ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Віз котиться
Мліє сонце - гусне вечір
в плесі німотою.
Світло, мов рука стареча,
смикає водою.

Поля просо просить пити -
в небі ні сльозини.
Збито просо, тай копитом,
доки зір докине.

Йде дорога - порох нею,
рядить порохнею,
кола тряскою своєю
витовче у глею.

Коле серце - колить коло,
в`язи в`яжуть овид,
ген довкола тиша квола
моститься на лови.

А душа розкрита, гола -
дихає крізь миті,
утікає сонцем з поля
по земній орбіті.

8 Листопада 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-09 06:33:49
Переглядів сторінки твору 3446
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.296 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.11.05 17:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 10:29:52 ]
Цо то значить КОНСТРУКТИВНА КРИТИКА !!!
Юрцю, то є хвайно :)!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 16:34:56 ]
Тут якраз хотілось звіддалля наблизитись (на 100 миль) до класичного стилю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 19:23:31 ]
"А душа розкрита, гола -
дихає крізь миті"
душа відкрита для сприйняття і відкрита перед публікою, вона не поза часом, не поза життям,а в ньому ("дихає крізь"), разом з тим усвідомлює, що життя - лиш мить...
я так розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 20:00:40 ]
Дякую Пане Валентин, Світланко!
***
Пане Валентин,
Я мав на увазі просто "поле проса" тобто "просове поле",
так, як "поле пшениці" прикладово.
Але дійсно, Ви маєте рацію - воно читається і таким "макаром",
як Ви це подали - тому я замінив дещо рядок...
А "-" після "гола" і "серце" повинно би було служити, як розтлумачення образу...
"серце коле" чому, бо "коло колить" (крутиться), бо в`язи вказують дорогу, бо наростає (кріпне) тиша.
***
Світланко,
Дякую - це є вірне розуміння рядків... :)

З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 20:02:28 ]
Замінив рядок з просом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 21:21:26 ]
Я не наполягаю, але ви, здається, мене не зрозуміли. Я не про тире після ГОЛА, а про тире між словами СЕРЦЕ і КОЛИТЬ. Ну, чому б то мало колоти серце від того, що болить шия? Серце хай собі коле само собою (чому б йому у таку спеку та й не заколоти?), а КОЛИТЬ КОЛО через кому від СЕРЦЯ, колить (кружляє) -могло б бути окремим образом, наприклад, СОНЦЕМ, колом-покотьолом тощо. Але я зрозумів з коментиря, що йшлося про інше. Часом самому важко зрозуміти, чому так написалося, а тут маєш прозою пояснити поезію. Це безглузда затія. Можна говорити лише про форму, зміст (дуже наближено) та ще хіба про грамотність. Тарас колись просив то Куліша, то Костомарова відредагувати свої вірші - "поправити мову". У поетів з грамотністю не дуже... Певно саме тому багато хто пише вірші без розділових знаків навіть тоді, коли їх легко можна розставити і від цього вірш тільки б виграв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 21:49:14 ]
Дякую Наталю, що завітали :)
Ви знаєте - маю часу мало на те, щоби довго думати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 21:51:23 ]
Так, пане Валентин,
Погоджуюсь грамотність це слабке місце :)
Але з Богом якось воно буде.