що за «нові пуритани»
Епплбаум згадує історію Естер Прін, героїні відомого роману "Пурпурова буква" американського класика Натаніеля Готорна. Естер народжує позашлюбну дитину і відмовляється назвати ім'я батька. За це вона має все життя носити пришиту до сукні букву «А», знак адюльтеру. Жителі Бостона засуджують Естер, навіть якщо самі в перелюбстві.
Зараз в Америці живуть оті, які втратили все, формально не порушивши жодних законів. На думку Епплбаум, ці американці — науковці, журналісти, письменники багато в чому виявилися жертвами «нового пуританства». Вони начебто порушили норми спілкування, пов'язані з расою, статтю, поведінкою або допустимим гумором. При цьому характер інцидентів міг бути спірним, їхня інтерпретація — різною, обвинуваченим не повідомляли у чому їх звинувачують, тим не менше всіх піддали жорсткому остракізму.
3. Публічна онлайн-сфера – місце надто швидких висновків
Наприклад, журналістку Алексі Маккаммонд призначили головним редактором Teen Vogue, але користувачі знайшли та повторно розмістили її старі антиазіатські та гомофобні твіти. Вона писала їх десять років тому ще підлітком. Маккаммонд не встигла приступити до роботи, як їй довелося залишити посаду.
4. Мовчання, звільнення, вибачення, плітки: етапи «відлучення» жертви від суспільства
Перше, що відбувається з особою, яку звинувачують у порушенні правил спілкування, — з нею всі перестають розмовляти, включаючи колег та друзів. «У моєму відділі десятки службовців – думаю, за останній рік я не розмовляв ні з ким із них, – розповів Епплбаум один учений. — Мій колега, з яким я обідав не рідше одного разу на тиждень більше десяти років просто відмовився зі мною розмовляти, не ставлячи запитань».
Друге: навіть якщо особистість не усунули, не покарали чи не визнали винною у чомусь, вона втрачає можливість працювати за професією. Викладачі залишаються без студентів та цитованості («Аспіранти дали мені зрозуміти, що я не людина і терпіти мене ніхто не буде»), журналісти без видань.
Третє, що відбувається з особою, яку в чомусь звинувачують, її зобов'язують вибачитися, але вибачення не приймають. (!)
Один з тих, з ким розмовляла Епплбаум, не порушив жодних правил. «Я запитав: „За що мені вибачатися?“ А мені відповіли: „Ну, їхні почуття зачеплені“. Так що я сформулював своє вибачення навколо цього: "Можливо, я і сказав щось таке, що вас засмутило, але в мої наміри це не входило"». Але на цьому проблеми не скінчилися.
На четвертому етапі оточуючі починають збирати відомості про обвинуваченого. Наприклад, роботодавець не бажає платити вихідну допомогу та шукає додаткові причини обґрунтувати звільнення. А в інших звільнення через суперечку щодо використаної у приватній розмові лексики порушило б профспілковий договір.
5. Надто товариські та «важкі»: хто з найбільшою ймовірністю виявиться жертвою.
Розмови між особами різного статусу (роботодавець – співробітник, професор – студент) тепер можуть бути зосереджені лише на професійних питаннях чи строго нейтральних темах. Влаштовувати збори студентів удома у викладача стало ризиковано. Допомагати з особистими проблемами теж. Тому товариські та кокетливі персони опинилися в небезпеці.
Іншим — зарозумілим, нетерплячим, агресивним та перфекціоністам — не легше. Будь-хто, хто випадково створює дискомфорт — своїми методами навчання, робочими вимогами, думкою чи характером, може раптово опинитися в опозиції не лише до студента чи колеги, а й до бюрократичної машини, створеної для відсіювання незручних.
«На мою думку, толерантність до дискомфорту — толерантність до дисонансу, готовність чути не тільки те, що хочеться, — тепер впала до нуля, — сказала мені одна особа. - Раніше слово "дискомфорт" було хвалебним у педагогіці - я маю на увазі, що, скажімо, Сократ був великим джерелом дискомфорту для всіх ».
6. Навіть консерватори критикують лібералів за «культуру скасування»
Наприклад, принстонський професор Роберт Джордж, філософ-консерватор, критикував ліберальних учених за релятивізм і віру в те, що всі ідеї заслуговують на рівну увагу. Однак тепер ліберали «здаються йому такими ж архаїчними, як і консерватори». Він не очікував, що дух терпимості та цікавості виявиться заміщений «зашореним» світоглядом.
7. Все прийде до того, що представники творчих професій боятимуться «нового пуританства», а самі «пуритани» уважно стежитимуть за всіма.
Письменники та журналісти боятимуться публікувати написане. Університети почнуть займатися виключно підвищенням комфорту студентів та запобіганням нападів у соціальних мережах.
Фонди з фінансуванням таємно вивчатимуть факти з минулого потенційних отримувачів грантів, щоб переконатися, що претенденти не робили дій, здатних призвести до непорозумінь у майбутньому. Долі стануть визначати анонімні кампаніх в Twitter.
Мистецтво, гуманітарні науки і ЗМІ стануть закостенілими, передбачуваними і вкрай сіро-посередніми."
Оригінальний текст читайте на сайті mel.fm
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про чергові низини безкультур'я
« І на місце сірих приходять чорні» © Борис і Аркадій Стругацькі
І це вже усталений загальний курс зла на торжество сірості і пітьми в головах населення наших реальних і віртуальних територій. Не одним ж бо лгбт і блм зносити людство..."Письменниця Енн Епплбаум, авторка книги "ГУЛАГ", про те, як американське суспільство помітно охопила нова хвиля пуританства, пов'язана з так званою "культурою" "скасування".
