ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, не додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Марусин любисток
Прийнялись любистком
любощі та згуба.
Не стелись барвінком,
не палай у руті...
А де той, хто любий?
Я не та, що люба.
Терням заростаю,
трунком жду в цикуті.
Як полин, гіркотна -
літо мед зібрало,
у вінку сплелися
спогади та осінь.
"Любить-чи-не-любить" -
пелюсток замало,
по стерні ступає
безголосся босе.

Як німіє птаха -
так уста змовкають,
так у серце входить
згустками кровиця.
Крилами б забила,
пір`ячко злітає...
Чом ходив ти,
Грицю,
тай на вечорниці?..
Не зірвусь в цикуті -
в серці терен квітне.
Так мені наснилось -
я лиш любку люба.
Рознеслись по слову
птахом перелітним,
запахом любистку
любощі та згуба.

7 Листопада 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-07 16:52:48
Переглядів сторінки твору 4738
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.741 / 5.5  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.08.08 19:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:11:12 ]
Вітаю, Юрцю, знову буду прискіпуватись, то правильно буде "полинь", хіба не полин? А вірш просто чудовий, любощі та згуюа, як же ж інакше, тільки так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:19:59 ]
Привіт Варцю,
Дякую за Твою прискіпливість! :)
Слово "полинь" є в укр., але вживається не так часто, як
"полин", то ж послухаюсь Твоєї ради і заберу "ь". :)
P.S.
ПОЛИН, -у, рідко ПОЛИНЬ, -ю, ч. Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих із міцним запахом і гірка на смак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:26:15 ]
Так прислухаєшся до мене, ти ж знаєш, я тобі лихого не пораджу;)---
Щиро, Варця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:28:01 ]
Знаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 18:43:28 ]
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:23:24]
Пане Юрію, коли ви востаннє нюхали любисток? А мо' й ніколи не нюхали, а, як писав Тарас "повірив тупорилим отим віршомазам"?
Любисток смердить, а не пахне."Запах специфический, резкий, напоминающий сельдерей, вкус острый, солоновато-горький."
Його як дезинфектор застосовували українські дівчата, вкладаючи у труси, ним мили голову, аби не було лупи тощо.Валентин.

****
Слушана критика Пане Валентине - я мав просто запах на увазі і "пахощі" - це не те слово...
Виправив - думаю на краще... :)))
Дякую!
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:47:14 ]
Так, й справді не вельми пахне той любисток;)---
У труси кажете? Сміх та й годі, ніколи не чула ще!;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:04:56 ]
"Так мені наснилось -
я лиш любку люба."
Тобто, Любкові мила? то з великої букви має бути. нє? чи я шось не то поняла? ;))
давно такого не читала! була приємно здивована. признаюсь, для мене вірш Ой не ходи, Грицю завжди видавався троха наркоманським. ну, под етім дєлом писаний. так само і Ваш твір. не сприйміть за образу! ні в якому разі! з моїх вуст то звучить як комплімент!
з повагою, Л.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:24:46 ]
Юрцю,
не слухай тих ботаніків. Сім баб - сім рад. Якщо панові Бендюгові любисток смердить, то його особистий вибір. Любисток має специфічний запах, то правда, але він не смердить! В центральній Уркаїні є звичай у ньому купати діток. Як думаєш якби любисток смердів купали б у ньому дітей? Листя молодого любистку кладуть у салати, він надає їжі пікантного смаку і запаху. Як думаєш, їли б любисток аби він смердів?
А ще любисток додають до букетів, разом з м'тою. Виходять цікаві ароматичні композиції. Взагалі ця рослина має неабиякий вплив на любасні справи, тому не поспішай ставити хрест на пахощах любистку ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:25:50 ]
Вибачай місспелінґ - Україні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 20:15:52 ]
Ух!!! Який вірш!!!
Який п'янкий букет, Юрчику:)
Так і хочеться вигукнути: Не дамо любисток на поталу ! :)
Любо, "любко" вживається з малої букви, як звертання до коханого, так само "любка" - це кохана дівчина :)
А ще любисток називають "любчиком" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 20:45:51 ]
Дякую Варцю, Славцю, Любове, Оксанко,
деяким людям дійсно не подобається цей запах - це як на любителя... Тому я всеж вирішив зайняти нейтральну позицію.
А "любко" - це, як Оксанка вірно зауважила, синонім до "коханий".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 09:07:42 ]
Дітей купають ще й у череді. З тією ж гігієнічною метою. А ще у марганцівці... Ваш аргумент не витримує ніякої критики, пане Синявський!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 10:10:39 ]
Пане Бендюже,
мій арґумент уже витримав Вашу критику ;)))
Cheer up & smile!!!