ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2020.09.20 21:44
У гаю, край села,
я зірвала ромашку шовкову,
і причину знайшла,
щоб до тебе вернутися знову.

Любиш... ні? Любиш...ні?
Не розкаже ця квітка лапата.
Що ж гадати мені,

Іван Потьомкін
2020.09.20 20:52
Уподобав якось лев доньку лісникову
І відтоді позабув, що то жить в спокої.
Почвалав у дім красуні, просить її руку,
Та не віда, що батькам завдає лиш муку:
Хоч і цар лев серед звірів, а доньці не пара,
А відмовиш – в хижака наготові кара.
«Бачиш,-

Шон Маклех
2020.09.20 20:26
На сонному пагорбі блідого сновиди –
Камінного ліхтаря чорнокнижників,
Що червоніє раз на століття –
Від передчуття жахливого –
Як провісник,
Серед вересового квіту ранньої осені
Я снив оксамитову казку – медову й бджолину:
Я – лицар королівств

Євген Федчук
2020.09.20 20:21
Як на озеру Долобську князі засідали
Святополк і Володимир раду тут тримали.
Ой, тримали князі раду і дружини з ними:
Що робити? Що чинити з половцями тими?
Не дають Русі спокою: розор за розором.
Чи найти на них війною чи походом скорим?
Говорила С

Ірина Вовк
2020.09.20 17:22
Картинка V. «АЛЕЯ ВІКОВИХ ЛИП» У КУТКОРІ. МОЛИТВА ДО АНГЕЛА-ХОРОНИТЕЛЯ. З появою у нашій Вовчо-Михайлівській сім’ї вітчима Зеновія Олійника, мала Ірочка з мамою Лідою почали їздити до родини ще в напрямку стародавнього села Куткір, що розкинулося у Б

Володимир Бойко
2020.09.20 16:57
Нетривале усе, що тримається страхом,
Що ламає людей, затоптавши в багно,
Як і все, що колись здобувалося махом,
Обертається прахом.
І кане на дно.

Дума Козак
2020.09.20 15:39
Ходили довго манівцями,
нас розділяв підступний тин,
та поєдналися серцями –
злились два подихи в один.

Це знову сталося… Нарешті!
Нарешті знову ми удвох!
Квітують восени черешні

Олександр Панін
2020.09.20 13:07
В суботу злодія гуртом
Схопили на базарі,
Хотіли "врізати" кийком,
Погрози промовляли.

"Ану, танцюй, як каже пан,
Танцюй, вражино, чуєш?
Із шкіри буде барабан,

Олексій Кацай
2020.09.20 11:53
на громадянській війні поміж пеклом і раєм
весь в драматичній симфонії спалених сонць
я забісовано неба комп’ютером граю
між Стоунхенджом і храмом кавказьким Звартноц

це «між» колись хтось невправно назвав «Україна»
хоча тут до краю бігти стол

Сергій Губерначук
2020.09.20 08:33
Щастя, від якого ти психічно втомлюєшся,
мешкає поруч у будинку номер сорок шість.
Тільки-но ти прокидаєшся,
йдеш на кухню й пораєшся –
як у двері вже
дзвонить щастя непрошений гість.

Гість шепоче крізь щілину,

Тамара Шкіндер
2020.09.19 21:22
Прохолоди подих все єство відчує.
Десь луна озветься в сірих комишах.
Вітер в підворотні згодом заночує.
Сирістю підступно нагонивши страх.

Це іще не осінь - відлітає літо.
Мружить сонце очі в безлічі промінь.
Це не дощ, а мряка. І перепочити

Петро Скоропис
2020.09.19 17:36
Осінній вечір в скромнім, а утім –
містечкові, не байдужім до мапи
(топограф у азарті був, чи квапив
свої стосунки з дочкою судді).

Утомлений і від своїх дивацтв,
тут Простір ніби здихався одразу
рис величі, обмежуючи вас

Марія Дем'янюк
2020.09.19 15:30
На кінчиках пальців тополі
Вмостилось багряне сонце,
Проміння блискучо-червоне,
Відчинене в небі віконце.

І світом оцим милувалось,
Раділо рожеве серденько,
І ранечку ніжно всміхалось

Микола Соболь
2020.09.19 09:55
Я хочу – пролісків, а всюди лиш асфальт
з під нього в пекло лине навіть Лета.
Чи з розуму зійшла наша планета?
Брехня роїться між газетних шпальт…
Згущається із кожним днем пітьма.
Міліють наче ріки наші душі
і сонце землю все сильніше сушить,
здає

Ігор Шоха
2020.09.19 09:33
Світло є, а неучених – тьма.
Є кому у хаосі світити,
є кого сліпити, зокрема,
перлами богеми
у сучліті*.

