ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Океанна гора
На скрижалях сердечних – мов дотик долонь,
Наді мною – лиш небо безкрає,
Це кохання велике – як вічний вогонь,
Палахкоче в душі, не вмирає.

І минають роки, і минають думки
І розпачливі, і невеселі.
О любове, ти – сила, яка залюбки
Чорноземом засіє пустелю.

І не стане ніщо – землетрус ачи град
Чи негода страшна – поміж нами.
Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі.

Не зупинять любов ні ліси, ні моря,
Лід холодний від сонця розтане.
Вона зійде над горем, як щастя зоря,
Як епохи нової світанок.

22.06.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:21:10
Переглядів сторінки твору 267
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.722 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.722 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:00 ]
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:13:20 ] - відповісти

Пане Ярославе, браво! Кохання Вам - і любові!


Отправить
Анрі Бой (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 18:15:41 ] - відповісти

Як пісенно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:22 ] - відповісти

Щиро дякую, Галочко! І Вам зичу натхнення, любові високої і творчих злетів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:47 ] - відповісти

Дякую щиро, Анрі!)


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:28:02 ] - відповісти

О любове, ти – сила, яка залюбки
Трояндами засіє всю пустелю!
Осанна)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:32:16 ] - відповісти

Дякую, пан Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:34:53 ] - відповісти

Гарна пісня (як завжди!), пане Ярославе!
Може, Не зупинять любов ні громи, ні моря,
Ні дорога, важка і далека,
Зійде щастя над горем, як світла? зоря,
І дощем оживлятиме в спеку.

Бо гОри - горИ (любов)
І вОна..
Як Вам?
Натхнення!


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 19:30:20 ] - відповісти

Як файнюньо!!!


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 19:50:14 ] - відповісти

Надзвичайно пісенно, Ярославе.


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 21:25:19 ] - відповісти

"Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі" - найпотужніша енргетика випромінююча світло- ЛЮБОВ!
Хай це почуття завжди живе у Вашому серці, Ярославе!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 21:54:39 ] - відповісти

Чорногуз про "землетрус, а чи град" - (щоб в лад)
:)
Прекрасний вірш, Ярославе!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 22:38:33 ] - відповісти

Ода Любові!
Хай сходить і оживляє! Файно!


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 23:02:25 ] - відповісти

Думаю, якщо такий красень, як Ви, пане Ярославе, закохається, то йому не страшна жодна стихія...хіба що сама стихія любові...


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 23:08:54 ] - відповісти

Мудрі слова вмілого Майстра!..


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:17:39 ] - відповісти

Гарно)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:47:39 ] - відповісти

Інно, дякую за коментар.
Дещо змінив, але бачу - ми ніяк не вилікуємося від літстудійної хвороби - чіплятися до бліх, забуваючи про головне - центральний і ппровідний Образ твору, наскільки він розкритий вдало і які Образи, думки порівняння є неповторними, відкриттям для читача. І чи не збіднять його чіпляння до дієслівних рим, наголосів і т.д. Ви правите так, що погіршуєте мені вірш, "зійде щастя над горем як світла зоря" - Ви не відчуваєте, наскільки збляк і банальним став рядок? Дякую Вам за таку правку. Я кожне слово зважую і відповідаю за нього...
Єдине з чим погодився, зняв слово "гори" у четвертій строфі, бо воно зайве для розвитку образу, а не тому, що гОри і горИ, бо якщо вірно читати, то такого двочитання і близько не виникає.
А вОна - не знаю, як Ви акцентуєте, читаючи вірш, написаний анапестом, коли "вона зІйде над гОрем, як щАстя зорЯ" - наголос неакцентований, все слово "вона" тяжіє до наступного "зІйде", як у музиці ладові ступені тяжіють до найсильнішої - тоніки, слово "вонА" - біля акценту і майже саме воно стає автоматично правильно наголошеним. Це ж не хорей чи дактиль, даруйте.
Дякую за бажання допомогти, бажаю і Вам натхнення і всього найкращого!



Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 10:40:38 ] - відповісти

Читаю, і думаю, що, мабуть, Ви праві, дуже музично і гарно, а все інше - блохи. І взагалі, це пісня, і важливіше розкрити цілісну думку...
Це ж не правка, а просто один із тисяч варіантів на розгляд - з цього можна щось винести для себе. Майстерні - це ж майстерні, свіже око ніколи не було зайвим.
У даному випадку не зовсім зрозуміло, чи любов, чи дорога зійде над світом. А ми всі тут саме для того, щоб допомагати одне одному - чи не так?
Натхнення Вам і гарного дня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:49:58 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:50:30 ] - відповісти

Світлано, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:51:44 ] - відповісти

Дякую, Роксолано, Ви точно вловили суть, спасибі за коментар!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:39 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:52:23 ] - відповісти

Намагаюсь, щоб у лад, Володю, дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:53:04 ] - відповісти

Дай Боже, Іване, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:01:16 ] - відповісти

Чи красень чи потвора, дорога Лесю, яка різниця, любов, вона - над усіма правителька і наша Богиня повелителька, а її стихія - тут Ви маєте рацію - одного дня вона може бути благом, а іншого і навпаки... Хоч боятися поганого не треба, треба до нього готуватися, я тільки хотів відтворити силу і невмирущість цього явища.
Дякую за коментар.))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:33:57 ] - відповісти

У поняття "красень" особисто я вкладаю насамперед: душа + реальні вчинки...а зовнішність - це другорядне. Буває так, що той, хто має привабливу зовнішність, є потворою в душі й потворою у вчинках... І, думаю, таким любов справжня невідома.
Отже, дорогий пане Ярославе, судіть тепер самі, наскільки органічним був мій попередній коментар.
З повагою.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:37:00 ]

Сподіваюся, Ви мене правильно зрозуміли: красень = світла добра душа + благородні вчинки...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:03:22 ] - відповісти

Од такого ж і ще мудрішого майстра чую, дякую, дорогий Вікторе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:04:03 ] - відповісти

Таню, дякую, радий, що сподобалось!)))


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:11:46 ] - відповісти

Океанно. Високогірно. Справжньо. Тисну Твою руку, дорогий Ярославе, яку любить бандура. Будьмо і тримаймося!


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:49:20 ] - відповісти

Дивно: гарний вірш можна зробити піснею, а Ваш читаєш - і зразу звучить музика, і вже пісня...
Гарно...


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 12:45:23 ] - відповісти

Океан любові! Чудово, Ярославе. Відчувається простір і безмір...
Весь вірш на високій ноті. А от кода...
Як на мене, чогось забракло останньому рядку, який виглядає на тлі всього вірша якось приземлено, чи й дещо банально. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 13:59:12 ] - відповісти

Щиро дякую, побратиме Ігорю! Хай героїться віршами.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:01:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Анатолію! Мені цікаво - якого характеру музика звучить у Вас в уяві - мені тут хіба жанр гімну спадає на думку!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:03:49 ] - відповісти

Дякую, Любо! Подумаю!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:17:33 ] - відповісти

Інно, даруйте за деяку різкість моїх висловлювань, мені дуже хочеться переламати хибний стереотип поверхового оцінювання поетичних творів, який усталився на літстудіях через те, що наставники їх деякі втратили з віком свіжість і точність сприйняття поезії, виробились дещо хибні критерії і тому маємо часто оте чіпляння до бліх.
Хочеться, щоб на найкращому поетичному сайті ці критерії були на найвищому рівні.
Стосовно вірша - чи любов чи дорога зійде, я справді не помітив цього накладення іменників, а Ви не написали одразу, чому так відредагували рядок і тому проявилася така реакція.
Дякую за зірке і свіже око, виправив.
Бажаю творчих злетів, заходьте і надалі до мене.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:20:12 ] - відповісти

Лесю, дякую, мені важко далі щось коментувати. Дай Боже бути хоч трохи гідним Ваших похвал!))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:38:48 ]
"А любов не вмирає" — згадалася пісня твоя, Ярославе!))))) Мабуть, що трансформується в іншу!))))