ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Віз котиться
Мліє сонце - гусне вечір
в плесі німотою.
Світло, мов рука стареча,
смикає водою.

Поля просо просить пити -
в небі ні сльозини.
Збито просо, тай копитом,
доки зір докине.

Йде дорога - порох нею,
рядить порохнею,
кола тряскою своєю
витовче у глею.

Коле серце - колить коло,
в`язи в`яжуть овид,
ген довкола тиша квола
моститься на лови.

А душа розкрита, гола -
дихає крізь миті,
утікає сонцем з поля
по земній орбіті.

8 Листопада 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-09 06:33:49
Переглядів сторінки твору 3668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.296 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.08 16:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 10:29:52 ]
Цо то значить КОНСТРУКТИВНА КРИТИКА !!!
Юрцю, то є хвайно :)!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 16:34:56 ]
Тут якраз хотілось звіддалля наблизитись (на 100 миль) до класичного стилю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 19:23:31 ]
"А душа розкрита, гола -
дихає крізь миті"
душа відкрита для сприйняття і відкрита перед публікою, вона не поза часом, не поза життям,а в ньому ("дихає крізь"), разом з тим усвідомлює, що життя - лиш мить...
я так розумію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 20:00:40 ]
Дякую Пане Валентин, Світланко!
***
Пане Валентин,
Я мав на увазі просто "поле проса" тобто "просове поле",
так, як "поле пшениці" прикладово.
Але дійсно, Ви маєте рацію - воно читається і таким "макаром",
як Ви це подали - тому я замінив дещо рядок...
А "-" після "гола" і "серце" повинно би було служити, як розтлумачення образу...
"серце коле" чому, бо "коло колить" (крутиться), бо в`язи вказують дорогу, бо наростає (кріпне) тиша.
***
Світланко,
Дякую - це є вірне розуміння рядків... :)

З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 20:02:28 ]
Замінив рядок з просом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-09 21:21:26 ]
Я не наполягаю, але ви, здається, мене не зрозуміли. Я не про тире після ГОЛА, а про тире між словами СЕРЦЕ і КОЛИТЬ. Ну, чому б то мало колоти серце від того, що болить шия? Серце хай собі коле само собою (чому б йому у таку спеку та й не заколоти?), а КОЛИТЬ КОЛО через кому від СЕРЦЯ, колить (кружляє) -могло б бути окремим образом, наприклад, СОНЦЕМ, колом-покотьолом тощо. Але я зрозумів з коментиря, що йшлося про інше. Часом самому важко зрозуміти, чому так написалося, а тут маєш прозою пояснити поезію. Це безглузда затія. Можна говорити лише про форму, зміст (дуже наближено) та ще хіба про грамотність. Тарас колись просив то Куліша, то Костомарова відредагувати свої вірші - "поправити мову". У поетів з грамотністю не дуже... Певно саме тому багато хто пише вірші без розділових знаків навіть тоді, коли їх легко можна розставити і від цього вірш тільки б виграв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 21:49:14 ]
Дякую Наталю, що завітали :)
Ви знаєте - маю часу мало на те, щоби довго думати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-12 21:51:23 ]
Так, пане Валентин,
Погоджуюсь грамотність це слабке місце :)
Але з Богом якось воно буде.