Вже і генерація нова
копіює клони дієслова

Тетяна Левицька
2020.09.19 08:50
У нас все, нібито, гаразд,
біжу до тебе, як на свято.
Та сірі думи повсякчас
не хочуть в спокою лишати.
Як миші, сумніви гризуть,
в норі заховані зернини.
Дощей - печалі каламуть,
задуха в серця порожнині.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікітіна Вікторія
2020.09.18

Ріша Бо
2020.09.07

Катя Мушаровская Кетрин
2020.09.04

Лідія Скрипка
2020.09.01

Лариса Маковей
2020.08.01

М Менянин
2020.07.28

Таня Тарасюк
2020.06.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Птахотворення
З паперу вирізав пальці,
відбиті дитячим вітанням,
фарбою кольору світлої глини.
Увеселкував пташиний чотирихвіст,
зробив у голові дірку
і пришив, замість розуму, ґудзика.
Одзьобив великого,
вкоротив вказівного,
перевів вагу погляду на мізинець,
оватнюючи пучок.
На безногому, безкрилому тільці
розтеклись ріки.
Повздовж берега "Серце"
витаврував червоним чорнилом
"Люблю".
Це "Люблю" зачіпало місцями Серце,
але швидко сохнуло, як і сама ріка.
Вирішив оздобити "Життя"
кольоровими шкельцями,
нажаль шкелець забракло -
довелось збагачувати гирло піщинами.
Трішки піщинок, трішки шкелець
і соломинки поміж них туляться.
Ріки Долі та Розуму перехрестились -
на місці зустрічі розіпнув
виразну, сірого кольору літеру "я",
у ній він зауважив
більше "білого", і подумав, що "чорне"
лиш увиразнить бачення "сірого" збоку,
але не став підправляти -
нехай буде вже, як є.
Де ж увіковічити "Бога"?
На хвості - не випадає,
під "я" - мало місця,
після "люблю" - потічків стільки,
що й річку згубити можна.
Вишкріб майже до прозорості,
від дзьоба шиєю долу
до Серця.
Замість крил засріблився
декоративний дощик.
Пропхав поміж ребрами нитку,
заґудзував коло -
можна вішати,
на самому чубі зірка -
поближче би до неї...