«Мені дали зрозуміти, що я не людина»:
як працює «культура скасування» у США
1. Що за «нові пуритани»
Епплбаум згадує історію Естер Прін, героїні відомого роману "Пурпурова буква" американського класика Натаніеля Готорна. Естер народжує позашлюбну дитину і відмовляється назвати ім'я батька. За це вона має все життя носити пришиту до сукні букву «А», знак адюльтеру. Жителі Бостона засуджують Естер, навіть якщо самі в перелюбстві.
Зараз в Америці живуть оті, які втратили все, формально не порушивши жодних законів. На думку Епплбаум, ці американці — науковці, журналісти, письменники багато в чому виявилися жертвами «нового пуританства». Вони начебто порушили норми спілкування, пов'язані з расою, статтю, поведінкою або допустимим гумором. При цьому характер інцидентів міг бути спірним, їхня інтерпретація — різною, обвинуваченим не повідомляли у чому їх звинувачують, тим не менше всіх піддали жорсткому остракізму.
3. Публічна онлайн-сфера – місце надто швидких висновків
Наприклад, журналістку Алексі Маккаммонд призначили головним редактором Teen Vogue, але користувачі знайшли та повторно розмістили її старі антиазіатські та гомофобні твіти. Вона писала їх десять років тому ще підлітком. Маккаммонд не встигла приступити до роботи, як їй довелося залишити посаду.
4. Мовчання, звільнення, вибачення, плітки: етапи «відлучення» жертви від суспільства
Перше, що відбувається з особою, яку звинувачують у порушенні правил спілкування, — з нею всі перестають розмовляти, включаючи колег та друзів. «У моєму відділі десятки службовців – думаю, за останній рік я не розмовляв ні з ким із них, – розповів Епплбаум один учений. — Мій колега, з яким я обідав не рідше одного разу на тиждень більше десяти років просто відмовився зі мною розмовляти, не ставлячи запитань».
Друге: навіть якщо особистість не усунули, не покарали чи не визнали винною у чомусь, вона втрачає можливість працювати за професією. Викладачі залишаються без студентів та цитованості («Аспіранти дали мені зрозуміти, що я не людина і терпіти мене ніхто не буде»), журналісти без видань.
Третє, що відбувається з особою, яку в чомусь звинувачують, її зобов'язують вибачитися, але вибачення не приймають. (!)
Один з тих, з ким розмовляла Епплбаум, не порушив жодних правил. «Я запитав: „За що мені вибачатися?“ А мені відповіли: „Ну, їхні почуття зачеплені“. Так що я сформулював своє вибачення навколо цього: "Можливо, я і сказав щось таке, що вас засмутило, але в мої наміри це не входило"». Але на цьому проблеми не скінчилися.
На четвертому етапі оточуючі починають збирати відомості про обвинуваченого. Наприклад, роботодавець не бажає платити вихідну допомогу та шукає додаткові причини обґрунтувати звільнення. А в інших звільнення через суперечку щодо використаної у приватній розмові лексики порушило б профспілковий договір.
5. Надто товариські та «важкі»: хто з найбільшою ймовірністю виявиться жертвою.
Розмови між особами різного статусу (роботодавець – співробітник, професор – студент) тепер можуть бути зосереджені лише на професійних питаннях чи строго нейтральних темах. Влаштовувати збори студентів удома у викладача стало ризиковано. Допомагати з особистими проблемами теж. Тому товариські та кокетливі персони опинилися в небезпеці.
Іншим — зарозумілим, нетерплячим, агресивним та перфекціоністам — не легше. Будь-хто, хто випадково створює дискомфорт — своїми методами навчання, робочими вимогами, думкою чи характером, може раптово опинитися в опозиції не лише до студента чи колеги, а й до бюрократичної машини, створеної для відсіювання незручних.
«На мою думку, толерантність до дискомфорту — толерантність до дисонансу, готовність чути не тільки те, що хочеться, — тепер впала до нуля, — сказала мені одна особа. - Раніше слово "дискомфорт" було хвалебним у педагогіці - я маю на увазі, що, скажімо, Сократ був великим джерелом дискомфорту для всіх ».
6. Навіть консерватори критикують лібералів за «культуру скасування»
Наприклад, принстонський професор Роберт Джордж, філософ-консерватор, критикував ліберальних учених за релятивізм і віру в те, що всі ідеї заслуговують на рівну увагу. Однак тепер ліберали «здаються йому такими ж архаїчними, як і консерватори». Він не очікував, що дух терпимості та цікавості виявиться заміщений «зашореним» світоглядом.
7. Все прийде до того, що представники творчих професій боятимуться «нового пуританства», а самі «пуритани» уважно стежитимуть за всіма.
Письменники та журналісти боятимуться публікувати написане. Університети почнуть займатися виключно підвищенням комфорту студентів та запобіганням нападів у соціальних мережах.
Фонди з фінансуванням таємно вивчатимуть факти з минулого потенційних отримувачів грантів, щоб переконатися, що претенденти не робили дій, здатних призвести до непорозумінь у майбутньому. Долі стануть визначати анонімні кампаніх в Twitter.
Мистецтво, гуманітарні науки і ЗМІ стануть закостенілими, передбачуваними і вкрай сіро-посередніми."
Оригінальний текст читайте на сайті mel.fm
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
