ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Марусин любисток
Прийнялись любистком
любощі та згуба.
Не стелись барвінком,
не палай у руті...
А де той, хто любий?
Я не та, що люба.
Терням заростаю,
трунком жду в цикуті.
Як полин, гіркотна -
літо мед зібрало,
у вінку сплелися
спогади та осінь.
"Любить-чи-не-любить" -
пелюсток замало,
по стерні ступає
безголосся босе.

Як німіє птаха -
так уста змовкають,
так у серце входить
згустками кровиця.
Крилами б забила,
пір`ячко злітає...
Чом ходив ти,
Грицю,
тай на вечорниці?..
Не зірвусь в цикуті -
в серці терен квітне.
Так мені наснилось -
я лиш любку люба.
Рознеслись по слову
птахом перелітним,
запахом любистку
любощі та згуба.

7 Листопада 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-07 16:52:48
Переглядів сторінки твору 4827
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.741 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.04 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:11:12 ]
Вітаю, Юрцю, знову буду прискіпуватись, то правильно буде "полинь", хіба не полин? А вірш просто чудовий, любощі та згуюа, як же ж інакше, тільки так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:19:59 ]
Привіт Варцю,
Дякую за Твою прискіпливість! :)
Слово "полинь" є в укр., але вживається не так часто, як
"полин", то ж послухаюсь Твоєї ради і заберу "ь". :)
P.S.
ПОЛИН, -у, рідко ПОЛИНЬ, -ю, ч. Трав'яниста або напівкущова рослина родини складноцвітих із міцним запахом і гірка на смак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 17:26:15 ]
Так прислухаєшся до мене, ти ж знаєш, я тобі лихого не пораджу;)---
Щиро, Варця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:28:01 ]
Знаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 18:43:28 ]
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 17:23:24]
Пане Юрію, коли ви востаннє нюхали любисток? А мо' й ніколи не нюхали, а, як писав Тарас "повірив тупорилим отим віршомазам"?
Любисток смердить, а не пахне."Запах специфический, резкий, напоминающий сельдерей, вкус острый, солоновато-горький."
Його як дезинфектор застосовували українські дівчата, вкладаючи у труси, ним мили голову, аби не було лупи тощо.Валентин.

****
Слушана критика Пане Валентине - я мав просто запах на увазі і "пахощі" - це не те слово...
Виправив - думаю на краще... :)))
Дякую!
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 18:47:14 ]
Так, й справді не вельми пахне той любисток;)---
У труси кажете? Сміх та й годі, ніколи не чула ще!;)---


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:04:56 ]
"Так мені наснилось -
я лиш любку люба."
Тобто, Любкові мила? то з великої букви має бути. нє? чи я шось не то поняла? ;))
давно такого не читала! була приємно здивована. признаюсь, для мене вірш Ой не ходи, Грицю завжди видавався троха наркоманським. ну, под етім дєлом писаний. так само і Ваш твір. не сприйміть за образу! ні в якому разі! з моїх вуст то звучить як комплімент!
з повагою, Л.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:24:46 ]
Юрцю,
не слухай тих ботаніків. Сім баб - сім рад. Якщо панові Бендюгові любисток смердить, то його особистий вибір. Любисток має специфічний запах, то правда, але він не смердить! В центральній Уркаїні є звичай у ньому купати діток. Як думаєш якби любисток смердів купали б у ньому дітей? Листя молодого любистку кладуть у салати, він надає їжі пікантного смаку і запаху. Як думаєш, їли б любисток аби він смердів?
А ще любисток додають до букетів, разом з м'тою. Виходять цікаві ароматичні композиції. Взагалі ця рослина має неабиякий вплив на любасні справи, тому не поспішай ставити хрест на пахощах любистку ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 19:25:50 ]
Вибачай місспелінґ - Україні :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-11-07 20:15:52 ]
Ух!!! Який вірш!!!
Який п'янкий букет, Юрчику:)
Так і хочеться вигукнути: Не дамо любисток на поталу ! :)
Любо, "любко" вживається з малої букви, як звертання до коханого, так само "любка" - це кохана дівчина :)
А ще любисток називають "любчиком" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-07 20:45:51 ]
Дякую Варцю, Славцю, Любове, Оксанко,
деяким людям дійсно не подобається цей запах - це як на любителя... Тому я всеж вирішив зайняти нейтральну позицію.
А "любко" - це, як Оксанка вірно зауважила, синонім до "коханий".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-08 09:07:42 ]
Дітей купають ще й у череді. З тією ж гігієнічною метою. А ще у марганцівці... Ваш аргумент не витримує ніякої критики, пане Синявський!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 10:10:39 ]
Пане Бендюже,
мій арґумент уже витримав Вашу критику ;)))
Cheer up & smile!!!