ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах

Ігор Терен
2026.04.18 13:44
                    І
Неповторимі доля і судьба
і очевидно – це одне й те саме,
як човник із паперу – орігамі,
так само, як життя – це боротьба,
як сум, жура і туга – це журба
поета над печальними рядками...
...............................

Юрій Гундарів
2026.04.18 13:06
У Музеї Заповіту в Переяславі презентували акварель «Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві» Тараса Шевченка, яка тривалий час вважалася втраченою.
Комплексна експертиза підтвердила: картину створено у 1840-х роках, і вона належить пензлю Кобзаря.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Марусин любисток
Прийнялись любистком
любощі та згуба.
Не стелись барвінком,
не палай у руті...
А де той, хто любий?
Я не та, що люба.
Терням заростаю,
трунком жду в цикуті.
Як полин, гіркотна -
літо мед зібрало,
у вінку сплелися
спогади та осінь.
"Любить-чи-не-любить" -
пелюсток замало,
по стерні ступає
безголосся босе.

Як німіє птаха -
так уста змовкають,
так у серце входить
згустками кровиця.
Крилами б забила,
пір`ячко злітає...
Чом ходив ти,
Грицю,
тай на вечорниці?..
Не зірвусь в цикуті -
в серці терен квітне.
Так мені наснилось -
я лиш любку люба.
Рознеслись по слову
птахом перелітним,
запахом любистку
любощі та згуба.

7 Листопада 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-07 16:52:48
Переглядів сторінки твору 4581
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.741 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.04.17 15:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:11:12 ]
Вітаю, Юрцю, знову буду прискіпуватись, то правильно буде "полинь", хіба не полин? А вірш просто чудовий, любощі та згуюа, як же ж інакше, тільки так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:19:59 ]
Привіт Варцю,
Дякую за Твою прискіпливість! :)
Слово "полинь" є в укр., але вживається не так часто, як
"полин", то ж послухаюсь Твоєї ради і заберу "ь". :)
P.S.
ПОЛИН, -у, рідко ПОЛИНЬ, -ю, ч. Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих із міцним запахом і гірка на смак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:26:15 ]
Так прислухаєшся до мене, ти ж знаєш, я тобі лихого не пораджу;)---
Щиро, Варця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:28:01 ]
Знаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 18:43:28 ]
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:23:24]
Пане Юрію, коли ви востаннє нюхали любисток? А мо' й ніколи не нюхали, а, як писав Тарас "повірив тупорилим отим віршомазам"?
Любисток смердить, а не пахне."Запах специфический, резкий, напоминающий сельдерей, вкус острый, солоновато-горький."
Його як дезинфектор застосовували українські дівчата, вкладаючи у труси, ним мили голову, аби не було лупи тощо.Валентин.

****
Слушана критика Пане Валентине - я мав просто запах на увазі і "пахощі" - це не те слово...
Виправив - думаю на краще... :)))
Дякую!
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:47:14 ]
Так, й справді не вельми пахне той любисток;)---
У труси кажете? Сміх та й годі, ніколи не чула ще!;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:04:56 ]
"Так мені наснилось -
я лиш любку люба."
Тобто, Любкові мила? то з великої букви має бути. нє? чи я шось не то поняла? ;))
давно такого не читала! була приємно здивована. признаюсь, для мене вірш Ой не ходи, Грицю завжди видавався троха наркоманським. ну, под етім дєлом писаний. так само і Ваш твір. не сприйміть за образу! ні в якому разі! з моїх вуст то звучить як комплімент!
з повагою, Л.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:24:46 ]
Юрцю,
не слухай тих ботаніків. Сім баб - сім рад. Якщо панові Бендюгові любисток смердить, то його особистий вибір. Любисток має специфічний запах, то правда, але він не смердить! В центральній Уркаїні є звичай у ньому купати діток. Як думаєш якби любисток смердів купали б у ньому дітей? Листя молодого любистку кладуть у салати, він надає їжі пікантного смаку і запаху. Як думаєш, їли б любисток аби він смердів?
А ще любисток додають до букетів, разом з м'тою. Виходять цікаві ароматичні композиції. Взагалі ця рослина має неабиякий вплив на любасні справи, тому не поспішай ставити хрест на пахощах любистку ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:25:50 ]
Вибачай місспелінґ - Україні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 20:15:52 ]
Ух!!! Який вірш!!!
Який п'янкий букет, Юрчику:)
Так і хочеться вигукнути: Не дамо любисток на поталу ! :)
Любо, "любко" вживається з малої букви, як звертання до коханого, так само "любка" - це кохана дівчина :)
А ще любисток називають "любчиком" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 20:45:51 ]
Дякую Варцю, Славцю, Любове, Оксанко,
деяким людям дійсно не подобається цей запах - це як на любителя... Тому я всеж вирішив зайняти нейтральну позицію.
А "любко" - це, як Оксанка вірно зауважила, синонім до "коханий".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 09:07:42 ]
Дітей купають ще й у череді. З тією ж гігієнічною метою. А ще у марганцівці... Ваш аргумент не витримує ніякої критики, пане Синявський!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 10:10:39 ]
Пане Бендюже,
мій арґумент уже витримав Вашу критику ;)))
Cheer up & smile!!!