18 Грудня 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-18 18:50:07
Переглядів сторінки твору 4713
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.485 / 5  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 14:35:20 ]
Пане Юрію! Я можу погодитися з вами та вашим опонентом у львівських диспутах, що музика - найуніверсальніша, вона впливає безпосередньо на емоції, оминаючи раціональне її осмислення, а тому найлегше сприймається людьми різних культур та народів. Хоча й у ній є свої традиції та особливості, які добре бачать і розуміють майстри. Скажімо, європейцеві складно сприймати музику китайську, бо вона побудована за іншими законами гармонії.
Я вже кілька разів наголошував на "молитві чужою мовою", коли є пожива для розуму, але нема для душі. Трапляється часто у поезії, що вона написана бездоганно, з дотриманням усіх можливих вимог, розділові знаки на своїх місцях, а звучить для душі як китайська музика. Культури позанаціональної не буває. Лише той, хто добре відчуває душу свого народу, може викликати у ній резонанс, знайти ту гармоніку частоти коливання, яка викличе відлуння. Досконалості можна досягти у будь-чому, бо досконалість - це максимально можливе наближення до ідеалу, до безконечності всесвіту, до Бога, який є всесильним, всемогутнім і вічним = безконечність. Але ми не можемо жити вічно, ми не всесильні ні у почуттях ні у свідомості. Ми обмежені не лише своїми індивідуальними властивостями, але й місцем перебування, оточенням, окресленою культурою у якій виростаємо та яку сприймаємо як свою. Ми намагаємося подолати обмеженість у всьому, бо прагнемо вічності - коли не тіла, то хоча б душі, проникаємо вірою туди, де не сягає наш розум, шукаємо засобів досягнення вічності усіми доступними для нас засобами. І це добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 15:13:50 ]
Валентине, погоджуся, бо погодитись можна з будь-яким твердженням, навіть софістичним - у кожного своя логіка.
Мій принцип - з усіх релігій (як системи світобачення, а не церкви) брати ті риси, що найповніше висвітлюють істину, і складати докупи, збираючи найповнішу картину. Я розглядаю не богів, не ідолів, не постаті, а поняття, інформацію, енергію, що ховається за словами. Вона - спільна для всіх, лише має різні втілення.
РМ, певно що "ранять", тобто зачіпають, не лишають байдужою, хвилюють, спонукають розібратися, знайти істину, відкинути лушпиння, нашарування людського, у прагненні осягнути божественне. Коли до всього стане байдуже, то не знатиму, нащо жити :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 15:37:42 ]
"...відкинути лушпиння, нашарування людського, у прагненні осягнути божественне".
Бажання зрозуміле, але нездійсненне. Осягнути цього нікому не вдалося й не вдасться, бо не дотягнешся ні рукою, ні думкою до вічності. Хіба що віра, грунтована на логіці (коли є кінець, то що за кінцем?) може дістатися у сфери неприступні для смертних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 15:47:40 ]
"...поняття, інформацію, енергію, що ховається за словами". Річ у тім, що за різними словами з різних мов ховаються різні асоціативні змісти. Ось широко відомий вислів, що спочатку було слово - логос. А мовознавці твердять, що у греків було 9 понять слова "логос", а не лише "слово". То ми й не можемо тепер бути переконаними про слово з яким змістом йшлося. Правда - допомагає контекст, але й він може бути спотвореним. Коли різні народи по-різному чують, як кукурікає півень чи нявкає кіт, то й асоціації різні будуються на тих звуках. Ось я про що, коли кажу про молитви чужою мовою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 16:34:55 ]
Пан Валентин, як завжди, мастак цитувати :)
"Бажання зрозуміле, але нездійсненне." - От Ви одразу обмежуєте, як людські, так і власні можливості. Йдеться не про кінцеву мету, а про процес руху. Бо як ніхто не знає про початок, так і не знатиме про кінець. і я говорю не про смертних а про безсмертну душу і вміння її чути в собі.
Я філолог, перекладач, і це мені дозволяє оперувати віддтінками значень і контекстами. Найпростіше послатися на презумпцію недосяжності єдності в мовах, тим самим знімаючи проблему, мовляв, вона не має вирішення ані відповіді.
А взагалі, навіщо молитися чужою мовою??? Дивне питання Ви ставите :) Молитва - це передусім звертання подумки, отже - мова байдужа! Ще скажіть, що Бог- поліглот і розрізняє діялекти, на яких до нього звертаються. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 16:57:06 ]
На підтвердження свого амплуа, яке ви мені визначили, подаю цитату. Хай це джерело не є для вас дуже авторитетним, та усе ж: більшість людей навчаються молитов від мами рідною мовою чи діалектом, читають їх і чують у різних формах. Ваші молитви подумки - то ще не молитви. Коли ви їх запишете, а я прочитаю, то можна буде назвати молитвою. Бо Бог наперед знає всі ваші проблеми і не потребує вашого безмовного спілкування з Ним. А молитва має нести Славу Богові. Без слави - то не молитва. Бог не поліглот, а панглот - творець усіх мов.
1 Коринтян 14
Дари пророцтва і мов.
1. Досягайте любови; ревно дбайте про дари духовні, і надто про те, аби пророкувати.
2. Бо хто говорить незнайомою мовою, той повідує не людям, але Богові, тому що ніхто не розуміє його, він тайни повідує духом.
3. А хто пророкує, той повідує людям на повчання, застереження і втіху.
4. Хто говорить чужою мовою, той себе навчає, а хто пророкує, той навчає Церкву.
5. Бажаю, щоб ви всі говорили мовами; але краще, щоб ви пророкували, бо той, що пророкує, переважає того, хто говорить мовами, хіба що він при цьому буде розтлумачувати, щоб Церква дістала напучування.
6. Тепер же, якщо я прийду до вас, браття, і почну говорити незнайомими мовами, яку користь принесу вам, доки не розтлумачу вам чи одкровенням, а чи пізнанням, або ж пророцтвом чи ученням?
7. Бо навіть безживні речі, що звучать, сопілка чи гусла, якщо не відтворюють різноманітних тонів, то як розпізнати, що грають на сопілці чи гуслах?
8. І, якщо сурма буде відтворювати невиразний звук, хто почне готуватися до битви?
9. Отож, якщо ви устами вимовляєте незрозумілі слова, то яким чином дізнаються, про що ви говорите? Ви будете казати на вітер.
10. Скільки, приміром, різноманітних слів у світі, і жодного з них немає без певного значення (поняття);
11. Але якщо я не розумію значення слів, то я для бесідника чужинець, і бесідник (той, що говорить) для мене чужинець.
12. Так само й ви, прагнучи дарів духовних, дбайте збагачуватися ними для розбудови Церкви.
13. А тому, хто розмовляє незнайомою мовою, нехай молиться про дар розтлумачення.
14. Бо коли я молюся незнайомою мовою, то, хоч дух мій молиться, проте розум мій залишається без плоду.
15. То що вчинити? Буду молитися духом, буду молитися й розумом; буду співати духом, буду співати й розумом.
16. Бо якщо ти будеш благословляти духом, то як скаже той, що стоятиме на місці простої людини: "Амінь", коли ти дякуватимеш; бо він не розуміє, про що ти говориш.
17. Ти гарно дякуєш, але інший не напучується.
18. Дякую Богові моєму: я найбільше з-поміж вас усіх розмовляю мовами;
19. Але в церкві волію краще сказати бодай п'ятеро слів розумом своїм, щоб інших навчити, аніж десять тисяч слів незнайомою мовою.
20. Браття! Не будьте дітьми розумом: на лихе будьте дітьми, а розумом будьте повнолітні.
21. У законі написано: Іншими мовами й іншими устами буду казати народові цьому, але й тоді не послухають Мене, - каже Господь.
22. Отож, мови є ознака не для віруючих, а для невіруючих; а пророцтво не для невіруючих, а для віруючих.
23. Якщо вся церква зійдеться разом (гуртом), і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і зайдуть до вас сторонні, або ж невіруючі, - то чи не скажуть, що ви біснуєтеся?
24. Та коли всі пророкують і зайде хтось невіруючий, або сторонній, то всі викривають його, і всі осуджують його.
25. І в такий спосіб таємниці серця його викриваються; і він упаде ницьма, поклониться Богові і скаже: Справді з вами Бог.
26. То що маємо, браття? - Коли ви сходитеся, і в кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є розтлумачення, - усе це нехай буде для науки.
27. Якщо хтось говорить незнайомою мовою, нехай говорять двоє, або щонайбільше троє, і то нарізно, а один розтлумачуй.
28. А якщо не буде тлумача (того, що розуміє ангельську мову), то мовчи в церкві, а говори собі і Богові.
29. І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розтлумачують;
30. Якщо одкровення буде іншому з-поміж тих, що сидять, то перший мовчи.
31. Бо всі один за одним можете пророкувати, щоб усім навчатися і всім діставати втіху.
32. І духи пророчі підкоряються пророкам,
33. Тому що Бог не є Бог безладу, але миру. Так буває по всіх церквах у святих.
34. Жінки ваші у церквах нехай мовчать; бо не дозволено їм говорити, а бути в покорі, як того й закон вимагає.
35. А якщо вони бажають чогось навчитися, нехай запитують про те вдома, у чоловіків своїх; бо непристойно жінці говорити в церкві.
36. Хіба від вас вийшло слово Боже? Чи до вас одних дійшло?
37. Якщо хтось має себе за пророка чи духовного, той нехай розуміє, що я пишу до вас, бо це - Заповіді Господні.
38. А хто не розуміє, нехай не розуміє.
39. Отож, браття, дбайте про те, аби пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами;
40. Але все нехай буде добропристойно і статечно.

