ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Розродилось
Розродилось левадою літо -
відійшли води небом на захід,
при пологах під криками птахи
притискалось у діл повноцвітом,

набирало у зелень проміння,
вибирало куди голці впасти,
через пори, відчинені навстіж,
від потуг випускало коріння.

Біля неї стара повитуха
в чорній рясі, де діри навиліт,
розстеляла росу на бадиллі
і приймала дитя земледухе.

20 Грудня 2007




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-21 15:46:34
Переглядів сторінки твору 4450
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:06:42 ]
від потуг упускало коріння.
Тут щось не те. Упускати - не втримувати чи щось подібне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:07:40 ]
А стара повитуха послушно,
І тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:22:19 ]
УПУСКАТИ1 (ВПУСКАТИ), -аю, -аєш, недок., УПУСТИТИ (ВПУСТИТИ), -ущу, -устиш, док., перех. 1. Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. // Переставати тримати. // Безсило опускати вниз. 2. Виявляючи неуважність, недогляд, невміння і т. ін., давати кому-небудь можливість втекти, зникнути. Не упускати з очей. 3. Не уміти, не встигати скористатися доброю нагодою, слушним моментом для чого-небудь. // Не скориставшись вчасно, втрачати що-небудь. // Не уміти втримати кого-небудь біля себе. 4. Не надавати значення чому-небудь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:23:46 ]
В значенні -впускати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:26:05 ]
"випускало" - буде краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:32:27 ]
Я не знаю, що саме ви хотіли сказати. Висловіть свою думку чіткіше. Коли ви мали на увазі ссаме так, як трактує словник - то хай так буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:34:13 ]
Те саме про "послушно". Тра було слухняно, але є й послушниці у монастирях, котрі слухаються старших, а не так, як ви.... (усміх).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:43:55 ]
Ееее. Замінив...
Мо` було те дитя за вуха тягнути, але
потім мене би запитали, а які то вуха... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 16:53:53 ]
Якийсь француз дописався був до того, що сказав, ніби людина віруюча мала б повірити навіть тоді, коли б їй сказали, що Діва народила вухом. Той француз був атеїстом якимсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 17:28:16 ]
О, вірш читається без спотикань. Вичитає кожен те, на що здатен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-21 18:18:50 ]
Ваші вірші треба вміти читати, шановний Юрію.
Відійшливодинебаназахід, вибиралокудиголці впасти.
Я їх так і читаю. Але ж це не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 23:07:32 ]
Добре, що хоч так читаєте - i на цім спасибі! :)
А мо` було б і так:
ит сап віцлоги дуколари бив, діха зана бени доволиш й ідів :))))
Нє! Як Вам - як з книги Чорної магії. Хіх!
Дякую Олександре,
Посміятись ніколи не зашкодить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-21 23:21:09 ]
От Ви де були...
Новий вірш готували.
"Нанійтрондушелюба" - з тієї ж серії, про яку я писав вище :-)
Я позитивно ставлюсь до злиття слів, але...

Творчої наснаги Вам не бажаю, бо у Вас її вистачає.
На все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-21 23:31:23 ]
Угу, викарбовував скрижаль :)))
Що означає Ваше "але"?
Кажіть вже, як є - мені кожна думка важлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-21 23:46:50 ]
Два наголоси серійно, тобто поряд.
А коли одним словом читати, то начебто все гаразд - "нанійтрондушелюба".
Цей вірш треба, мабуть, декламувати.
Три літери неручні - й-тр.
Я навигрібався на цьому вашому сайті за такі речі, до речі (вибачаюсь за тавтологію, але це каламбур). Не били, але, рекомендували.

Дурний не помітить, розумний не скаже.
Як Вам хочеться, так н'ай і буде :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2007-12-21 23:49:36 ]
"незручні" три літери для читання, вибачаюсь.

Глупа ніч. Самий час спати. А Вам - ще ні.
На все добре. Вибачайте, якщо я в чомусь помиляюсь. Аматор :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-22 00:08:38 ]
Дякую Олександре,
Я такий же аматор, як і Ви...
Як відчуваю - так і пишу.
У мене ще лиш 5 вечора.
Добрих Вам снів.