ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Листи
У далечі зірниць сумує тихе небо,
Вже промені надій не виринуть з імли,
Я знаю, що мої листи дійшли до тебе,
Але до серця твого, мабуть, не дійшли.

Вони, мов кораблі, ржавіють на причалі,
Дрімаючи від дум, забуті на столі,
Лиш світяться із них розчахнуті печалі
І гаснуть без вогню розбурхані жалі.

З плакучої верби спадають краплі суму,
В саду моїх надій трояндам не цвісти,
І болем увійшли в мої бентежні думи
Забуті на столі нечитані листи.

У далечі зірниць згоряє тихе небо,
Вже промені надій не виринуть з імли,
Я знаю, що мої листи дійшли до тебе,
Але до серця твого, знаю, не дійшли.

7485 (від Трипілля) (1979)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:18:31
Переглядів сторінки твору 160
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:19:08 ]
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 01:33:45 ] - відповісти

А до мого б дійшли, якби їх так писали :)
Давненько не бачились :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 01:56:24 ] - відповісти

О, нарешті. Дякую, пані Любо. Цей вірш поклав О.Білаш на музику. Це - класика моєї юності. Тоді я любив пити напій "Кривава Мері", а тепер треба придумати новий під назвою "Ласкава Чорі". І традиційно пити на поетичних оргіях.., даруйте, зустрічах. Во славу класичної поезії і її покровительки.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 02:49:00 ] - відповісти

Так це ж просто! Береться справжній абсент, туди додаються стиглі вишні і - готово :)
ПС. А якщо без пані, то взагалі було б чудово :)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 02:50:15 ]

А "Криваву Мері" по-чесному робили? З ножичком? :)


Отправить
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 02:06:16 ] - відповісти

Ого, а тут цікаве розповідають. Завжди мав інтерес до того, чим займалися поети старших поколінь))

А вірш класний. Навіть не знаю, що про нього ще можна сказати.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 06:01:54 ] - відповісти

класична романтика в музиці

пане Ярославе, як це ще до Вас не полінувалися провідати українські філологи, переважно жінки, із заувагою щодо "ржавіти"?
:-)

цікаво, що листи, які ми отримали, але так і не читали, можуть офіційним-звичним словом вважатися "доставленими".. небезпечний момент для майбутнього пошти

:-)

із різними приємними враженнями із свіжістю та подякою, від Вас, бажаючи чудового ранку і дня


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 09:14:47 ] - відповісти

Добридень Ярославе!Гарна поезія...


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 09:56:57 ] - відповісти

Прекрасний твір! Дякую.


Отправить
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 10:04:37 ] - відповісти

А, може, ще є надія? Може, поштар десь загубив серед осінніх листів? Так не хочеться, щоби такому гарному, мужньому і чуттєвому чоловіку трафилась так прикра пригода :(
І мій голосок прийднайте до схвальних!


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 11:55:26 ] - відповісти
Виразний приклад української інтимної лірики!
Вибачаюсь за нескромність п. Ярославе, той випадок коли рядки варті почуття?

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 01:40:55 ] - відповісти

Ну ось, Любо, і разом придумали рецепт "Ласкавої Чорі". Треба буде спробувати. А "Мері" пили по-чесному, по ножичку наливали горілку на томатний сік у пропорції один до семи приблизно. Є що згадати.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 02:10:32 ] - відповісти

Всім дуже дякую за таку "зливу" гарних відгуків і оцінок. Мабуть, такого не удостоївся жоден з попередніх значно зріліших віршів. Що то молодість і свіжість почуття першого кохання. Ще тоді у 1979-му, коли інші мої вірші нещадно кромсали у кількох редакціях газет, цей надрукували 6 періодичних видань без жодної правки, його читав і хвалив Дмитро Павличко. Що ж
таке творче щастя - велика рідкість.
На цей, і ще добрий десяток інших віршів, надихнула мене болгарська дівчина з поетичним іменем Росиця. Вона варта цих віршів. Я бачив її двічі під час поїздки в Болгарію. Пару поцілунків, роз"їхались кожен до себе і все. Два роки писав листи, і коли вони дійшли до її серця, то моє серце вже охололо до неї. Вона навіть не знає про цей та інші вірші.
Їй присвячений і вірш "Струмує смуток із твоїх очей" на моїй титульній сторінці "ПМ", який майстерні опублікували самі, без мене, як кращий вірш переможця конкурсу.
Якби хто переклав їх на болгарську мову, може я спробував би її відшукати. 32 роки минуло. Мені було 16, а їй - 14. Як Ромео і Джульєтті. Може, щось порадите, колеги? Ще раз дякую за відгуки.


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-19 13:36:25 ] - відповісти

Є люди, які дуже гарно пишуть, а є люди про кого і для кого пишуть... В цьому випадку виринула мить, коли дві душі цих різних людей стали єдиним...
Та чомусь боляче найчастіше поету...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-19 17:28:26 ] - відповісти

Хтось із класиків казав, що поет - це оголений нерв чи суспільства чи людства, все проходить через його душу. Найважливіше, коли твої почуття знаходять відгук в інших серцях і відлунюють. Дякую, Наті, можливо, Наталю, що не пройшли повз вірш байдуже.


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 17:41:09 ] - відповісти

Так, зачепило... Сама писала такі листи...
Та коли поетом є дівчина, ситуація трохи інша:)


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-21 21:40:36 ] - відповісти

Якщо б ваш вірш трапився мені на очі декілька років тому - може б й закінчилося щасливо, а так просто закінчилося... Та деяким історіям треба мати кінець, щоб звільнити місце іншому початку... Згодні?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-24 23:34:43 ] - відповісти

Шкода, що не трапився раніше цей вірш Вам. Але - в кожного своя ситуація, і може, як співає Ю.Антонов: "Новая встреча - лучшее средство от одиночества, но и о том, что было - помни, не забывай". Так що згоден, звичайно.