ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,

Борис Костиря
2026.02.11 10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму

Артур Курдіновський
2026.02.11 03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.

Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,

І Ірпінський
2026.02.11 02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди

Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Марусин любисток
Прийнялись любистком
любощі та згуба.
Не стелись барвінком,
не палай у руті...
А де той, хто любий?
Я не та, що люба.
Терням заростаю,
трунком жду в цикуті.
Як полин, гіркотна -
літо мед зібрало,
у вінку сплелися
спогади та осінь.
"Любить-чи-не-любить" -
пелюсток замало,
по стерні ступає
безголосся босе.

Як німіє птаха -
так уста змовкають,
так у серце входить
згустками кровиця.
Крилами б забила,
пір`ячко злітає...
Чом ходив ти,
Грицю,
тай на вечорниці?..
Не зірвусь в цикуті -
в серці терен квітне.
Так мені наснилось -
я лиш любку люба.
Рознеслись по слову
птахом перелітним,
запахом любистку
любощі та згуба.

7 Листопада 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-07 16:52:48
Переглядів сторінки твору 4482
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.741 / 5.5  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.07 19:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:11:12 ]
Вітаю, Юрцю, знову буду прискіпуватись, то правильно буде "полинь", хіба не полин? А вірш просто чудовий, любощі та згуюа, як же ж інакше, тільки так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:19:59 ]
Привіт Варцю,
Дякую за Твою прискіпливість! :)
Слово "полинь" є в укр., але вживається не так часто, як
"полин", то ж послухаюсь Твоєї ради і заберу "ь". :)
P.S.
ПОЛИН, -у, рідко ПОЛИНЬ, -ю, ч. Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих із міцним запахом і гірка на смак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:26:15 ]
Так прислухаєшся до мене, ти ж знаєш, я тобі лихого не пораджу;)---
Щиро, Варця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:28:01 ]
Знаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 18:43:28 ]
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:23:24]
Пане Юрію, коли ви востаннє нюхали любисток? А мо' й ніколи не нюхали, а, як писав Тарас "повірив тупорилим отим віршомазам"?
Любисток смердить, а не пахне."Запах специфический, резкий, напоминающий сельдерей, вкус острый, солоновато-горький."
Його як дезинфектор застосовували українські дівчата, вкладаючи у труси, ним мили голову, аби не було лупи тощо.Валентин.

****
Слушана критика Пане Валентине - я мав просто запах на увазі і "пахощі" - це не те слово...
Виправив - думаю на краще... :)))
Дякую!
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:47:14 ]
Так, й справді не вельми пахне той любисток;)---
У труси кажете? Сміх та й годі, ніколи не чула ще!;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:04:56 ]
"Так мені наснилось -
я лиш любку люба."
Тобто, Любкові мила? то з великої букви має бути. нє? чи я шось не то поняла? ;))
давно такого не читала! була приємно здивована. признаюсь, для мене вірш Ой не ходи, Грицю завжди видавався троха наркоманським. ну, под етім дєлом писаний. так само і Ваш твір. не сприйміть за образу! ні в якому разі! з моїх вуст то звучить як комплімент!
з повагою, Л.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:24:46 ]
Юрцю,
не слухай тих ботаніків. Сім баб - сім рад. Якщо панові Бендюгові любисток смердить, то його особистий вибір. Любисток має специфічний запах, то правда, але він не смердить! В центральній Уркаїні є звичай у ньому купати діток. Як думаєш якби любисток смердів купали б у ньому дітей? Листя молодого любистку кладуть у салати, він надає їжі пікантного смаку і запаху. Як думаєш, їли б любисток аби він смердів?
А ще любисток додають до букетів, разом з м'тою. Виходять цікаві ароматичні композиції. Взагалі ця рослина має неабиякий вплив на любасні справи, тому не поспішай ставити хрест на пахощах любистку ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:25:50 ]
Вибачай місспелінґ - Україні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 20:15:52 ]
Ух!!! Який вірш!!!
Який п'янкий букет, Юрчику:)
Так і хочеться вигукнути: Не дамо любисток на поталу ! :)
Любо, "любко" вживається з малої букви, як звертання до коханого, так само "любка" - це кохана дівчина :)
А ще любисток називають "любчиком" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 20:45:51 ]
Дякую Варцю, Славцю, Любове, Оксанко,
деяким людям дійсно не подобається цей запах - це як на любителя... Тому я всеж вирішив зайняти нейтральну позицію.
А "любко" - це, як Оксанка вірно зауважила, синонім до "коханий".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 09:07:42 ]
Дітей купають ще й у череді. З тією ж гігієнічною метою. А ще у марганцівці... Ваш аргумент не витримує ніякої критики, пане Синявський!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 10:10:39 ]
Пане Бендюже,
мій арґумент уже витримав Вашу критику ;)))
Cheer up & smile!!!