1 Коринтян 15


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:04:18 ]
Пане Валентине, отут я з Вами абсолютно не згодна! Молитва - перш за все, до Бога! Нашо мені свої молитви записувати, а Вам - читати??? Славлення Бога - то псалми та подібне.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:14:05 ]
Всяка молитва до Бога має прославляти Його. А те, що ви не згодні, то ваша справа. Мені вже так дорікають (і ви теж) за довгі цитати. То не можу ж я вам процитувати усю Біблію з Євангеліями та Псалтирем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:25:46 ]
Цитувати Біблію не варто лише томі, що я можу зняти з полички і почитати. Ми ж тут говоримо не заради того, щоб проповідувати чиєсь Святе Писання :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:31:34 ]
Гммм. Я бачу задів золоту жилу :)
Юлінько - Ви вірите в те, що Ісус був Сином Божим (Богом) і словам, що Він проповідував?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:35:57 ]
Хі, все-таки перечитала Вашу цитату. І досі не розумію, нащо Ви її навели :) Я не коритянка, хоча й жінка. Невже мене стосувалися лише пункти 34 і 35? :)))) Можна розглядати поради коритянам метафорично, але ж це були конкретні поради конкретним людям, архаїчні, доволі прикладові, і глибокої мудрості та узагальнення в них небагато.
Якби їх було опубліковано на цьому сайті в якості твору псевдосучасного автора, то рядки отримали б наднизьку оцінку :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 17:42:13 ]
Бачите, яка незбагненна мудрість! Але й ви знайшли для себе щось, що стосується вас. А хтось знаходить щось для себе... Це як великий слон, якого обмацують уночі пігмеї, - той хвоста налапає, той хобота. а той ще до чогось дотягнеться... Мудрість Господня неісповідима (незбагненна). Отак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:06:47 ]
Таки проповідуєте :)
Дуже сподіваюсь, що Ваші слова - це сарказм. Інакше маю відчуття, що спілкуюся зі своєю бабусею :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-19 18:23:02 ]
Я до того - що Бог в особі Ісуса є вічним, як і все інше доки про нього пам`ятають і вірять у нього, приймають його за едино-істинну правду.
Помре (забудется) хр. віра - зникне Ісус. Але напевно Правда є на Його боці - бо стільки людей у неї увірувало...