ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.

Віктор Кучерук
2026.10.10 07:22
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Віз котиться
Мліє сонце - гусне вечір
в плесі німотою.
Світло, мов рука стареча,
смикає водою.

Поля просо просить пити -
в небі ні сльозини.
Збито просо, тай копитом,
доки зір докине.

Йде дорога - порох нею,
рядить порохнею,
кола тряскою своєю
витовче у глею.

Коле серце - колить коло,
в`язи в`яжуть овид,
ген довкола тиша квола
моститься на лови.

А душа розкрита, гола -
дихає крізь миті,
утікає сонцем з поля
по земній орбіті.

8 Листопада 2007




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-09 06:33:49
Переглядів сторінки твору 4060
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.296 / 5.5  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 10:29:52 ]
Цо то значить КОНСТРУКТИВНА КРИТИКА !!!
Юрцю, то є хвайно :)!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 16:34:56 ]
Тут якраз хотілось звіддалля наблизитись (на 100 миль) до класичного стилю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 19:23:31 ]
"А душа розкрита, гола -
дихає крізь миті"
душа відкрита для сприйняття і відкрита перед публікою, вона не поза часом, не поза життям,а в ньому ("дихає крізь"), разом з тим усвідомлює, що життя - лиш мить...
я так розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 20:00:40 ]
Дякую Пане Валентин, Світланко!
***
Пане Валентин,
Я мав на увазі просто "поле проса" тобто "просове поле",
так, як "поле пшениці" прикладово.
Але дійсно, Ви маєте рацію - воно читається і таким "макаром",
як Ви це подали - тому я замінив дещо рядок...
А "-" після "гола" і "серце" повинно би було служити, як розтлумачення образу...
"серце коле" чому, бо "коло колить" (крутиться), бо в`язи вказують дорогу, бо наростає (кріпне) тиша.
***
Світланко,
Дякую - це є вірне розуміння рядків... :)

З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 20:02:28 ]
Замінив рядок з просом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 21:21:26 ]
Я не наполягаю, але ви, здається, мене не зрозуміли. Я не про тире після ГОЛА, а про тире між словами СЕРЦЕ і КОЛИТЬ. Ну, чому б то мало колоти серце від того, що болить шия? Серце хай собі коле само собою (чому б йому у таку спеку та й не заколоти?), а КОЛИТЬ КОЛО через кому від СЕРЦЯ, колить (кружляє) -могло б бути окремим образом, наприклад, СОНЦЕМ, колом-покотьолом тощо. Але я зрозумів з коментиря, що йшлося про інше. Часом самому важко зрозуміти, чому так написалося, а тут маєш прозою пояснити поезію. Це безглузда затія. Можна говорити лише про форму, зміст (дуже наближено) та ще хіба про грамотність. Тарас колись просив то Куліша, то Костомарова відредагувати свої вірші - "поправити мову". У поетів з грамотністю не дуже... Певно саме тому багато хто пише вірші без розділових знаків навіть тоді, коли їх легко можна розставити і від цього вірш тільки б виграв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 21:49:14 ]
Дякую Наталю, що завітали :)
Ви знаєте - маю часу мало на те, щоби довго думати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 21:51:23 ]
Так, пане Валентин,
Погоджуюсь грамотність це слабке місце :)
Але з Богом якось воно буде.